«Безпечне місто»: як це працює в Києві?

Центр обробки даних, що розташувався на вулиці Дегтярівській, 37, строго охороняється, а доступ до обробки даних мають лише декілька працівників.

– Одна з програм технологізації –«Безпечне місто» – встановлення камер. Ми встановили 7 тисяч камер, а за мінімальними підрахунками треба 20 тисяч. Так, ми присутні у всіх частинах міста, на всіх в’їздах і виїздах. Максимальна необхідність – 100 тисяч камер, – розповідає директор комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Микола Пихтін.

Як працює система? Віддалено до неї підключено 250 користувачів: представники всіх силових структур, поліція, прокуратура, рятувальники, НАБУ тощо. Основні три направлення системи – транспорт і трафік, контроль за виконанням комунальних доручень (переміщення комунального транспорту, вивезення сміття, розчистка вулиць від снігу) та завдання для силовиків (визначення номерних знаків автомобілів, обличчя людей).

До слова, на комунальній техніці також є сенсори, тому чітко видно не лише переміщення машин, а й скільки солі розсипає грейдер та яка кількість палива в бачку.

Камери розташовуються по місту насамперед з урахуванням побажань комунальників та правоохоронців. Адже комунальники знають, де найбільше порушень по їх компетенції, а в правоохоронців є своя географія вчинених злочинів.

Керівник комунального підприємства показує, як програма працює на практиці. Зокрема, каже, через дію програми зменшилася кількість випадків вандалізму. Біля кожного пам’ятника, а, насамперед, таких, які найбільше піддаються вандалізму (вічний вогонь, пам’ятник Щорсу) є камери, які запрограмовані на охорону периметру. Якщо в зону їх дії потрапляє сторонній предмет, людина, тварина, спрацьовує сигнал. І поліція може реагувати. Тож не обов’язково у всі камери дивитися. Важливо стежити за сигналами.

Допомагають камери і в вирішення таких завдань як встановлення пішохідних переходів. Коли виникає необхідність вирішити питання щодо встановлення переходу ,слід спершу порахувати трафік, кількість автомобілів та як буде перерозприділення потоку авто. Знову ж допомагають камери, які стежать за дорогою. За допомогою програми можна порахувати кількість автомобілів, що проїжджають.

– Завдяки системі ми бачимо, яке навантаження на дороги, де пробки, де ДТП. Програма може визначати швидкість проїзду дорогою. Якщо треба знайти авто, поліція надсилає нам в систему або на електронну пошту прикмети чи це білий легковик, чи чорна вантажівка, а краще якщо є номерні знаки. І наш оператор, який в цей момент чергує, аналізує програму та дає дані по автомобілю, зокрема, напрямок руху, місце перебування, причому номер авто видно навіть на швидкості 120 кілометрів і в дощ і в сніг, – роз’яснює Микола Пихтін.

Окреме питання по обличчях. Система фіксації облич діє на 52 станціях метро.

– Тут ми лише адміністратори. Ми не маємо права займатися визначенням облич. Але треба тестувати систему. Для цього є співробітники. Вони тестують камери. Звіряємо їх фото з тим зображенням на камерах і таким чином визначаємо, як працюють камери, – роз’яснює Микола Пихтін, зауважуючи, що мова про захист персональних даних і політику конфіденційності.

Водночас наголошує: камери нічого такого не роблять, що заборонено законом. Адже спілкувалися з цього приводу з адвокатами, юристами.

Також камери налаштовані на визначення пожежі (є теплові камери і можуть збільшувати відстань до півтора кілометри, наприклад, щоб переглянути Труханів острів). В разі, якщо камера відчуває значне підвищення температури, йде сигнал до ДСНС.

Вже працюють камери на сонячних батареях, які два тижні працюють без підзарядок.

Двоє працівників центру обробки даних мають доступ в систему, були випадки, що в сервіс ютуб зливали відео і це потягло судову тяганину, а працівників звільнили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Черкасах відеокамер майже немає навіть у центрі, – поліція

– З часом хочемо все максимально технологізувати, щоб камери самі аналізували, наприклад, стан людини, чи вона оглядається, чи біжить, тобто аналізувати психотип. Це б допомогло швидше виявляти порушників, бо дивитися в усі камери одночасно оператори не можуть. Який досвід країн залучаємо? Не можна сказати, що всюди все однаково. Так, коли ми презентували програму іноземцям, вони питали, що таке «машини двійники», бо не всі іноземці це зрозуміли. Щодо самих програм, то, наприклад, у Барселоні аналітика краща, ніж в нас, а от у Лондоні гірша, проте там почали встановлювати камери з 90-х років, тому там повністю все покрито камерами.

Загалом проект стартував у 2017 році, коли створили серверну та поставили 600 камер.

Зараз всюди програма «Безпечне місто» користується власною мережею, не вдаючись до послуг провайдерів. Вся програма і утримання – на фінансових плечах мерії.

– Серверна платформа обійшлася в 400 мільйонів. Торік, у 2019 році, на обслуговування було витрачено 8,5 млн грн. На підприємстві працює 40 осіб, – сказав Микола Пихтін.

Керівник комунального підприємства зазначає, що в Києві розуміють: у них коштів більше, ніж в інших містах.

Є випадки, що міста мають гроші на камери, але не мають коштів на програми. Тоді КП «Інформатика» ділиться досвідом з містами. Тому зараз 90 міст України вже побудували систему, подібну до київського «Безпечного міста».

Між іншим. Голова постійної комісії з питань бюджету Київської міськради Андрій Странніков додає, що центр обробки даних – лише частина програми «Електронна столиця». У рамках програми також зроблена відкритість публічних фінансів міста. Зараз кожен киянин може на сайті Київської міської влади щодня в режимі онлайн скільки коштів йде до бюджету за паркування, інші податки і скільки коштів витрачається і на що.

– Програма «Безпечне місто» допомагає відстежувати порушення, тому в нас між депутатами вже не стоїть питання, чи це потрібно, а лиш йдуть дискусії щодо виробників програм та щодо сум, які треба надати для програми. У нас, до слова, в комунальній сфері покращав контроль за технікою, люди отримують сповіщення, де є пробки, а де немає, – розповів депутат.

Поїздка журналістів відбулася у рамках прес-туру від АМУ

Назарій Вівчарик, "Прочерк"