Півсотні коментарів залишили люди у «Фейсбуці» під запитанням, чи читають вони агітаційну продукцію кандидатів, що роздають у період виборів у Черкасах та області.
«Відмовилися від газет цього року», – каже представник Партії вільних демократів Сергій Кузляєв.
Але це скоріше виняток, ніж правило. Бо кандидати і представники штабів роздають газети досить активно. Окрім прямої роздачі, агітаційні матеріали зараз стирчать з усіх поштових скриньок, вони лежать навіть у магазинах біля кас та в кіосках, до бізнесу яких дотичні кандидати. «Прочерк» запитав черкащан, чи читають вони всі ці газети, буклети, листівки? Ознайомлюються з біографіями кандидатів та програмними засадами?
Більшість опитаних таких газет не читає.
«Ні, не читаю. Мою увагу і справді привернула лише одна агітка, яку вручив власноруч сам кандидат!» – каже Ірина Гилюк.
«Їх читають лише кандидати. Вичитують і само закохуються», – зазначає Федір Панченко.
«Пенсіонери читають точно», – стверджує Ірина Кононенко.
«Бачила не раз за цю кампанію, як читають у маршрутці представники різного віку. Проте, в тій же пропорційності бачила, як газети викидають, рвуть на шмаття і використовують не за призначенням», – пише Анна Сакун.
«Я фотографії дивлюся. В одній партії видивилася аж кількох знайомих, які дуже далекі від політики, але чомусь цьогорічна політична муха і їх вжалила в одне місце», – каже Оля Квятковська.
Водночас є такі, що читають агітаційну пресу.
«Я читаю і роблю свої висновки, звертаючи увагу на різні моменти», – каже Володимир Купріянов.
«Страшно зізнатися та я зібрала усі агітки і перечитала. Навіщо? Звертаю увагу на: текст (грамотність та структуру); команду(їх біографія). Місто маленьке, знаю 80% кандидатів, як то кажуть хто і чим дихає (щоб там в біографіі не писали, а відповідно.... перевіряю на чесність (чи сильно різниться біографія з реальністю); обіцянки (знаючи структуру, визначаю хто чесний з виборцями, а хто «фантазьор»). Запам’ятався кандидат Рудик. Його компанія роздає разом з агітками одноразові маски. Інші усі сидять в’яло і потрібно самому підходити, просити, питати. Є питання на які агітатори відповіді не знають» – пише уманчанка Інна Борисівна.
«Я читаю», – пише Іван Подолян.
Дехто агітаційну продукцію використовує для розпалу багаття, дехто – здає в макулатуру.
«Камін розтоплювати – саме то», – каже Андрій Феофілов.
«На розпал і шашлики якраз», – зазначає Олена Гармаш.
«Я макулатуру складаю в ящик. Дерев лиш шкода», – зауважує Марта Зданевич.
«У мого малого постійно вимагають «макулатуру» в школу. То я газетку до газетки», – каже Анжела Дубінська.
«Календарики і всяке непридатне для зазначеного складається в стопочку для макулатури в під'зді, двірник забирає і здає», – пише Ірина Єгорченко.
Однак є більш вишукані способи використання агітаційної продукції:, в мокре взуття набивати, замотувати курячі яйця, що з села везете.
«А мені сьогодні газети від кандидатів дуже знадобилися - напхала у кросівки, бо промокла під зливою, а сушарка зламалась. В ЄС хороша газета - на чотири полоси, видно, що дбають за виборця, дякую їм», – пише Вікторія Мальована.
«Я беру всі ті газетки, ставлю під котячий лоток, бо киця часом трохи не попадає. Не читаю», – каже Леся Денюс.
«Поки практичну політрекламу бачив у Батьківщини (маски, сумки, ручки, календарі) та Пальчевського (маски, кепки, футболки)» – пише Олександр Кравченко.
«Агітаційною макулатурою розпалюю в плиті , тому запасаюсь нею якомога більше . За що я і люблю виборчу кампанію . Сьогодні в плиті горітиме партія «Батьківщина» – розповів Олександр Чернега.
«У них (виборчі газети) нормально банки з домашнім томатним соком загортати, щоб не побилися в дорозі з села», – каже Дана Юрович.
«А ще - чудова підкладка під відро для сміття: на дно виклав, пакетом для сміття накрив - і краса, всі сміттєві неприємності приймуть на себе газети, а не саме відро», – додає Ярослав Яковенко.
«Інформація там зазвичай не та,яку я б хотіла бачити. І так, на тих газетках непогано чистити оселедці», – каже письменниця Наталія Лапіна.
А от у декого справді благородна мотивація для збору виборчої продукції:
«Я ретельно збираю, щоб потім передати до музею-архіву преси у Києві (Вахтанг Кіпіані таке колекціонує для історії)», – каже науковець Максим Гаврилюк.
Виявляється, що з агітаційних газет інколи можна зробити дійсно цікаві речі:
«Знайома робить ось такі речі з газет. Дуже любить використовувати агітаційні, бо вони дещо не стандартні, але зручні в роботі» – пише Лариса Піскова про знайому, яка плете з паперу кошики та інші вибори, які потім фарбує та поширює.
реклама
Коментарі
Тільки постійна робота політика та його помічників, може дозволити ПЕРЕМОГТИ. Агітація вже завершилась. Тепер почали працювати схеми та приманювання членів ДВК. На ДВК все буде вирішуватись!
Куди там котові!
Ото - правильна партія.
Стрічка RSS коментарів цього запису