Українські і польські історики вели діалог на симпозіумі в Черкасах (ФОТО)

Другий Черкаський історіографічний симпозіум «Історіографія як інтелектуальний простір міжнародного діалогу: випадок Центрально-Східної Європи», що отримав статус Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю, відбувся в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на базі ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.

Про це повідомляє пресслужба ЧНУ.

Від імені ректора ЧНУ Олександра Черевка присутніх привітав проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, професор Сергій Корновенко:

– Ідея заходу полягає в тому, аби поспілкуватися в професійному колі і зрозуміти, як історична наука дозволяє вести діалог між істориками різних країн. Ми хочемо знайти такий інтелектуальний механізм, щоб вирішувати посталі проблеми на науковій основі. Черкаський національний має достатньо сталу традицію подібних досліджень і практик. Також для нас важливо, що всю подану на симпозіумі інформацію могли використати для себе наші студенти в майбутньому професійному становленні. Співпраця з істориками інших університетів дозволить поліпшити діалог та підготувати істориків, аби вони могли відстоювати позиції української історіографії.

До вітань приєдналася і директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, професорка Наталія Земзюліна:

– Цінністю цього симпозіуму є живе спілкування, дискусія. Звісно, існують питання, на які ми дивимося по-різному. Але ми знаходимося в інтелектуальному просторі міжнародного діалогу і віримо: коли існуватиме комунікація – не буде війни. Цей симпозіум вже другий і ми сподіваємося, що він буде щорічним. Сьогодні з нами колеги з Польщі, з усієї України, які мають змогу познайомитися із черкаською історіографічною школою.

Історіографічні праці черкаських науковців професорів Віталія Масненка, Віктора Гоцуляка, їхніх колег та учнів стали невід’ємною частиною цієї галузі знань у національному масштабі. Традиційно співпрацюють з черкаськими колегами визнані українські історіографи Олександр Удод, Леонід Зашкільняк, Ярослав Калакура, Ірина Колесник, Володимир Ващенко, Ігор Гирич, Віталій Тельвак, Віталій Яремчук та інші. Активне комунікаційне поле створене і з такими метрами європейської історіографії, як професор, завідувач кафедри методології історії та історії історіографії Університету ім. Адама Міцкевича у Познані Войцех Вжосек та його учень і послідовник, професор кафедри методології історії та історії історіографії цього ж університету Віктор Вернер. Особиста участь цих дослідників у симпозіуму визначила його високий науковий рівень, продуктивний зміст дискусій.

Участь у симпозіумі також взяли й відомі українські науковці. Ірина Колесник виступила з доповіддю на тему «“Заплутана історія” України як пастка для історика», Віталій Тельвак і Віктор Вернер розповіли про образ Михайла Грушевського у світлі джерел born digital. Ігор Гирич підняв питання можливості паритету між польською та українською історіографією стосовно оцінки Люблінської унії. Сергій Корновенко поінформував учасників про східноєвропейський аграризм першої третини ХІХ ст. у сучасному історіографічному дискурсі. Чималий інтерес викликали доповіді Юрія Ніколайця, Івана Куцого, Лідії Лазурко, Ольги Гончар, Віталія Масненка, Ігоря Фаренія, Олександра Овчаренка, Костянтина Івангородського, Юрія Присяжнюка.

Загалом відбулося чотири пленарні засідання. Модераторами цих засідань були науковці ЧНУ Віталій Масненко, Юрій Присяжнюк, Ігор Фареній, Олександр Овчаренко. Усього в симпозіумі взяли участь понад 120 осіб, із них 34 доктори та 20 кандидатів наук, а також аспіранти, студенти магістратури. Широке представництво історіографів із Києва, Острога, Дрогобича, Тернополя, Дніпра, Полтави, Гродно, Познані забезпечило оригінальність тематики, жвавість дискусій, спонукало до народження нових конструктивних ідей, творчих задумів.

– Ми зустрілися тут, щоб показати, що академічне середовище спілкується тільки в діалозі. Конфлікти можуть відбуватися на політичному рівні, але академічні сторони лише дискутують. При діалозі рідше стаються конфлікти. Ми це розуміємо, тому вже багато років зустрічаємося і обмінюємося думками, –  підсумував професор Войцех Вжосек

Під час роботи симпозіуму студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії прослухали цикл лекцій професора Войцеха Вжосека «Ґенеза ґенези» та професора Віктора Вернера «Світ цифрової інформації – кращий, гірший чи просто інший?», «Дослідження специфіки born-digital явищ: їх соціальний та політичний контекст».

Відбулася презентація нових наукових видань. Зокрема, нового російськомовного видання вже класичних праць В. Вжосека «Історія – Культура – Метафора» та «Про історичне мислення», монографії І. Колесник «Інститут історії України : Нове українське відродження», колективної монографії за редакцією В. Тельвака, Л. Лазурко, П. Сєрженги «Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів у польській і українській історичній думці ХІХ і ХХ ст.», двох книг серійного видання «Михайло Грушевський: Студії та джерела», які побачили світ завдяки І. Гиричу та його колегам із Інституту української археографії та джерелознавства ім М. С. Грушевського НАН України, сьомого тому «Листування Михайла Грушевського» – «Листування Михайла Грушевського з Олександром Барвінським», упорядкованого В. Тельваком. Презентована авторами література засвідчила: незважаючи на кризові явища в суспільстві, брак належного фінансування, геополітичну нестабільність і російську агресію, фундаментальні дослідження в царині української історіографії тривають. Вони демонструють кілька позитивних тенденцій, насамперед посилення комунікаційних зв’язків між різними науковими школами, у тому числі зарубіжними.

Партнерами заходу були ТОВ «АгроРось» (П. Євич) і Просвітницько-розважальний етнографічний комплекс «Зерноленд» (Н. Лавріненко).

Ректор Черкаського національного університету Олександр Черевко вважає, що задум науковців, які брали участь у симпозіумі, був реалізований повною мірою: упродовж двох днів українські та польські історики демонстрували, що академічне середовище шукає істину в діалозі та дискусіях. Студентство також отримало чимало нової інформації та ознайомилося з новими методологічними течіями та історичними концепціями.

Співорганізаторами заходу виступили Інститут історії України Національної академії наук України, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), поважні громадські організації – Черкаський регіональний осередок Української академії історичних наук, Осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Черкасах. Симпозіум присвятили 25-річчю кафедри історії України, яка й виступила ініціатором його проведення.