Сергій закінчив із золотою медаллю 31-шу гімназію, потім навчався на будівельному факультеті Черкаського державного технологічного університету. Спорт, громадська діяльність та загалом небайдужість до суспільних проблем – були серед головних його життєвих цінностей.
Чи не найважче втрату сина досі переживають його батьки. Тато хлопця – Сергій Васильович Амброс зізнається: «Час не лікує, а якщо й лікує – то він ще не настав».
– У нас є два почуття – це, перш за все, гордість за нашого сина, але, водночас, і гіркота втрати. З часом не стає легше, єдине, що все більше усвідомлюєш те, що це назавжди і ми тут уже ніколи не зустрінемося, ми не зможемо його обійняти, – ділиться чоловік. – За життя наш Сергій був дуже товариським, він міг з будь-яким знайти спільну мову. Гарно навчався, любив весь час подорожувати, об’їхав майже всю Україну. Займався волонтерством. Говорив лише українською мовою, хоча в родині ми раніше не завжди спілкувалися тільки рідною мовою. Для нього це було принциповим.
Сергій Амброс не стояв осторонь буремних подій, які сколихнули Україну в 2013 році. Долучався до протестів. У травні 2014-ого поїхав на схід захищати цілісність держави.
– Ми не відмовляли його. Він дорослий чоловік і приймав всі рішення самостійно, – згадує батько. – А коли Сергій нам про це сказав, ми розуміли, що можемо його та його рішення тільки підтримати. Тоді він поїде служити й зі спокійною душею та з усвідомленням того, що вдома його люблять і чекають на нього.
У вечір пам’яті друзі Сергія Амброса презентували книгу спогадів, яку написав Олександр Стець, переглянули фільм зі згадками про захисника, а ще – художниця Дарія Тим створювала пісочну анімацію. Її сюжетом стала давно написана в одній із соціальних мереж хлопцем історія.
На запрошення організаторів долучився до заходу заступник міського голови Ігор Волошин.
Він зауважив, що черкаська влада завжди вшановує своїх героїв і намагається берегти пам'ять про них.
– На честь Сергія Амброса ми в Черкасах перейменували вулицю Орджонікідзе, на фасаді 31-ої гімназії – встановили меморіальну дошку, його іменем назвали спортивний зал та хаб, - поділився Ігор Володимирович. – Своїм життям і своєю долею він показав себе справжнім українцем із великим серцем. Щиро дякую його побратимам, його сім’ї та друзям, які бережуть пам'ять про нього. Це дуже важливо. Бо без таких героїв як Сергій неможливо формувати українську націю...
Міський голова Анатолій Бондаренко додає: такі хлопці як Сергій – це гордість Черкас.
– Україна була, є і буде, коли серед нас житимуть такі патріоти, – прокоментував він. – Ми пишаємось нашими захисниками й робитимемо все, аби пам’ять про них ніколи не згасала.
Про це повідомляє сайт Черкаської міської ради.
реклама
Коментарі
2. Пісочна анімація, яка ілюструє розповідь, написану Амбросом - чудовий, сучасний і креативний підхід до вшанування.
3. Але все як і завжди у дубових офіційних прес-релізах "мерії", перетворене на заунивний офіціоз з випячуваннням чинушок міськвиконкому. Скажіть мені: ну хто такі Волошин і Бондаренко, щоб їхнє дешеве патякання зайняло в публікації більше місця, аніж інформація про загиблого Героя?!!
Стрічка RSS коментарів цього запису