Сьогодні, 21 листопада в Смілі на Майдані Слави біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, а також їхніх світлин і світлин воїнів АТО, зібралися ті, хто пройшов два Майдани. Зійшлися, щоби відзначити День Гідності та Свободи. Тобто прийшли ті, у кого гідність у крові, хто ніколи не схиляв голову і не вважає, що бути свинопасом краще, ніж козаком. Прийшли ветерани війни з росією, матері тих, хто захищав Україну, батьки полеглих за неї. Серед присутніх були переважно ветерани і жінки-волонтери, ті, що ніколи не були байдужими.
Звісно, промов було небагато, бо нікого тут не потрібно переконувати у тому, що свобода – це найголовніша цінність людини, а держава – інструмент для виживання нації.
Відзначення Дня Гідності та Свободи ветеранами двох революцій Сміли
Повз гурт земляків з державним прапором байдуже проходили ті, для кого свобода – це зайва морока, ініціативність – загроза покарання, захист Батьківщини – страх, війна – втома, бо без моря, а на дивані, держава – лише назва або Святий Миколай, який зобов’язаний давати подарунки, влада – ті, що на виборах дають за слухняність гречку.
Та присутні на це не зважали. Вони звикли й не до такого. Цього дня присутні обіймалися і згадували, молилися разом зі священиком і капеланом Михайлом Шевчуком і співали Славень України, накреслювали плани на майбутнє. Бо знають: хто, як не вони?!
Говорили і про те, що місцевим саме напередодні сумного ювілею – 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну – приспічило виселяти волонтерів „Території Гідності” з приміщення, в якому вони вже не один рік збирають допомогу на фронт, шиють ноші, плащі, маскувальні костюми, балаклави, робочі рукавиці, шапки, кікімори, нашоломники, плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки. Усе це вкрай потрібне на фронті...
Пам’ятний знак Героям Небесної Сотні на Майдані Слави
Олександр Вівчарик,
Фото автора
реклама
