реклама
Будівельна компанія надія

Незважаючи на певні позитивні тенденції у питанні захисту прав журналістів України, професія журналіста в нашій країні й надалі залишається небезпечною.

Томіленко


Про це заявив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час організованих НСЖУ Громадських слухань з питань захисту прав журналістів, боротьби із безкарністю та фізичною агресію щодо працівників ЗМІ. Слухання відбулися в онлайн-форматі вчора, 2 листопада.

– Проведений нами моніторинг свідчить про те, що за 10 місяців поточного року на підконтрольній українському урядові території відбулося 59 інцидентів із застосуванням сили до журналістів під час виконання ними професійної діяльності, – сказав Сергій Антонович. – Фактично, кожні 5 днів фіксується побиття журналістів, спалення їхніх автомобілів, пошкодження апаратури.

Як наголошують фахівці ЮНЕСКО, більше уваги має приділятися погрозам, які надходять журналістам, у тому числі онлайн. Адже, як показує практика, такі погрози часто втілюються в реальне життя.

Журналістська спільнота України очікує на потужні сигнали з боку правоохоронних органів щодо реагування на агресію проти журналістів. Зокрема, має бути розкрите вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова, резонансне побиття журналістів у місті Дніпро цьогоріч у липні, інші випадки нападів на представників журналістської професії.

Водночас, Сергій Томіленко відзначив і певний прогрес у розбудові в поліції та прокуратурі механізмів реагування на перешкоджання журналістській діяльності. Це вже дає певні результати. Так, було оперативно розслідувано напад на журналістів в Одесі в лютому цього року, і вирок щодо нападників уже набув сили.

– Всі робочі групи, наради, слухання з питань захисту прав журналістів – це лише процес. А результатом має стати невідворотність покарання в кожному випадку вчинення злочинів проти представників журналістської професії, – наголосив Сергій Томіленко. – Тільки така невідворотність зупинить нові атаки проти медіафахівців.

Із очільником НСЖУ погоджується заступниця міністра внутрішніх справ України Мері Акопян. На її переконання, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція мають забезпечити миттєве реагування правоохоронців на всі факти перешкоджання діяльності журналістів, які стають їм відомими. І за останні кілька років в цьому питанні присутня позитивна тенденція.

Зокрема, як повідомив перший заступник керівника головного слідчого управління Національної поліції України Сергій Пантелєєв, цьогоріч порівняно з минулим роком кількість злочинів проти журналістів зменшилася на 20%. Натомість, на 50% збільшилася кількість повідомлень про підозру фігурантам цих злочинів. За 9 місяців органи досудового розслідування розпочали провадження по 160 кримінальних проступках, тоді як торік за відповідних період – по 214 проступках.

Мері Акопян наголосила на важливості співпраці в боротьбі проти злочинів, учинених щодо журналістів, з боку всіх учасників процесу: правоохоронців, самих журналістів, громадськості, міжнародних партнерів.

– На жаль, журналісти іноді не готові відразу писати заяви до поліції, подавати скарги. А коли проходить деякий час, встановлювати винних осіб значно важче, – сказала Мері Акопян.

На підконтрольній українському урядові території за останній рік відчувається певний прогрес у забезпеченні сприятливого середовища для свободи слова. Натомість, на окупованих територіях журналісти в своїй роботі все ще наштовхуються на ризики і стикаються із переслідуваннями. Про це заявив заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Бенджамін Моро.

Разом із тим, Україна має ще великий потенціал для вдосконалення механізмів забезпечення прав журналістів.

– Навіть на підконтрольній уряду України території відчувається брак негайної реакції правоохоронних органів на злочини проти медіафахівців. Так, у 2020 році ми фіксували випадки нападів на журналістів-розслідувачів, на тих, хто пише на політичні теми, про корупцію, – зазначив пан Моро. – Натомість, цьогоріч є випадки агресії проти людей, які висловлюють думки з політичних питань. Зокрема, зафіксовано два випадки нападу на журналіста з видання «Букви». В обох випадках правоохоронці не спромоглися попередити напади, попри чіткі ознаки ескалації ситуації. Жертва фізичної агресії перед цим отримувала погрозі від тих, хто згодом вчинив цю агресію.

Здивування міжнародних партнерів України також викликає відсутність результатів у розслідуваннях вбивств журналістів Олеся Бузини, Павла Шеремета і Вадима Комарова.

У період ковідної пандемії збільшилася частка онлайн-спілкування. Фіксується і почастішання появи в Інтернеті погроз насильством щодо журналістів. Частина з таких погроз є передвісниками фізичної агресії.

Бенджамін Моро також указав на складну ситуацію із захистом свободи слова на окупованих територіях України. Так, у Криму та на Донбасі журналісти стикаються із погрозами і свавільними затриманнями з боку окупантів.

У підсумку пан Моро закликав український уряд, правоохоронні та слідчі органи, суди забезпечити невідкладне розслідування і притягнення до відповідальності тих, хто погрожує журналістам і вчиняє напади на них. Він також закликав озброєні групи на Донбасі та окупаційну адміністрацію РФ у Криму утриматися від залякування, переслідування, втручання в професійну діяльність журналістів.

