Березень завжди був і залишається періодом, коли сільгоспвиробники розпочинають польові роботи, вносячи мінеральні добрива під озимі культури та багаторічні трави. Але якщо останніх на полях не багато, хіба що в кого збереглося тваринництво, то для підживлення озимих кожен господарник вибирає свою тактику, в залежності від стану посівів.
Про це пишуть «Районні вісті».
В попередні роки, через теплі зими в господарствах не надто й переймалися, коли та як підживлювати, знаючи, що озимина виходила із стану спокою якщо не в доброму, то в задовільному стані. Більше їх турбував подальший розвиток рослин, коли наставав засушливий період.
Нинішній рік дещо порадував селян після засушливого періоду минулого року і дощами, і сніговим покривом. За деякою інформацією, чимало господарств збільшили площі посівів озимої пшениці щонайменше на 20-30, а дехто й на 40 відсотків. Як зізнаються в розмовах, йшли на ризик, але погодні умови вселяють надію на запланований врожай.
Чи не одним з перших вивели свої агрегати в поле в Ярославці, яка найпівденніша в колишній Шполянщині. 300 гектарів озимої пшениці тут підживили за кілька днів.
Але розпочати внесення добрив хоча б в один тиждень не вдалося. Скажімо, в Капустиному в СПОП «Агро-Прогрес» довелося очікувати, оскільки тут був чи не найбільший покрив снігу. За словами директора товариства Василя Колісника, довелося перечекати якийсь день-другий, щоб сніг зійшов з посівів. А вже коли умови дозволили вийти в поле, то довелося докласти чимало зусиль, щоб внести добрива на заплановану площу.
Для внесення добрив на 430 гектарах тут створили дві бригади. В одній трудилися Іван Майборода, Іван Павловський, Микола Кісіль, в іншій — Василь Дубовий, Олександр Згурський, Іван Колісник, Микола Майборода, Олександр Бокало. Перший колектив вніс добрива на 81 гектарі, а другий — на 350 гектарах. Трудилися водії і механізатори майже добу. Розпочали роботи о 10 годині минулого четверга, а закінчили о такій же порі в п’ятницю.
На кожен гектар внесли по 1,5 центнери сульфату амонію. А в наступні фази розвитку рослин планують внести або аміачну селітру, а можливо, й комплексні добрива (КАС).
Дещо іншу технологію вибрали в СПОП «Відродження». Тут ще в грудні внесли рідкі комплексні добрива з розрахунку 200 кілограмів на гектар, що дозволило рослинам ще до морозів і снігу добре розкущитися і витримати мінусові температури.
Весняне обстеження посівів засвідчило правильність вибраної тактики. В господарстві вирішили не вносити добрива по мерзлоталому грунті, а провести чергове підживлення від потреби, коли з’явиться необхідність для формування колосу рослини.
Свій підхід до підживлення вже виробили протягом останніх 6 років і в Водяному. Озимі культури тут обробляють по мерзлоталому ґрунті рідкими комплексними добривами, як тільки дозволяють погодні умови.
В нинішньому році з 1518 гектарів загальної площі озимої пшениці вже внесено добрива майже на 900 гектарах. Половину підживлено в СТОВ «Урожай» с. Водяне, в СТОВ «Насіння» с. Антонівка добрива внесено на всіх 444 гектарах. В останньому пшениця розміщена на рівних площах, і на них виявився найменший сніговий покрив. В СТОВ «Іскра» с. Нечаєве і СТОВ «Агроспілка» с. Соболівка, які входять теж в агрохолдинг, підживлено відповідно 50 і 100 відсотків озимих культур.
Коментуючи початок догляду за озимими культурами, головний агроном Микола Гриценко відмітив, що від селітри довелося частково відмовитися, оскільки поживні речовини даного добрива використовуються відразу, а при застосуванні комплексних добрив дія поживних речовин дещо розтягнута в часі, тому від КАСу дещо більше користі.
Зробили поправку в порівнянні з минулим роком і в фермерському господарстві «Ольвія» с. Матусів. Торік озиму підживлювали тричі. Після аналізу вирощування культури дійшли висновку, що тривале підживлення сприяє росту листя і стебла рослини, а на формування колосу впливає менше. Тому було вирішено не поспішати з внесенням добрив по мерзлоталому ґрунті, а підживити тоді, коли рослини почнуть закладати основи для розвитку колосків.
На такий крок зважилися ще й тому, що озиму пшеницю тут вирощують за нульовою технологією (ноутіл), а тому в поверхневому шарі грунту поживи для рослин значно більше, ніж після оранки. Тож рослин нема потреби стимулювати. Та й вологою ґрунт майже забезпечений, а її збереження гарантують поживні минулорічні рештки (мульча), що знаходиться на поверхні ґрунту.
Керівник фермерського господарства Іван Кравченко переконаний, що для озимої пшениці нинішній рік буде сприятливим та врожайним.
Віктор Кудій, фото: Агроном
реклама
