6 жовтня у кінотеатрі Україна зібралися черкаські шанувальники сучасного документального кіно на авторську презентацію документальної стрічки Дениса Страшного та Уляни Осовської «Казка про Коника».

Фільм про найвідомішого українця в Естонії, митця, керівника Центру української культури в Таллінні, монаха в миру, волонтера Анатолія Лютюка завдяки наполегливості місцевих активістів таки потрапив на черкаські екрани. Зустрітися з кінолюбами та презентувати стрічку, на створення якої пішло близько семи років, до Черкас приїхав режисер та оператор стрічки Денис Страшний.

екран

– Кожен показ для авторів особливий, тому що це – народження фільму, останнє народження, бажане. Спочатку фільм народжується в голові, далі на зйомці, на монтажі, але найголовніше народження – перед глядачами. Тому кожен раз приємно особисто презентувати, обговорювати, дивитися в очі однодумцям, з якими хочеться далі продовжувати свій шлях, – зазначив перед показом Денис Страшний.

Для авторів фільму – Дениса Страшного та Уляни Осовської «Казка про Коника» – особлива робота, адже їхньому з Уляною знайомству, яке згодом переросло у творчий тандем та у шлюб, пара завдячує Анатолію Лютюку.  У 2014 році Денис після поранення на Майдані потрапив на реабілітацію до Естонії, а Уляна на той час була волонтеркою, і, власне, завдяки добрим справам Анатолія, його надзвичайній місії, два всесвіти поєдналися, аби творити разом з любов'ю.

– Ми з Уляною з 2014 року почали відвідувати Анатолія в Таллінні, того ж року він розпочав свою регулярну гуманітарну місію на Донбасі за підтримки Міністерства закордонних справ в Естонії. Нас дуже вразило прагнення Анатолія допомагати Україні, і ми стали потроху знімати, набирати матеріал, щоб, як мінімум, не втратити цей «дух допомоги». Це був з одного боку жахливий час, а з іншого –  дуже сильний період, коли українці по всьому світу згуртувалися і почали хто чим може допомагати Україні, вкладатися в неї.  Анатолій став для нас одним із тих прикладів, одним із тих мільйонів, які по всьому світу організувалися задля України, – поділився ідеєю створення стрічки режисер.

В основу фільму покладена філософія Анатолія Лютка, який дав обітницю знаходити щось хороше у кожному дні, а кожен ранок монах в миру розпочинає з молитви за все живе. Змайстрований Анатолієм дерев'яний Коник, вірний супутник волонтера в його благодійних місіях на Донбас, став героєм фільму та героєм добрих історій про тварин в умовах війни, які збирає Анатолій.

– Кінь – це суперсила людини. Без коня ти повільніший, ти менше можеш зробити. Насправді, цей образ давно з'явився у різних культурах, різних традиціях різних народів. Ми хотіли, щоб цей коник дерев'яний став провідником у дитячий світ, у світ казок, але щоб ці казки говорили про нашу сучасну ситуацію. Взагалі Коник – це символ волонтерства, символ безкорисної допомоги, – зауважив Денис Страшний. – Казка про Коника – історія про пошук доброти і позитиву попри будь-які труднощі і складнощі, про можливість бачити добро навіть у найскрутніших моментах.

Перегляд документального фільму «Казка про Коника» спонукав до цікавої тривалої дискусії черкасців із автором, під час якої звучали не лише запитання, а й враження, думки, слова подяки та навіть історії особистого знайомства та дружби з Анатолієм Лютюком. Принагідно, заслужена художниця України, майстриня народного мистецтва Олександра Теліженко поділилася спогадами про роки навчання Анатолія у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, про дружні стосунки, родинні відвідини, особливості характеру Анатолія Лютюка, його спраглість до мистецтва, до розвитку та допомоги іншим.

Ольга Квятковська

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100