Система екстреної медичної допомоги (ЕМД) сьогодні знаходиться у стані змін і викликів. Як справляються з цими викликами регіональні центри, зокрема Черкаський обласний центр екстреної медичної допомоги, розповів керівник експертної групи з питань надання ЕМД Директорату медичних послуг МОЗ України Олександр Данилюк.
Кому і як надається екстрена медична допомога
Екстрена медична допомога – це один із видів медичних послуг, спрямований на надання допомоги пацієнтам у невідкладному стані. Невідкладним вважається той стан, який виник раптово, це захворювання, травма чи отруєння, які загрожують життю пацієнта.
Саме з цього, за словами Олександра Данилюка, починаються проблеми щодо інтерпретації роботи ЕМД, скарги на систему, тому що є стартове нерозуміння на різних рівнях, що саме екстрена медична допомога повинна робити.
– Наразі система знаходиться в активних змінах, які пов’язані з медичною реформою, а також із тими викликами, перед якими постав весь світ – це пандемія коронавірусу, – зазначив Олександр Данилюк під час зустрічі, що відбулася в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства.
Система складається з 25 регіональних центрів ЕМД, що є підконтрольними уряду. Ці КНП відповідають за надання допомоги у своєму регіоні. У кожному обласному центрі створено єдину центральну оперативну диспетчерську службу, яка приймає дзвінки з усієї території за номером 103.
Диспетчерська служба реагує на дзвінки і відповідно до своїх нормативів визначає, чи пацієнт перебуває у невідкладному стані. Якщо так, то за критерієм визначається його пріоритет і відправляється бригада «екстренки».
У диспетчерів на карті є всі бригади відповідної території з GPS-координатами. Кожен автомобіль обладнаний GPS-трекером, кожна бригада – планшетами, на які їм приходить повідомлення про те, що вони повинні відреагувати на виклик. Диспетчер обирає автоматично найближчу вільну бригаду до конкретного пацієнта, і вона збирається на виїзд.
Виклики тепер поділяються на чотири категорії залежно від стану пацієнта. У першому пріоритеті бригади «швидкої» відправляються до пацієнтів із критичним станом. Йдеться про ті стани, які безпосередньо загрожують життю і потребують реагування в перші секунди – пацієнт не дихає, у нього відсутня пульсація, тобто зупинилася серцева діяльність, або в нього критична кровотеча, яка буває на виробництвах, при ДТП.
Наступний пріоритет – це всі інші невідкладні стани. Це екстрені випадки, які потребують надання швидкої медичної допомоги – інфаркти, інсульти, травми, отруєння і т. ін., тобто всі ті стани, які загрожують життю пацієнта та його здоров’ю.
Саме тільки на ці дві основні категорії викликів реагують бригади ЕМД. На не екстрені та непрофільні звернення бригади не реагують. Тільки у виняткових випадках, коли у пацієнта немає можливості потрапити в лікарню чи до сімейного лікаря, але пацієнт потребує огляду, бригада виїде до пацієнта, але без обмежень у часі, так як його стан не загрожує життю.
Через зростання захворюваності на ковід збільшується навантаження на черкаську «екстренку»
За словами Олександра Данилюка, у Черкаській області в середньому за добу відбувається 1200 дзвінків до швидкої допомоги. На 530 із них виїжджає бригада, 150 випадків завершуються госпіталізацією пацієнтів.
– Це суттєво великі навантаження, більші, ніж зазвичай у системі, – сказав Данилюк. – І це безпосередньо пов’язано з тим, що у нас зростає захворюваність на ковід.
По Україні в середньому за добу диспетчери приймають понад 30 тисяч дзвінків на 103.
– Це дуже багато, – констатує Олександр Данилюк. – Ми зараз уже майже виходимо на показники листопада-грудня 2020 року, коли в нас були пікові навантаження, пов’язані з коронавірусним спалахом. Зараз відбувається те ж саме і стрімко зростає навантаження на систему. Це небезпечно тим, що пацієнти з ДТП, з інфарктами, інсультами очікують екстреної допомоги часто довше, ніж це передбачено нормативами. Тому що бригади виїжджають на більшу кількість викликів на ковід. А ковід потребує особливого екіпірування, підготовки, умов роботи бригади, певних маршрутів госпіталізації, що впливає на часові показники. Тому є дуже важливими протиепідемічні заходи, які вживає місцева та державна влада.
Черкаська «екстренка» придбала найбільше нових автомобілів
З початку реформи вперше в історії України система екстреної медичної допомоги фінансується справедливо і порівно всі центри ЕМД, залежно від населення, яке вони обслуговують.
– Ми нарешті вийшли на справедливі показники, а не так, як це відбувалося раніше –субвенцією, по договорняках, за совковим принципом, і система в регіонах часто була недофінансована, – розповів Данилюк.
Екстрена медична допомога входить у програму медичних гарантій. Фінансування ЕМД йде за глобальною ставкою і становить у 2021 році 235 грн на одного жителя. Це значно більше, ніж було минулого року – 169 грн.
