Будинок збудований у підніжжя вулиці, що була центральною магістраллю цього району і однією з найупорядкованіших вулиць черкаського Подолу. Із середини ХІХ століття у будинках на Старобазарній вулиці мешкали черкаські купці і підприємці. Вони забудовували вулицю добротними кам’яними будинками, частина яких була зруйнована в роки Другої світової війни. На плані Черкас 1893 року можна побачити нанесені позначки ливарного заводу Каурова, винокурні Беня, броварні Гомолки, парових млинів і лісопилки Грінблата, купців Лемберзьких, Тополянського, Урицького, маслобійні Вакського, місце розміщення єврейської синагоги. На розі вулиць Старобазарної та Єврейської знаходилася базарна площа, де були обладнані торгові ряди. У період намиву узбережжя «черкаського моря» в 1960-х роках стара Митниця, що була головною черкаською промзоною, знесена і затоплена водою.
Будинок купця Куперштейна є «свідком» життя старих черкаських районів Митниці і Подолу, доказом наявності середнього класу і культурних обмінів у повітовому місті, а також майже морської історії нашого краю. Є інформація, що тут розміщувалися 2-а міська дільниця міліції, потім – лозомеблева артіль, перед війною – студентський гуртожиток фельдшерсько-акушерського технікуму. З 1944 року на першому поверсі будинку працювала служба повітряного спостереження і зв'язку 10-го загону флотилії, а на другому поверсі був гуртожиток моряків-дніпровців. Пізніше після реконструкції будинок став житловим.
Архітектурний декор будівлі вирізняє її з-поміж інших історико-архітектурних пам’яток Черкас. Будинок прикрашають круглі розетки та геометричні оздоби навколо вікон, уздовж стелі та фундаменту. Особливу знаково-оберегову функцію мали парні грифони на фасаді будинку. Грифон – містична істота з головою і крилами орла й тілом лева. Хижа і містична сутність тварин, що складають зооморфне зображення символу, охороняє речі і людей. Грифон вважається уособленням Сонця, сили, пильності та розправи. У міфах та легендах різних традицій він виступав у ролі охоронця скарбів та таємних знань. Усі елементи архітектурного декору будівлі слугували як оздобою, так і оберегами.
Сьогодні увесь цивілізований світ показує приклади реновації пошкоджених історичних будинків. Черкаси також мають зберегти своє історичне «обличчя», плекати традиції збереження та науково обґрунтованої реконструкції старих будинків. Важливо не допустити, щоб історико-культурна спадщина нашого міста вже завтра зникла з культурної та туристичної карти пам'яток України.
Марина Бугеря - старший науковий співробітник відділу збереження
та обліку фондів Черкаського обласного художнього музею.
реклама
Коментарі
Воно тому й задрипане, що бариги навмисне доводять їх до занепаду, а потім скупляють за безцінь в той час, як громада спокійно за цим спостерігає.
Не у Фейсбуці науковим працівникам писати потрібно - а звертатися у "мерію" міста, у Департамент культури ОДА і для підстраховки - у Міністерство культури. Не буде відповідного статусу у будівлі - скоро не буде і її самої.
Стрічка RSS коментарів цього запису