реклама
B.E.S.T. Bukovel 2026

«Політ над гранями епох» – так називається книга спогадів лікаря-педіатра з 52-річним стажем роботи Людмили Яківни Дмитрук. Авторка вирішила поділитися з читачами своїми спогадами про батьків, дитинство, студентські роки, родину, про роботу у сфері медицини, про друзів і колег. Також у книзі присутні філософські роздуми про сенс життя, занепокоєність щодо майбутнього людства.

Презентація книги відбулася у редакції «Черкаського краю».

Сама Людмила Яківна пригадує, що починалося все як щоденник, як спогади про зустрічі з цікавими людьми, по роботі тощо.

IMG_20201029_151158

– Я навіть не думала колись, що може бути така видана книга. Хотілося закарбувати мамині спогади, яка у мене в поважному віці. Адже покоління пройде і ми забудемо багато речей. У маминих спогадах порушувала тему війни, повоєння. Це викликало душевний трепет. Згодом ці рукописи переглянув брат, потім онук, який сказав: «Бабусю, пиши!». Далі дивилися колеги, професори, які самі публікуються. І тоді дійсно я стала працювати системно, відчуваючи якусь відповідальність, постійно правила, переписувала. Поряд весь час лежав словник. Я хотіла донести думку якомога краще. А лейтмотивом до кожного розділу є цитати віршів Ліни Костенко. Я надихалася її поезією і дуже їй за таку творчість вдячна, – зазначає авторка.

За її словами, найважливішими сторінками книги є для неї ті, що присвячені родині, батькам. Адже саме батьки її виховали і дали путівку в життя.

Водночас черкаський журналіст і краєзнавець Борис Юхно, який написав книгу «Черкаські Місторії» та «Черкаси: пазли», зазначив, що можна назвати книгу таким собі «творчим опорним конспектом», адже у ній зачеплено багато тем, які потім можна детальніше розписувати.

– Наші родини давно знайомі, – розповідає Борис Юхно. – Свого часу довідався, що Людмила Яківна з чоловіком їздили у Африку працювати, а потім дізнався про книгу. Чим вона була цікава для мене? Тут вам цікава історія, тут медицина, бо авторка – медик. Я б сказав, що це жіноча проза. Якщо тему ще більше розширити, допрацювати, то може вийде гарний жіночий роман. А на сьогодні маємо багатогранну книгу.

– Лікарі взагалі творчі люди, – додає головний редактор «Черкаського краю» Тетяна Калиновська. – Лікар – це спостережлива людина, яка розуміє кожну грань характеру, звичок людських. А лікар-педіатр ще й бачить з кожної миті народження, як дитинка розвивається, зростає, формується. Ми у редакції знаємо багатьох лікарів, які нам приносять статті на медичні теми, а ще приносять поезію і прозу. І дуже приємно, що лікарі такі творчі люди.

Між іншим, на презентацію книги прийшли і колеги пані Людмили.

– Я знайома з пані Людмилою з 1993 року, коли прийшла лікарем-інтерном в обласну лікарню. У мене рано померла мама, і Людмила Яківна стала для мене другою мамою. Її книгу я прочитала майже за добу. Але я ще раз прожила 27 років життя, – розповідає лікар-алерголог Наталія Євтушенко. – У книзі я відчула любов до світу, до навколишніх, до природи.

IMG_20201029_153041

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100