Спільна зустріч відбулася з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконними рубками, попередження розкрадання лісопродукції та інших порушень лісового законодавства.
— Одне із основних завдань, що стоять перед працівниками лісової галузі — це збереження лісових насаджень від незаконних рубок деревини, — зазначив, розпочинаючи зібрання, т.в.о. директора ДП «Звенигородське лісове господарство» Анатолій Проценко. — Аналізуючи ситуацію щодо незаконного знищення деревини на території Звенигородського лісгоспу протягом декількох років, можна сказати про спад рівня злочинності на території держлісфонду. Так, зокрема, у 2016 році мали 5 випадків браконьєрства, загальна сума збитків 85,1 тисячі гривень. До правоохоронних органів передано 2 справи. У решті випадків кошти сплачено добровільно. У 2017 році було 13 випадків, зрізали деревини загальним обсягом 73 метри кубічних, сума збитків склала 347 тисяч гривень. Чотири справи передали до правоохоронних органів. 2018-й рік — 8 випадків. Сума збитків — 252,8 тисяч гривень. Чотири справи передали правоохоронцям. У минулому році, у зв’язку зі змінами в законодавстві, й принциповій позиції державної влади в припиненні незаконного знищення лісових насаджень, на території Звенигородського лісгоспу зафіксували всього три випадки браконьєрства. Сума збитків склала 13 тисяч гривень. Бачимо, що правоохоронні органи впритул взялися контролювати нелегальну заготівлю деревини та її вивезення. Тому надіємося й надалі на тісну співпрацю у боротьбі з розкрадання лісових насаджень. Впевнений, що разом з правоохоронними органами ми зупинимо браконьєрів.
Керівник підприємства розповів, що браконьєри серед білого дня заїжджали до лісу, на віддалені ділянки та біля доріг, маркували деревину, а потім через певний час її зрізали і потай вивозили. Сплеск таких самовільних рубок відбувся у 2017-2018 роках. Щоб виявити нелегальних лісорубів, лісівники змушені були ввести цілодобові патрулювання. Доклавши максимум зусиль, координували роботу між усіма лісництвами. На його думку, якби не велася профілактична робота, якби не зважилися на радикальні заходи: організовували рейди, чергування у нічний час та навіть блокували злісних порушників, то показники б були набагато гірші. Але фізично лісівники не в змозі щоденно і цілодобово вистежувати браконьєрів, оскільки у них є своя основна робота, від якої залежить розвиток підприємства, добробут району і держави в цілому.
А відомо, що з початку 2019 року вступили в дію зміни до законодавства, які фактично легалізували масштабні незаконні рубки. За новими нормами, кримінальна відповідальність за незаконні вирубки настає лише для того, хто «нарубає» дров на майже 2 млн гривень. Якщо менше, підстав для криміналу немає. Відтак, рішення Верховної Ради розв’язало браконьєрам руки. Аби потрапити за грати, вони мали зрубати одноразово майже 300 кубів деревини, знищивши близько гектара лісу. Тільки такі обсяги збитків визнавалися правовою підставою для оголошення порушнику підозри. Цим скористалися численні порушники, які добряче нагрівали руки, нищили ліси, уникаючи реальної відповідальності. Та в короткий період депутати внесли корективи у законодавство. І «подарунок» лісовим браконьєрам закінчився. Тепер, щоб отримати реальний термін позбавлення волі, порушнику достатньо незаконно нарубати лісу на 20 тисяч гривень. І термін йому «світить» від 3 до 7 років, а за контрабанду у великих розмірах – від 5 до 12 років. Кримінальна відповідальність розпочинається фактично з самовільно зрубаних півтори машини дров. Законом посилено й адміністративну відповідальність за незаконні вирубки і нищення лісових ресурсів й зелених насаджень. Збільшені штрафи удвічі. Тому «чорним» лісорубам за незаконні вирубки доведеться розплачуватися не лише гаманцем, а й в’язницею.
Анатолій Проценко акцентував увагу на тому, що вже восьмий рік на підприємстві функціонує система фіксації та оформлення руху деревних ресурсів із застосуванням засобів автоматизації на всіх етапах лісозаготівельних робіт, із занесенням та передачею інформації обліку в єдину державну систему електронного обліку України. А тому лісівники мають змогу оперативно перевірити, так само й правоохоронці залишки лісопродукції на кожній лісосіці, в розрізі порід і асортиментів, та яка деревина транспортується. Електронний облік деревини, наголошують фахівці, теж допомагає у боротьбі з тіньовим обігом деревини.
Говорили також про відповідальність кожного працівника за порушення законів лісової галузі. А ще лісівники підняли питання про безпеку життя працюючих, озвучивши низку випадків скоєння нападів на керівників лісгоспів та лісівників. Розмова вийшла предметною і конструктивною. Керівники правоохоронних органів наголосили, що готові до співпраці і будуть надавати усіляку допомогу й, зокрема, у проведенні спільних рейдів. Поліція буде пріоритетно порушувати кримінальні справи щодо зловмисників, які вчинятимуть незаконні рубки. А прокуратура зафіксовані випадки лісового браконьєрства доводитиме до суду.
У ході наради фахівці лісгоспу домовилися з правоохоронцями вибудувати механізм спільної боротьби з незаконними рубками лісу в тому числі й сумісних рейдів. А для цього вирішили сформувати мобільні рейдові групи з провідних спеціалістів лісгоспу та представників поліції для оперативного реагування на повідомлення щодо порушень лісового законодавства.
Алла Коновал, газета “Шевченків край”
реклама
