Українські журналісти після часів Євромайдану, як ніхто, розуміють білоруських колег, – Вівчарик

Пресинг, який чинить білоруська влада на незалежну медіаспільноту перетворився на терор. На круглому столі, який провели в Києві телеканал «Белсат» і Національна спілка журналістів України обговорювалась критична ситуація з незалежними білоруськими ЗМІ.

Медіаексперти, білоруські та українські журналісти 1 грудня 2020 року в пресцентрі НСЖУ говорили про конкретні випадки репресій, з яким стикаються представники недержавних медіа в сусідній країні. Також дискутували про допомогу журналістам і журналістську солідарність.

До круглого столу журналістами «Белсата» було підготовлено кілька матеріалів, в яких показано стан свободи слова в Білорусі, затримання журналістів, інтерв’ю з представниками медіа Білорусі та Польщі.

«Національна спілка журналістів України висловлює щиру підтримку колегам, які працюють в Білорусі, – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Українські журналісти розуміють, в яких складних умовах працюють білоруські колеги. Мабуть, влада уявляє, що вона в такий спосіб контролює ситуацію. Але журналісти не є політиками, їх суспільна місія – висвітлювати події і громадяни мають право знати, що відбувається навколо них. Ми вимагаємо негайного звільнення арештованих білоруських журналістів».

«Я в журналістиці з середини 90-х, і не памʼятаю такого тиску на журналістів, – сказав заступник директора «Белсат» Олексій Диковицький. – Це терор. Наші журналісти перед виходом з дому уважно вивчають ситуацію на вулиці, для того, щоб не бути схопленим одразу. Після 9 серпня у нас є 368 випадків затримання журналістів – девʼять наших колег лишаються зараз за ґратами».

Він розповів, як зараз працюють журналісти в Білорусі. Перед тим як вийти надвір, вони уважно вивчають ситуацію на вулиці, під будинком, чи немає підозрілих автомобілів, щоб журналістів не схопили зразу при виході. Білорусь сьогодні перед великим викликом, людей б'ють, затримують, штрафують, наприклад, «Белсат» за останні роки заплатив вже більше 130 тисяч доларів штрафів. Бо як іноземний телеканал, вони працюють без акредитації. Також погрожують батькам журналістів, погрожують забрати їх дітей. Такі реалії сьогодення в Білорусі, коли оператор, який йде попереду колони, прирівнюється до лідера акції, хоч він просто знімає події спереду...

Свою солідарність з журналістами виказав керівник польської асоціації журналістів Кшиштоф Сковронський. Він повідомив про проекти безпосередньої допомоги білоруським журналістам.

«Українські журналісти після часів Євромайдану, як ніхто, розуміють білоруських колег. Пригадую, як мені телефонували колеги з Білорусі в часи Майдану і розпитували про ситуацію на місцях, у яких умовах доводиться працювати журналістам. Зараз знаю, що НСЖУ спільно з Асоціацією польських журналістів готують збірку, де буде показана ситуація в Білорусі, описані ті репресії, яким піддаються журналісти. Жорстоко і не один раз побитий тележурналіст «Белсату» Сергій Герасимович після ув’язнення змушений був докладати чимало зусиль, щоби повернутися до реальності, вилікуватися. Не один тиждень лікувалася, а потім розробляла ногу журналістка газети «Наша нива» Наталія Лубневська, якій мало не впритул вистрелив у коліно силовик. А скільки людей просто у прямому ефірі побачили, як затримують журналіста «Єврорадіо» Михайла Ільїна, котрий навіть не зміг договорити речення... Можливо, саме публічність дасть поштовх до припинення таких репресій і насилля. У такій ситуації не можна мовчати», – каже журналіст видання «Прочерк» Назарій Вівчарик.

В дискусії прозвучала думка, що в білоруському суспільстві мусить запанувати думка про неприпустимість жорстких репресій зі сторони силовиків.

«Людей бити не можна», – наголосила журналістка «Новой Газеты» Ольга Мусафірова.