90% пацієнтів після пересадки кісткового мозку втрачають захист від поширених інфекцій, а ризик деяких захворювань суттєво зростає. Наприклад, ризик розвитку інвазивної пневмококової інфекції у людей після трансплантації може бути у десять разів вищим, що нерідко призводить до тяжких пневмоній та септичних станів.
Про це Суспільному розповів завідувач блоку трансплантації кісткового мозку Черкаського клінічного онкологічного центру Богдан Скульський.
У палаті. Суспільне Черкаси
З його слів, саме тому для таких пацієнтів запускають програму ревакцинації, щоб імунна система заново навчилася захищати організм і люди могли безпечніше повертатися до звичайного життя.
Додамо, що за 2025 рік у Черкаському обласному онкодиспансері майже на 18% зросла кількість пацієнтів, які потребують пересадки кісткового мозку.
Чи по кишені таким пацієнтам весь пакет щеплень?
Десятки фото та відео онуків у телефоні — спілкування з рідними лише на відстані, так 51-річна Оксана Мілована жила відтоді, як у неї діагностували гострий мієлоїдний лейкоз. У народі його називають агресивним видом раку крові та кісткового мозку, пояснила жінка:
"Діагноз був такий. У мене померла мама від ковіда, потім загинув чоловік на війні і я себе погано почувала. Мені було дуже страшно. По-перше: я не знала про це все. Дивилася в інтернеті, спілкувалася з лікарями мені про все це розповідали".
Майже рік вона провела у лікарні, допоки її організм не ввели у стан ремісії й хвороба почала відступати, пояснила Оксана.
"Якщо брати з 2022 року, то майже рік я лікувалася — хімії курси проходила".
А це — десятки опромінень, хімієтерапій та постійне життя в палаті. Лише опісля лікарі заговорили про пересадку кісткового мозку.
"Знайшли мені донора, щоб підходив повністю. Було страшно, бо я не знала, як воно все буде проходити, хоча мені розповідали про це все. Ну і всі ці відчуття, як надалі буде організм реагувати".
Трансплантація кісткового мозку у Оксани пройшла успішно.
"15 квітня буде три роки, як мені зробили трансплантацію".
Та далі, додала, почався новий етап боротьби:
"Після трансплантації ти як маленька дитина, твій організм реагує. Лікар мені сказав, що потрібно робити вакцинації, все це проходити. Я нікуди не ходила. Лікар сказав, що не можна, не дозволяв. Я була дома, а якщо десь на вулицю я і виходила, то в масці постійно. Тому що можна було від будь-кого захворіти. Ми ж не знаємо хто де ходить чим хвора людина, а імунітет — нуль".
Зміцнювати імунітет потрібно було щепленнями й лише третину з них покривала держава, пояснила жінка. Решту — довелося купувати власним коштом.
"До 20 тисяч обійшлося, десь так. Цепершочергові, найнеобхідніші. Із інтервалами робляться вакцини, перша-друга ревакцинація, вони різні. І там через деякий час треба робити. То воно так виходить до кінця коли дійдеш,то вже буде десь мабуть і 50".
Історія Оксани радше закономірність, ніж виняток, пояснив гематолог Богдан Скульський. Щодня він бореться за життя онкохворих у Черкаському онкодиспансері.
"Якщо у нас була б достатня фільтрація на коридорах по всіх поверхах, то ми б цього не робили. Тому що навіть якщо б ми за собою щось заносили, то це фільтраційна система забирала б".
Його маршрут відділенням проходить через ізоляційні бокси та закриті палати, де боротьба за життя триває 24 на сім.
"Торік провели 86 трансплантацій кісткового мозку. 48 з яких — це галогені, коли трансплантацію була від донора. І 38 аутологічних, коли пацієнт сам для себе є донором. Кількість таких пацієнтів збільшується, тому що в позаминулому році таких пацієнтів було 73, тобто приріст очевидний, а якщо ми відмотаємо ще на кілька років, то таких пацієнтів було 60".
За життя кожного пацієнта, який потребує пересадки кісткового мозку, подекуди доводиться боротися роками, констатує Богдан Скульський.
"Підготовка до трансплантації може займати місяці, оскільки для того, щоб виконати це лікування потрібно досягнути ремісії пацієнту зазвичай. Сам процес трансплантації займає приблизно півтора-два місяці і з наступним супроводом до року після трансплантації".
Основний пакет лікування покриває держава, розповів лікар.
"Пацієнти потребують тривалого спостереження і вартісного спостереження, вартісного супроводу, який покривається НСЗУ. Для аутологічних операцій — це більше ніж 70 тисяч гривень. А для алогенних — залежно від виду донора. Це може бути 1,7 мільйона і 2,4 мільйона гривень. Все залежить від типу донора".
А от супроводжувальна терапія та відновлення імунітету після пересадки лягає здебільшого на плечі пацієнта, додав медик:
"Після проведення трансплантації кісткового мозку захисні здатності пацієнтів значно страждають, — ніж півтора-два роки після трансплантації, цей пацієнт може не мати зовсім захисту від тих захворювань, від яких був вакцинований".
Богдан Скульськитй додав, що для пацієнта все може завершитися навіть смертю:
"Насправді бувають жахливі ситуації, коли пацієнт вилікував онкологічне захворювання, а через те, що не проведена вакцинація, загинув від інфекційних ускладнень".
