У Тальному лікарка поєднує професії реаніматолога і паталогоанатома

Є професія, на перший погляд, не зовсім жіноча, але надважлива – лікар-паталогоанатом. Знайомство з Оленою Юріївною Козацькою, яка завідує патологоанатомічним відділенням Тальнівської багатопрофільної лікарні, розвіяло поширені уявлення про лікаря, що робить розтин тіла людини після смерті.

Про це пишуть «Вісті Черкащини».

Розмова наша відбулася саме в її відділенні, яке в народі називають «моргом», і вже від одного цього слова віє холодом, смертю і різким запахом формальдегіду. Неприємні відчуття минулися, коли з порогу мене зустріли три привітні жінки: лікарка Олена Юріївна Козацька, лаборантка Людмила Петрівна Заплатіна та молодша медична сестра Лідія Данилівна Бугорська. З портрета на стіні увесь час пильно поглядав Степан Бандера. Цей портрет та розкішні кактуси на підвіконні залишилися від попереднього патологоанатома.

Скажу відразу, зайти у секційну, де, власне, роблять розтини, мені не вистачило сміливості, а от у лабораторію з безліччю колб та пробірок я завітала. Лаборантка Людмила Заплатіна показала, як з біологічного матеріалу, і не тільки покійників, а й пацієнтів хірургічного чи гінекологічного відділень, готує під дією певних реактивів гістологічні скельця. Будь-який матеріал, який видаляють під час операцій та різноманітних біопсій, а також зішкріби досліджують лабораторно. Готові скельця під мікроскопом розшифровуватиме лікарка. І від її досвіду, знань, сконцентрованості залежить, наскільки точний діагноз поставлять пацієнту і який спосіб лікування оберуть.

– Тільки під мікроскопом можна побачити онкологію і поставити точний діагноз, – каже Олена Юріївна, сідаючи за мікроскоп. – Треба мати практику, аби відрізнити дистрофічні зміни запального характеру в тканині від онкології. Один і той самий діагноз в різних скельцях може виглядати зовсім по-різному. Можна поставити онкологію, де її немає, або, що набагато гірше, – пропустити її. Якщо я бачу препарати, незрозумілі для мене, рекомендую їх відправити в Черкаси, аби їх побачили ще кілька моїх колег. Я розумію, що від мого діагнозу залежить життя людини.

У Тальнівській лікарні Олена Козацька працює недавно. Десь близько року вона їздила із сусідньої Звенигородки, де працювала патологоанатомом, «читати» гістологію у Тальнівську ЦРЛ. Зізнається, що патологоанатомів у Черкаській області катастрофічно не вистачає, одному лікарю доводиться відразу вести кілька районів. Навантаження неабияке. Окрім патологоанатома, жінка має ще одну спеціальність – реаніматолог-анестезіолог. Тому, коли під час спалаху коронавірусу, адміністрація Тальнівської ЦРЛ шукала спеціалістів обох профілів, Олена Козацька погодилася на запропонованих умовах приїхати в Тальне. Молоду лікарку пообіцяли забезпечити житлом, створити усі необхідні умови. Поки що вона живе в квартирі, що орендує заклад. З оформленням власного житла залишилися деякі формальності.

Лікарка працює на кілька відділень. Коли є важкі хворі, вона у ковідному відділенні – у реанімації. Коли ситуація більш-менш стабільна – у патологоанатомічному та реанімаційному.

– У реанімації велика відповідальність та психоемоційне навантаження, – ділиться Олена Юріївна. А коли приходжу сюди, тут морально спокійніше. Єдине, як тільки вмирають діти, важко перенести. Розумію, що їхня смерть була передбачувана, адже це або генетичні патології, або хронічні хвороби, та, все одно, важко.

У колектив закладу, напрочуд дружній та відповідальний, як каже Олена Юріївна, вона влилася швидко. Приємно вражена, що керівництво турбується про кожне відділення, забезпечує всім необхідним. Кожен лікар має необхідну оргтехніку, Інтернет. У патологоанатомічне відділення нещодавно купили новий секційний інструментарій, яким роблять розтини.

І Тальне з чудовим парком та річкою відразу припало до душі, і люди щирі та привітні. Та кожні вихідні Олена Козацька поспішає в Шполу, звідки вона родом. Там проживають її батьки та 7-річна донечка. Вона, як і мама, любить малювати та мріє про професію лікаря. А ще вона знає, як звучить мамина професія українською мовою – «знеболювач-відживлювач», і всім каже, що, як мама, буде рятувати людей.

Ліна Яловська