Микола Іванович наголосив, що зустріч буде неформальна, приїде їх близько 20-ти осіб. Домовились на останню неділю червня, День молоді. Чому саме цей день – бо всі ці хлопці загинули у віці 18-22 років. І ось цей день настав. Всі присутні були вражені. Із щемом у серці та сльозами на очах зустрічали гостей у військовій формі моряків. Їх було 38 осіб.
Ми познайомили гостей з історією тих жахливих подій. Пекельні бої, що точилися на території Кандибівки, забрали життя 339 воїнів, серед них – 200 моряків Пінської флотилії. Спочатку герої були поховані на місці загибелі – у траншеї. Після визволення села останки мужніх захисників було перенесено на Кандибівське кладовище, і лише у 1968 році – у Братську могилу в Сазонівці біля пам’ятника невідомому солдату. А на місці загибелі комісара моряків у 1983 році було споруджено пам’ятний знак, до якого ланцюгом прикріплено якір, що возили з собою моряки, як дорогу реліквію (перед боєм у вересні 1941 року моряки залишили його жительці села Яцько Ярині Петрівні на зберігання, потім вона передала його Підгорному Микиті Мусійовичу). Спочатку відомо було лише два прізвища загиблих у Сазонівці воїнів – це лейтенант Захаров А.І. та Савицький А.С. В результаті проведеної пошукової роботи Кандибівською ЗОШ було виявлено і підтверджено імена ще 6-ти воїнів: Назаренко С.Д., Максименко А.З., Бурнос І.М., Вакула М.Ф., Чорнобаба Ф.А., Рижов М.Д.
З розповіддю про воєнні події та визволення Оржиччини виступив директор Оржицького історичного музею Боровський Володимир Іванович. Зі сльозами на очах трепетом у голосі згадувала заслужена вчителька Масенко Ніна Олексіївна про ті жахливі події, що навічно закарбувалися в її дитячій пам’яті. Виступила також голова ради ветеранів Євченко Марія Петрівна. Запросили до слова і гостей: Голову Черкаської спілки ветеранів моряків-підводників Чеховського Олексія Васильовича, голову Кіровоградської обласної організації ветеранів військових моряків Пролуненка Станіслава Васильовича, Голову спілки ветеранів моряків-підводників Чорнобаївського району Джулая Миколу Івановича. Голову спілки військових моряків Оржиччини, капітана ІІ рангу запасу Уманця Олександра Миколайовича.
Хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятника вшанували пам'ять про героїчних моряків.
З вуст аматорів сцени Сазонівського СБК та гостей з Оржиці лунали пісні воєнних років.
На згадку про зустріч гості подарували заслуженому вчителю, дитині війни, очевидцю тих подій Масенко Ніні Олексіївні картину «Мати і дитя», як символ миру на землі.
По закінченню заходу відбувся поминальний обід.
З повагою В. Чмихало
реклама
