За перейменування міста і лад у земельних відносинах: ватутінські атовці політизуються

У Ватутіному активізувалася громадська активність ветеранів війни на Сході України і волонтерів. Нині вони заявляють про готовність активно відстоювати не лише інтереси атовців, а й брати участь у формуванні політичної сил патріотичного спрямування.

– У Ватутіному, чи не єдиному на Черкащині місті, де досі панує «совковірус» і ностальгія за минулим, особливо нелегко працювати патріотичним організаціям, – зазначив у коментарі «Прочерку» керівник Ватутінської спілки атовців і волонтерів та один із керівників коаліції ветеранських організацій Черкаської області «Захисники Черкащини» Петро Гогунець. – Але разом з тим – вони єдина реальна сила, яка може докорінно змінити життя міста. Ветерани АТО і волонтери кілька років тому спробували це зробити із зміни назви міста, мотивуючи тим, що жити і ростити дітей у місті, названому на честь кривавого радянського генерала Ватутіна, який причетний до загибелі тисяч українців – соромно і ганебно. Але наштовхнулися на шалений спротив і місцевої влади, і частини людей, які вважають його своїм героєм.

На переконання пана Гогунця, справжні герої – серед нас, і «майбутнє належить тим, хто пройшов горнило війни на Сході». Він також наголосив, що на справжнє вшанування заслуговують герої-атовці.

– Я хочу згадати свого побратима Анатолія Зозулю. До війни на Сході його знали у Звенигородці в першу чергу завдяки спортивним легкоатлетичним досягненням, встановленим ще років з тридцять тому та неперевершеним і по даний час. Срібний призер чемпіонату України серед юнаків з бігу на спринтерські дистанції, наполегливий і цілеспрямований. Доля послала чоловікові. Довелося спізнати всякого. Та закладене ще з дитинства загострене почуття справедливості і стало визначальним для нього з початком війни на Донбасі. Не вагаючись, вступив до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Разом з побратимами боронив Україну в перші найскладніші місяці війни. Загинув у 2014 році від рук сепаратистів. Ось він – наш герой! – наголошує Петро Гогунець.

Він зазначає, що прийшовши з війни, багато її учасників не знаходять підтримки і належного розуміння з боку місцевої влади, керівників сільгосппідприємств. Їм доводиться не раз оббивати пороги тієї чи іншої організації. Особливо гостро стоїть питання одержання земельних наділів. Оскільки знайти вільні площі для вчорашніх бійців на Звенигородщині, як і в інших районах, досить складно, в більшості випадків розв’язання цієї проблеми залежить в основному від господарників. Саме завдяки розумінню фермера з Хлипнівки Юрія Тарасевича, одинадцять учасників АТО отримали офіційні документи на земельні наділи у межах Хлипнівської сільської ради. Таким же чином вирішують цю проблему в Богачівці, Пединівці. Але досі 15 осіб так не отримали гарантовані державою 2 гектари землі.

– Сьогодні отримати наділи хлопцям надзвичайно складно, – погоджується заступник голови Звенигородської райради Ярослав Попко. – Вже сама процедура оформлення документів займає багато часу. Особисто я відкритий до співпраці і готовий спільно вирішувати проблеми тих, хто захищали чи захищають нашу державу, виконуючи бойові завдання на Донбасі. І готовий разом опрацьовувати пропозиції та обговорювати всі важливі питання щодо взаємодії органів місцевого самоврядування з усіма ветеранськими спілками Звенигородського району.

У подальшому реалізувати свої плани і вирішувати проблеми ветерани війни і волонтери налаштовані також через посилення ветеранського громадського руху в районах, області і країні та створення потужного політичного об’єднання, яке на наступних виборах делегуватиме своїх кандидатів у всі гілки влади. Над втіленням даних завдань ветерани та волонтери вже почали працювати в рамках коаліції ветеранських організацій «Захисники Черкащини».

Олександр Щербатюк