Екологи пояснили, чому вже «зацвів» Дніпро

Цього року черкаський Дніпро "зацвів" на початку купального сезону. Екологи розповіли, що саме провокує раннє цвітіння водоростей у річці.

Про це повідомляє начальник Управління екологічного нагляду  (контролю) у Черкаській області Олександр Позняков.

Підвищений температурний режим сприяє погіршенню ситуації на водоймах області, поодинокі випадки загибелі риби та збільшення інтенсивності «цвітіння» води минулих періодів є тому підтвердженням.

Відповідно до ст.ст. 21, 31 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про відходи», до ст.ст. 6, 33 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Тому, необхідно терміново організувати, із залученням у встановленому порядку організацій, підприємств і установ, роботи по ліквідації наслідків заморів водних живих ресурсів, недопущення погіршення даної ситуації та забезпечення екологічної безпеки в районі.

Протягом останніх років в річках та акваторії Кременчуцького водосховища в заплавах та в підвідних каналах в спекотний літній період спостерігається масове цвітіння синьо-зелених водоростей в товщі води. Під «цвітінням» води розуміють інтенсивний розвиток водоростей у товщі води, у результаті чого вона приймає різне забарвлення. При цьому колір води може варіювати від синьо-зеленого до червоно-бурого (в залежності від забарвлення організмів, що викликають «цвітіння» та їх кількості). У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього спричиняється синьо-зеленими водоростями та динофітовими водоростями, весною та восени – діатомовими. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі.

Під час гниття кисню витрачається більше, ніж виділяється, риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало. Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, поглинається відмерлими рештками рослин і тварин. Недостача кисню призводить до літніх заморів риби та інших гідро біонтів, а також гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.

Якщо вчасно не вжити відповідних природоохоронних заходів, при значному збільшенні біомаси водоростей починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її кольорова гамма, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючої у водну товщу сонячної радіації, у результаті розсіювання та поглинання водоростями світлових променів. Вода набуває неприємного запаху. З’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується для дихання водних організмів та розпад відмерлої органічної маси. Причина «цвітіння» води – зниження швидкості або відсутність течії, підвищення температури води, вмісту біогенних речовин – азоту, фосфору, калію, збільшення величини хімічного (ХСК) та біологічного споживання кисню (БСК), що неодноразово підтверджується результатами інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції Центрального округу.

Екологічний стан водойм тісно пов’язаний з господарською діяльністю людини. Біологічна реабілітація забруднених водойм відбувається шляхом природних процесів самоочищення за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, рослин і тварин, що населяють ці водойми.