реклама Делікат

Фото газети «Вечірні Черкаси»

Фото газети «Вечірні Черкаси»

83-річна бабуся звинувачує співробітників державної служби охорони у своєму побитті. Правоохоронці запевняють, що бабусю взагалі не чіпали.

– Мене міліціонери звалили на землю та почали бити ногами. Я почала кричати: «Мені погано, мені погано! Що ж ти робиш?» Далі нічого не пам'ятаю… Коли прийшла до тями, то вже лікарі приїхали. У мене все коліно було синє і на животі був великий синяк, – згадує свій візит до губернатора Черкаської області 83-річна Парасковія Терещенко.

Подарунок від Президента

Хоча початок цієї історії був радісний. Більше року тому з рук самого Президента України Віктора Януковича Парасковія Михайлівна, яка є інвалідом війни, отримала ключі від нової квартири у Черкасах. Цим подарунком Президент ощасливив бабцю під час відкриття Черкаської обласної дитячої лікарні. Проте її радість була недовгою… З'ясувалось, що подарована квартира знаходиться аж на одинадцятому поверсі, при цьому ліфти у будинку й досі не працюють, оскільки не в усіх квартирах живуть мешканці. Незважаючи на свій поважний вік, Парасковія Михайлівна самостійно пересувається, проте дістатися пішки до свого нового помешкання все одно несила. За словами дітей Парасковії Михайлівни, у цій квартирі відсутній будь-який ремонт, немає батарей, шпалер, сантехніки тощо. Тому бабуся почала стукати у двері всіх державних установ із проханням надати квартиру на нижчому поверсі.

– Уже рік ходжу, проте ніхто нічого не пособляє. Була й у мера Сергія Одарича, і у його заступника Олексія Леонова, й у начальника житлового відділу Володимира Фастовця. Усі кажуть, що не мають до цієї квартири ніякої причетності. До Тулуба кілька місяців не могла записатися, – бідкається бабця.

«Теплий» прийом

Учергове вона знову поїхала на зустріч до губернатора, проте потрапила на обідню перерву. Охоронці у фойє біля приймальні громадян попросили бабусю зачекати. Вона присідає, і, як на зло, в цей час у неї спрацьовує брелок, а на всю облдержадміністрацію лунає пронизливий звук. Брелок бабусі подарували діти, аби вона у випадку, якщо їй стане погано або хтось нападе, могла таким чином привернути до себе увагу… Так от, спрацьовує цей брелок, і Парасковія Михайлівна поспіхом починає ритися у сумці, аби його знайти, потім намагається вимкнути. За її словами, у цей час до неї підбігли співробітники ВДСО та почали виривати цей брелок у неї з рук. Бабуся не відпускає. Потім вони її нібито штовхнули та почали бити, від чого жінка втрачає свідомість. Згодом приїжджає «швидка».

– Я відмовилася їхати, кажу: сама піду – боюся, щоб нікуди мене не завезли. По телевізору всяке показують! – пояснює Парасковія Михайлівна.

Уночі бабусі стало погано, до неї двічі приїжджала «швидка». За другим разом її забрали до лікарні. Невдовзі була проведена судово-медична експертиза, в результаті якої нанесені бабусі тілесні ушкодження кваліфікували як легкого ступеня.

Версія охоронців

У свою чергу співробітники ВДСО про цей інцидент розповідають зовсім по-іншому.

– За 30 років моєї роботи у Будинку рад подібного випадку ніколи не було. Ніхто бабусю не чіпав, тим більше не бив. Є купа свідків, які це можуть підтвердити. Коли мене покликали, у коридорі був шум, крики, виття сирени і якийсь стук. Зайшовши у фойє приймальні громадян, побачив, що бабуся сиділа на стільчику і так стукала по столу алюмінієвою палицею, що її аж погнула. Сказала, що їй погано. Ми викликали «швидку», проте від надання медичної допомоги вона відмовилась і пішла додому сама, – зазначає інспектор організації служби ВДСО при УМВС України у Черкаській області Іван Сліпак.

За іронією долі, зять Парасковії Михайлівни Микола Косенко – у минулому міліціонер, полковник міліції. Тепер він разом з адвокатом добивається правди у прокуратурі і вимагає покарати своїх колишніх колег.

За словами прес-секретаря прокурора Черкаської області Вікторії Скорікової, стосовно співробітників, які тоді були на чергуванні, працівники прокуратури нині проводять перевірку у порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Паралельно проведена перевірка органами УМВС у Черкаській області, їхній висновок долучений до матеріалів перевірки прокуратури.

