У селі на Тальнівщині мюзикл дивилися наживо, а не по телевізору (відео)

24 грудня у Кривих Колінах на Черкащині театральна студія «L-Pozitive» у Центрі культури, духовності та дозвілля порадувала глядачів захоплюючою виставою-мюзиклом «Босоніжка та її друзі». Усі учасники – діти. На сцену напередодні новорічних свят вони вийшли вже не вперше.

Про це повідомляють «Вісті Черкащини».

У теплій залі глядачі, затамувавши подих, чекали, коли ж відкриється завіса. Яскраві костюми, зміна декорацій та трюки (а на новій сцені режисер може втілити будь-які свої задуми – наприклад, опустити ляльку Босоніжку на сцену на гойдалці), музичні замальовки, танки, вдало підібрані ролі, їх виконання не залишили байдужим нікого: зала знову й знову вибухала оплесками та вигуками «Молодці!».

Здавалося б, це простенька історія, що трапилася 1975 року, про дівчинку Варю (роль зіграла Варвара Якименко), у якої було багато іграшок, серед яких – нічим непримітна, але улюблена лялька Босоніжка (у ролі – Альона Шмідт). Якось на день народження Варвара отримала нову іграшку – ляльку Лялю, гарно вбрану, у красивому взутті, зі шляпкою. Цей момент став переломним для старенької ляльки. Не переповідатимемо усього, що відбувалося далі, а тільки зазначимо, що цей мюзикл має глибокий зміст: щастя – не в грошах та багатстві, а в умінні бути щасливим без них. Бо бідний не той, у кого немає багатства, а той, у кого немає мрії та друзів.

На завершення вистави, коли на сцену вийшли всі учасники мюзиклу, Людмила Якименко, керівник театральної студії, найперше привітала всіх присутніх з прийдешніми святами. Вона зазначила, що пів години вистави загалом і кожна її хвилина зокрема – це результат копіткої праці, це спільні старання вчителів, батьків та дітей, за що кожному вдячна.

– Ми – не філармонія, не драмтеатр, – сказала Людмила Анатоліївна. – Ми – звичайні аматори. Але думаю, що нам все вдалося. Особисто від себе хочу подякувати родині Мовчанів та Новицьких за те, що у нас є така школа, сцена, за такі гарні умови, які мають діти. Ми сюди поспішаємо, біжимо, хочемо творити.

Ольга Осіяненко