Із нагоди 160-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка в Каневі пройшла традиційна піша хода «Останнім шляхом Кобзаря». Небайдужі з усієї України пройшлися від Успенського собору до Чернечої гори, могили поета.
Фото Оксани Швед
Про це передає Суспільне.
«Остання дорога Кобзаря» – це 14 кілометрів від Успенського собору, де відспівували поета у 1861-му та на плечах несли домовину до верхівки Чернечої гори.
Перед початком ушанувальної ходи в Успенському соборі відбувся молебень.
Прийшов ушанувати пам'ять про Тараса Шевченка 85-річний Микола Володченко із Черкас. Чоловік знає чимало віршів Шевченка на пам'ять. Розповів, що сьогодні, як і щороку, приїхав на річницю перепоховання поета.
«Для мене це важливо, бо Тарас Шевченко – це пророк, і не лише наш, а і всесвітній. Йому по усьому світу встановили багато пам'ятників, його вірші переклали 92 мовами. І це не тому, що вони такі гарні, а тому що вони відображають сутність українського народу», – розповів він.
Світлана Коріновська, яка теж разом із ходою пройшла останнім шляхом Шевченка, розповіла, що впевнена, що Кобзар хотів, щоб його поховали саме в такому місці, як Чернеча гора.
На вшануваннях, додала, буває щороку: «Це було його таке бажання, він бував у рідних краях, бачив цю красу і заповів поховати його саме тут», – зазначила жінка.
Вихованці канівських шкіл та садочків улаштували «живий коридор» для тих, хто йшов останнім шляхом Кобзаря.
Діти у національному одязі з квітами і прапорцями вигукували «Слава Україні!», «Слава нації!».
Біля підніжжя Чернечої гори учасників ходи вітали самодіяльні фольклорні гурти, містечко народних майстрів.
А на її вершині зведений хор Черкаського академічного заслуженого українського народного хору та обласної капели бандуристів виконував пісні на вірші Тараса Шевченка.
«Про Тараса Шевченка можна говорити багато. У кожного з ним свої асоціації, і кожен знаходить у ньому щось своє. Чернеча гора – це справжнє місце сили Черкаської області, бо коли знаходишся тут, тебе переповнює особлива енергетика. Думаю, саме про цм місце говорив Шевченко у заповіті», – зазначив олова ОДА Олександр Скічко.
Також голова ЧОДА додав, що хоче, аби саме Канів став особливим місцем, яке щороку відновлюватиме свій туристичний потенціал. І додав, що цьогоріч Шевченківським місцям обласна влада приділить особливу увагу.
Фото Оксани Швед
Нагадаємо, Тарас Григорович Шевченко помер 26 лютого за старим стилем (10 березня за новим стилем) 1861 року. На кошти друзів 1 (13 березня) його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Після того, як п'ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу у квітні того ж року, перевезли в Україну. 8 (20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Фото Оксани Швед
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису