На російсько-українській війні загинув черкащанин Радько Дмитро Юрійович, стрілець мотопіхотного відділення. Дмитро народився 26 червня 1995року. Був справжнім патріотом, який з серпня 2022року пішов захищати рідну Україну та всіх нас від російської агресії. Будував плани на майбутнє— світле майбутнє…Але ворог перекреслив всі сподівання.
У лютому 2022року поблизу села Парасковіївка Бахмутського району Донецької області під час мінометного обстрілу був тяжко поранений, лікувався в госпіталі. 21 квітня 2023 року, на жаль, перестало битися його мужнє серце.
28 квітня 2023 року внаслідок отриманих поранень несумісних із життям на Донеччині, до кінця залишаючись вірним присязі, захищаючи цілісність та незалежність нашої держави, героїчно загинув оператор БПЛА розвідувальної групи – Олександр Юрійович Гончаренко, 30. 06. 1981 року народження.
Коли в Україну прийшла війна, Олександр без вагань став у стрій 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Прикладом своїм надихнув старший брат Станіслав, який, витримавши жахіття Іловайського котла, і сьогодні, після поранення, захищає нашу державу. У 2022 році Олександр Гончаренко під час виконання бойового завдання також отримав поранення, але після реабілітації, перевівшись у розвідувальний батальйон 118-ої окремої бригади територіальної оборони, і далі мужньо й запекло боронив нас від російських загарбників. Та 28 квітня вража рука забрала життя нашого Героя.
3 травня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу артилерії в південно-східній околиці населеного пункту Білогорівка Луганської області загинув шполянин Дмитро Коваленко. Воїн отримав поранення, несумісні з життям.
Дмитро був помічником гранатометника 1 відділення, 1 взводу ОП, 12 роти ОП (на бойових машинах піхоти), 4 батальйону Північного оперативно територіального об'єднання. Захиснику було 26 років.
У російсько-українській війні загинули два жителі села Шевченкове, що на Звенигородшині - Петро Демченко і Анатолій Стецюра.
17 травня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу артилерії загинув наш земляк, житель села Шевченкове, Петро Васильович Демченко, 1973 р.н. Петро Васильович уродженець с. Шевченкове, тут він навчався, працював, виховував двох синів. Односельчани пам’ятають Петра Васильовича як доброго, дбайливого господаря, доброзичливого та комунікабельного товариша. Чоловік захищав рідну землю з першого дня війни. Воїн загинув 17 травня. Йому було 50 років.
Стецюра Анатолій Геннадійович. Він з першого дня повномасштабної війни став на захист України. З 2017-го року воював, був учасником АТО. Захисник загинув 15 травня. Йому було 27 років.
25 травня, Звенигородщина прощається з полеглим Героєм Олександром Сергійовичем Поповичем, 16.07. 2001 р. н.
24.05.2023 року на щиті повернувся вірний син України, , житель села Бужанка Попович Олександр Сергійович. Олександр був стрільцем – помічником гранатометника другого мотопіхотного відділення першого мотопіхотного взводу першої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, який загинув смертю хоробрих 17 травня 2023 року під час штурмових дій зі сторони збройних сил російської федерації в районі н.п. Васюківка Бахмутського району Донецької області, захищаючи волю та незалежність України.
Попович Олександр боронив нашу землю, волю та незалежність України з першого дня повномасштабного вторгнення ворога. Підписав контракт та служив у лавах ЗСУ з жовтня 2019-го року. Любив життя, мріяв про волю та незалежність України. Загинув молодим, до останнього виконуючи обов’язок воїна та сина Україна
У Ватутінській громаді попрощались із Сергієм Олєйніковим. Він менше місяця не дожив до свого 21-річчя, яке мало виповнитись 2 червня. Сергій народився у 2002 році в місті Олександрія Кіровоградської області.
У 2020 році був призваний на строкову службу. 11 травня в Бахмутському районі, що на Донеччині, хлопець загинув.
16.05.2023 року відбулось поховання у с.Скаливатка воїна, який загинув за волю і незалежність України.
Олєйніков Сергій Сергійович у 18 років склав присягу на вірність українському народу. Він пишався своїм вибором і до останнього не зрадив йому.
Тальнівська громада – знову в жалобі. 23 травня, живим коридором, стоячи на колінах, із квітами зустрічали нашого загиблого героя-захисника Галецького Даніїла Олеговича. Даніїл народився 20 жовтня 2003 року в селі Тальянках.
Як вірний син України відразу після закінчення коледжу, не роздумуючи, підписав контракт зі Збройними силами. Хлопець був справжнім патріотом, тому не міг сидіти, склавши руки й дивитися, як ворог топче його Батьківщину, обстрілює ракети наші міста й села та нищить людей, серед яких – маленькі дітки. Даніїл вірив у нашу Перемогу, у міць нашого народу та його стійкість. Тому дуже мріяв після закінчення війни здобути вищу освіту та стати кадровим офіцером ЗСУ. І він би ним обов‘язково став, адже був наполегливим та цілеспрямованим. Але… не судилося. Даніїл, який служив навідником, загинув 15 травня у Донецькій області, 19-річним юнаком.
Під час виконання військового та громадянського обов'язку по захисту Батьківщини загинув наш земляк Зозуля Віталій Васильович. Віталій Зозуля народився 6 червня 1995 року в с. Заліському.
20 березня 2022 року Віталій Васильович був прийнятий на військову службу.
Віталій вірив у Перемогу, понад усе прагнув повернутися до діток та родини, мріяв обійняти найдорожчих. Заради їхнього щасливого мирного майбутнього, заради волі і свободи України він стояв до останнього подиху…
21 травня командир відділення Віталій Зозуля в ході ведення бою з противником на території Луганської області отримав поранення, несумісні з життям…
Йому було лише 27 років.
Страшна звістка чорним птахом облетіла село Чижівку. Загинув вірний син Українського народу, наш односелець Ястремський Олексій Борисович 29.10.1983 року народження.
26 травня, Водяницька громада, що на Черкащині, прощатиметься зі своїм вірним сином, відважним воїном, оборонцем-захисником Олексієм Борисовичем Ястремським, 29.10. 1983 р. н.. Олексій боронив нашу землю проти агресивної навали ворога. До останнього дня був відданим присязі на вірність Українському народу, виконуючи обов’язок воїна ЗСУ, захищаючи волю та незалежність України. Загинув воїн 23 травня 2023 року не доживши до 40-річчя.
Ворожа куля обірвала життя 30-ти річного воїна ЗСУ Богдана Свиденка, з позивним «Сивий», жителя Бужанської громади на Лисянщині. 21 травня героя поховали у його рідному селі Кам’яний Брід. Богдан після закінчення школи навчався в Богуславському ПТУ, Відслужив у Збройних Силах України.
Після повномасштабного вторгнення Богдан став на захист рідної країни. Змінив своє життя зі звичайного мирного на військове, сповнене небезпек. Він був у гарячих точках на Сході, де ведуться запеклі бої.
Вічна слава та шана полеглим воїнам! Царство Небесне їх мужнім душам. Рідним та близьким – щирі співчуття.
Про це інформує Звенигородська РВА.