Били співробітники міліції бабцю чи ні, прокуратура та облдержадміністрація обіцяють встановити найближчим часом. Але Прасковія Михайлівна за допомогою свого зятя вже звернулась до Генеральної прокуратури України. В Адміністрації Президента України цю прецедентну справу взяли під контроль.

Плюс до теми: Квадратні метри

Із приводу квартири, яку подарував Парасковії Терещенко Президент, то в облдержадміністрації пояснюють, що поміняти її можна лише у приватному порядку. Для цього необхідно, аби Парасковія Михайлівна звернулась до бірж нерухомості.

– Квартира придбана за рахунок Благодійного фонду «Майбутнє Черкащини». Так, дійсно вона дісталась Парасковії Михайлівні та її родичам одразу після рук будівельників. Тому, звичайно, євроремонту у ній немає. Але тисячі черкащан-пільговиків, які роками стоять на обліку, були б раді і такій квартирі, – зазначає заступник начальника відділу роботи зі зверненнями громадян апарату Черкаської облдержадміністрації Галина Тимофєєва.

Михайло Малінін, газета «Вечірні Черкаси»

реклама

Коментарі  

 
0 #6 кактус 17.05.2012 11:49
звичайно служба охорони все заперечуватиме. А хто б сумнівався? Кажуть, ця тема вже до Президента докотилася. Непоздоровиться Тулубу! Просто людиноненависни цька політика рано чи пізно боком вилазить. До речі, Ви ж наш любий Борисович не забудьте завтра навігацію на дніпрі відкрити зі стрічечками і прапорами ПР. І пожарників приженіть, хай оркестр заграє!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #5 Ужасть 17.05.2012 10:56
Цитую МАРГО:
Єто не подарк! Єто издевательство над старім человеком! Какая разнимца, из какого фонда покупали єту квартиру! Тем более, что фонд єтот не государственній . Из каких благотворительн іх взносов он формируется известно. Тех, кто приобретал єтот "подарок" следует немедленно уволить. И об єтом сообщить черпкащанам! Иначе о каком мало-мальском уважении к президенту и местной власти можно говорить

В идеальном варианте Вы может и правы. Но чем больше живу, начинаю больше любить собак. Ест такая категория сначала в школе хорошие оценки получала тем что доставла учителя до истрики своими сотнями подходов...так и в этом случае... Пример батюшки священика... когда его зацепят он мертвого с могилы поднимет...а когда решит свой вопрос то на таких же сотни и тысячи ему элементарно наплевать. Или Вы думаете что эта женщина единственная с своей проблемой? Действительно есть ли у нее дети??? Хотя принципиально..государство..ДОЛЖНО :cry:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #4 Володимир 17.05.2012 09:53
Давайте мені цю квартиру, я скаржитись не буду. Гарантую! :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+10 #3 карамелька 17.05.2012 08:54
Хворі люди. Ніби й не українці: де та метикуватість, життєва хитрість, підприємливість , якою так щедро наділяють українців як націю в різних приказках? Дали - візьми й використай, та ж ні - не те дали, не там, не тоді, не тому. Звідки воно береться - сподівання на державу й особистісна бездіяльність при тому, що державі вже дуже давно на всіх начхати? А поведінка зятя-полковника тільки підтверджує теорію, що люди в декількох поколіннях втратили здатність і бажання за себе постояти: бабуся оббивала пороги і зять пішов їх оббивати.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-5 #2 МАРГО 17.05.2012 08:53
Єто не подарк! Єто издевательство над старім человеком! Какая разнимца, из какого фонда покупали єту квартиру! Тем более, что фонд єтот не государственній . Из каких благотворительн іх взносов он формируется известно. Тех, кто приобретал єтот "подарок" следует немедленно уволить. И об єтом сообщить черпкащанам! Иначе о каком мало-мальском уважении к президенту и местной власти можно говорить
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+14 #1 Оксана Колісник 17.05.2012 08:36
Навряд чи охоронці ОДА таке зробили б. А в цій історії дуже негарно виглядають родичі бабусі. Могли б трохи й допомогти їй вирішити ці житейські питання. Тим більше, що їхня вигода очевидна. Ось же ж швидко до прокурора із заявами побігли про імовірне побиття, а взяти на себе клопіт на прийоми походити чи заяви пописати, та й ремонт поробити чи чи з юристом проконсультуват ися щодо обміну подарованого житла - цілий рік не телилися. Негарна історія, як на мене.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100