Як наголосив під час Громадських слухань представник Посольства Німеччини в Україні Лукас Бьом, після Революції гідності в Україні відбувся суттєвий прогрес у забезпеченні свободи слова та доступу до інформації. Так, 2020 рік став першим після Євромайдану, коли Україна ввійшла до 100 країн, які найкраще забезпечують свободу преси. Пан Бьом також зазначив, що міжнародні партнери визнають право України забезпечувати захист від інформаційної війни, яку здійснює агресор, проте, цей захист має бути пропорційним і засновуватися на принципах свободи слова.

– Правда – найкращий засіб протистояти пропаганді, – наголосив Лукас Бьом.

1493131925-2246-750x375

«Дуже часто злочини, які вчиняються щодо журналістів продиктовані відчуттям безкарності. Тому Офіс Генерального прокурора наразі докладає максимум зусиль, щоб подолати це відчуття», – заявив начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексій Бонюк.

На переконання пана Бонюка, вже є суттєві результати тих зусиль, які прокуратура докладає в цьому напрямку.

– Коли навесні цього року ми активно взялися за розкриття злочинів проти журналістів, то побачили не дуже втішну картину. Багато проваджень роками пилилися на полицях. Ми дали певний поштовх, і ви бачили, що ці провадження вже опинилися в судах. Але важливо розрізняти злочини, які вчинені в умовах очевидності (які розслідувати простіше) і ті злочини, які скоєні в умовах неочевидності й затягнуті роками, – зазначив Олексій Бонюк.

Представник Офісу генпрокурора також зазначив, що правоохоронці як на загльнодержавному, так і на місцевому рівнях запровадили майданчики, які дозволяють широко інформувати громадськість (у межах можливого) про хід розслідування резонансних злочинів, скоєних проти журналістів. Запроваджено і зворотній зв’язок, щоб дізнатися думку медійників про дії правоохоронців з розслідування тих чи тих проваджень.

– Відчуття безкарності злочинів проти журналістів – задавнене. Роками воно навіть культивувалося. Тому тут треба діяти всім разом. Журналістам – бути активними, звертатися до правоохоронців миттєво, в разі потреби – не тільки до поліції, а й до прокуратури. А нам не потрібно забувати і про системні кроки, наприклад, про розробку методичних рекомендацій і стандартів розслідування цієї категорії кримінально-карних діянь, – сказав Олексій Бонюк. – Звичайно, потрібні й спільні тренінги для поліцейських, прокурорів і, можливо, навіть суддів.

Пан Бонюк також наголосив на необхідності певних змін до законодавства. Зокрема, сьогодні не до кінця чітко визначено статус журналіста.

Заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора Олег Пелепюк, виступаючи на слуханнях, зазначив, що злочини проти журналістів скоюються в усьому світі, і ніде немає стовідсоткової розкриваності цих діянь. Але правоохоронцям потрібно докладати всіх зусиль, щоб такі злочини розкривалися якнайефективніше.

Він наголосив, що результати такої роботи вже є, що, зокрема, підтверджується загальною статистикою таких правопорушень. Цьогоріч менше, ніж торік, закрито кримінальних правопорушень, в яких постраждалою стороною є журналісти, тобто збільшується частка передачі таких проваджень до суду. З початку року було зареєстровано 213 таких правопорушень. У 37 випадках вірогідним винуватцям повідомлено про підозру, тоді як торік за 10 місяців таких випадків було 22, а за весь рік – 25.

Пан Пелепюк запевнив журналістське співтовариство в тому, що велика робота проводиться й щодо розслідування вбивств Олеся Бузини, Павла Шеремета, Вадима Комарова. Так, по вбивству Бузини до суду скеровано справи по двох особах, по Шеремета – по трьох.

– Так, убивство Комарова не розкрите, не можна розкрити все. Але правоохоронці працюють, проводиться велика робота, – сказав Олег Пелепюк. – Нас закликають діяти ефективніше, але ми й так це робимо без зайвої критики. Ви, журналісти, можете бути впевнені в тому, що на кожну вашу заяву буде реакція правоохоронних органів.

Нагадуємо, що Національна спілка журналістів України від 2017 року проводить у листопаді щорічні слухання з питань фізичної безпеки журналістів та захисту свободи слова. У 2019 році проходили Парламентські слухання з фізичної безпеки журналістів України.

2 листопада – міжнародний день боротьби із безкарністю за злочини проти журналістів (Impunity Day, оголошено ООН).

У 2021 році Національна спілка журналістів України реалізує кампанію «Протидія безкарності проти журналістів в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+1 #3 Мажор Мельниченко 03.11.2021 17:28
Мой диктофон "Cоня" докладывает: Из личного дело Серьожы Журналистского. Член всех партий в порядке их прихода (по годам) к власти. С честью освещает успехи победителей. Семьянин. В акциях и медиаакциях оппозиции, порочащих его, не замечен. Отмечен наградами очередного .... (не переводимая со шпрахи игра слов).
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #2 Тверезий Голіруч 03.11.2021 13:52
То я з дружком мимо зобижаємих журналістів не проходив. Попадись отак ті зобидчики нам в вільний від роботи час, то ми б їм ноги з плечей швидко повиривали, зразу, коли б вони нас тіко дігнали.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #1 Та да 03.11.2021 13:46
Особливо незалежним журналіздам. Спонсоровські варяги можуть так наваляти, якщо замовника спутати. Був по уборошной один випадок, коли з поля, власкор насилу ноги свої в руках виніс. З того часу цей матеріал так і перебуває в вічному (доповнюється).
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