Простими словами, пояснює лікар, навіть звичайна застуда може стати смертельно небезпечною для людини, яка перенесла трансплантацію кісткового мозку. Тому під час відновлення обов’язковим є поновлення всього пакету щеплень.
"На жаль, не всі пацієнти дуже оперативно можуть провести цей пакет вакцинації і часом це розтягується на пів року, вісім місяців".
Необхідний пакет щеплень по кишені далеко не всім, розповіла імунологиня Інна Кімлик.
"Наприклад, вакцина «Бексера» від 3400 до 3600. І їм потрібно дві дози для того, щоб зробити і це тільки від менігакока групи Б".
А план щеплень людей, які перенесли трансплантацію кісткового мозку, за словами лікарки, передбачає десятки таких ін’єкцій. І перелік сягає кількох друкованих сторінок. Зі списку необхідних щеплень держава покриває лише третину. Решта лягає на плечі пацієнта, пояснидла лікарка.
"Для дорослих, згідно з законодавством, можна надати вакцину проти дефтирії, правця. Але цього недостатньо і якщо ми надамо тільки дефтирію, правець — ми ніяк не зможемо убезпечити цих людей від інших інфекцій. Наприклад: кашлюка, поліємілієліта, хібінфекцій і гепатиту B".
Вартість деяких вакцин сягає понад тисчі гривень, додала Інна Кімлик:
"Є гексавалентні вакцини, які коштують більше ніж тисяча, а то й дві тисячі гривень і вони власним коштом повинні купувати ці вакцини. А це, — три вакцини з певними інтервалами. І, крім того, враховуючи, що в ту дитячу дозу невелика доза по гепатиту B, вони ще додатково купують гепатит B".
Нагальність деяких вакцин залежить ще й від місця проживання людини, пояснила Інна Кімлик.
"Вакцинацію проти кліщового енцефаліту. Чому? Тому що саме в Черкаській області у нас є ендемічна зона, тому обов’язково їм необхідно і це щеплення. І обов’язково щеплення проти вірусу папіломи людини. Щеплення проти папіломи тричі. А на сьогодні одна вакцина коштує близько пʼять тисяч 500, а то і сім тисяч гривень. Якщо порахувати всі ці щеплення, то вийде десь близько 50 тисяч і вони ж їх отримують в дуже обмежений часовий інтервал".
А відтермінування вакцинації може стати фатальним для людей без імунітету, додала імунологиня.
"Коли відновлюється імунна система, вона геть не має захисту від інфекційних хвороб, які керуються вакцинами. Вони можуть захворіти і просто не вижити. Тобто для них ці всі інфекції не просто небезпечні, а смертельні".
Втім, допомогти таким пацієнтам можна, констатує Інна Кімлик. Але не без допомоги профільного медичного департаменту.
"Можна зробити якусь місцеву програму. Їх не так багато таких пацієнтів і зробити саме місцеву програму для таких людей. От на сьогодні саме в мене їх спостерігається пʼятеро".
У Департаменті охорони здоров’я Черкаської міськради про такий пакет щеплень для містян, які перенесли трансплантацію кісткового мозку, знають, розповіла Суспільному заступниця директора департаменту Марія Волошина.
"Ми знаємо, що є такий контингент у нас у місті Черкаси, їх небагато, саме жителів міста. Але до нас звернень не від людей не було, не від закладів охорони здоров’я для того, щоб ми якось профінансували".
Нині всі планові щеплення, які фінансує держава, у місті виконують відповідно до календарного плану, додала фахівчиня.
"У нас, згідно з календарем, щеплення робиться для дітей до 18 років ті, які йдуть по календарю щеплень. Якщо ми говоримо про трансплантованих, то, звичайно, для дітей це легше. Тому що, якщо це дітки до семи років, вони згідно з цим календарем будуть вакциновані, якщо старші — потрібно дивитися, які саме вакцини потрібні".
Проте з дорослими ситуація інша, додала Марія Волошина:
"Якщо говоримо про доросле населення, то доросле населення ми не щеплюємо, згідно з календарем щеплень — це потрібно робити, або за їхній кошт, або, якщо це централізовані поставки, за кошти держави".
Утім, за потреби, у департаменті охорони здоров’я готові йти на зустріч, додала Марія Волошина:
"Будуть такі звернення, звичайно, ми будемо розглядати можливість підіймати це питання, опрацьовувати у межах фінансових можливостей міського бюджету і чинного законодавства. Якщо ми говоримо про якесь внесення змін до програм, які в нас є, але у нас таких медичних програм немає, у нас є програма «Понад обсяг» нашої ЧМР, де згідно з постановою 1303 проводимо фінансування окремих груп населення ліками або технічними засобами. Але вакцини туди не входять".
Проте Оксана Мілована, яка пережила трансплантацію кісткового мозку та пройшла необхідні медичні маніпуляції та щеплення вважає, що така ревакцинація під силу не кожному:
"Не кожна людина може собі дозволити провакцинуватися, тому що вакцини дорогі. Бувало таке, що вакцина може коштувати 500 гривень, а буває дві-три тисячі одна доза. І якщо один може собі дозволити купити, то інший, ні. Не може кожен може це дозволити собі".
реклама