До того ж центр ЕМД став автономним. Це означає, що з того бюджету, який отримує центр від Національної служби здоров’я, а також, можливо, за підтримки місцевої влади керівництво центру визначає у своєму колективному договорі з працівниками рівень оплати праці. Зарплати суттєво зросли по Україні порівняно з минулим роком. Якщо рік тому водій у середньому отримував 4 тисячі гривень, фельдшер – 6 тис., лікар – 7 тис. грн, то наразі ці цифри зросли: зарплата водія – 8 тис. грн, фельдшера – 10 тис., лікаря – 12-14 тис. грн. Максимальні показники у Київській, Львівській області. Там заробітні плати працівників, які найбільше працюють із ковідом – близько 25-30 тис. грн.
Зростання фінансування дозволило Черкаському обласному центру екстреної медичної допомоги оновити автопарк. За словами Олександра Данилюка, Черкаси купили за рахунок фінансування Національною службою здоров’я за останній рік 46 автомобілів. З центральних закупівель Черкаси отримають вісім реанімобілів, у тому числі 3 повнопривідні, що для важкопрохідних місць.
– Черкаси купили набагато більше автомобілів за кошти НСЗУ, ніж інші області, – підсумував пан Данилюк.
Зустріч з Олександром Данилюком у пресцентрі Українського кризового медіа-центру проходила онлайн, оскільки він захворів на ковід
Бригади «швидкої» виїжджають тільки на ускладнені випадки ковіду
Через збільшення кількості випадків захворювань на коронавірус люди починають більше панікувати і частіше викликати швидку, але не звертаються до сімейного лікаря. Про це повідомляють у пресслужбі Черкаського обласного центру екстреної медичної допомоги. Олександр Данилюк наголошує, що підозри, перші симптоми ковіду не є показаннями для виклику бригади «швидкої». До пацієнтів, які не можуть рухатися у зв’язку з інвалідністю, сімейний лікар організовує прихід додому. Але у 99% випадків – це звернення до сімейного лікаря за попередньою узгодженістю, це не бригади «швидкої».
У 2020-ому році були мобільні бригади, які брали тести на COVID. Вони були досить ефективні на початку пандемії. Але, коли рівень захворюваності зріс до критичних показників, такі мобільні бригади (це не бригади ЕМД) вже не могли виїжджати за кожною адресою. І в Україні перейшли на світову практику, коли пацієнти приходять у центри тестування здавати ПЛР-тести у визначені години за призначенням лікаря. Екстрена медична допомога на випадок ковіду виїжджає виключно в разі розвитку невідкладного стану – це ускладнення коронавірусної інфекції у вигляді пневмоній, коли пацієнт потребує кисневої підтримки і госпіталізації. Основними показниками є стійка задишка і падіння сатурації (рівень кисню у крові) нижче 92%. Підвищення температури, нежить не є показаннями для виїзду бригади «швидкої».
Для бригад «екстренки» стартує навчання
Цього року передбачені кошти на навчання працівників екстреної медичної допомоги. Навчання буде досить тривалим. Це буде постійна багаторічна програма підвищення кваліфікації працівників.
У кінці березня розпочнеться навчання в Академії Національної служби здоров’я України, на яке зареєстровано понад 20 тисяч працівників ЕМД. Вчитимуть керівників, працівників бригад і менеджмент різних рівнів швидко працювати з електронною документацією.
– За паперовою звітністю, яку ми дотепер ще отримуємо, у нас доїзд бригади відбувається вчасно, тобто за 10-20 хвилин у 90% випадків. Це є тотальна фальсифікація, – визнає Олександр Данилюк. – Коли ми підключили всі диспетчерські, всі автомобілі до електронної системи «Централь 103», в якій ми бачимо роботу кожного центру, кожної бригади, ми з’ясували, що вчасність доїзду становить менше 30%. І ці онлайн-дані дозволяють вже зараз керівництву різного рівня приймати управлінські рішення для того, щоб пацієнт отримав вчасно і якісну медичну допомогу.
Навчання в Академії стане першим великим модулем, щоб бригади «швидкої» навчилися правильно й оперативно подавати повну інформацію про роботу.
Черкаси серед лідерів за підготовкою працівників «екстренки»
Ковід вносить ускладнення в кадрове забезпечення екстреної медичної допомоги. Окрім того, за словами Олександра Данилюка, кадровий дефіцит є в тих регіонах, де немає медичних університетів. У Черкасах є медична академія – перший заклад освіти, який готує працівників безпосередньо для «екстренки». Наразі є два такі заклади у країні – це Тернопільський медичний університет та Черкаська медична академія, в яких готують парамедиків за освітнім кваліфікаційним рівнем бакалавра. І цього року вони вже здобудуть вищу освіту і підуть працювати в систему ЕМД.
– Тут Черкаси передовики, це добре, – зазначив пан Данилюк. – Але це, звісно, тільки перший випуск парамедиків, їх небагато. Ми віримо, що кількість студентів цієї молодої спеціальності зростатиме і, якщо будуть гідні умови роботи та оплати праці, випускники медичної академії підуть працювати в систему екстреної медичної допомоги на Черкащині.
Лариса НЕТАХАТА
реклама
