Три дні поспіль Смілянська громада схиляла голови у жалобі, проводжаючи наших Героїв у безсмертя.
Кривава війна обірвала життя ще одного захисника, смілянина, молодшого сержанта Віталія Юрійовича Бойка.
Фото: Смілянська міська рада
Він народився 29 червня 1977 року в у сім'ї військового далеко від України. У дитячому віці разом з родиною переїхав до Сміли. Тут навчався у загальноосвітній школі №15, а після її закінчення працевлаштувався у ТОВ «Смілянський електромеханічний завод». У 18- річному віці був призваний до лав української армії. Після проходження військової строкової служби працював монтером колій у ВСП «Шевченківська дистанція колії № 9» Одеської залізниці.
На момент повномасштабного вторгнення росії до України працював у Польщі, але повернувся і став на захист нашої країни. Служив навідником мотопіхотного батальйону військової частини ЗСУ. Сміливий та відважний воїн ніколи не ховався від куль, завжди першим рвався у бій.
Фото Олександра Слєпцовського
Пройшов пекельні бої на найнебезпечніших напрямках фронту. За оборону Бахмута отримав медаль «Ветеран війни». Також захищав рубежі України на Херсонському напрямку, у населених пунктах Кліщіївка, Часів Яр, де і отримав поранення. Проходив лікування та реабілітацію, але, на жаль, 22 серпня змучене війною серце воїна зупинилося. Ще один смілянин, незламний воїн, захисник України відійшов у вічність в розквіті життєвих сил: Віталію Бойку назавжди 47...
Прощання з Героєм пройшло 24 серпня у Покровському соборі. Після виступів представників місцевої влади над тілом спочилого Віталія Бойка було звершено панахиду, яку очолив військовий капелан, благочинний Смілянського округу Черкаської єпархії ПЦУ протоієрей Богдан Степчук. З ним разом служив благочинний Смілянського ставропігійного округу ПЦУ ігумен Ахіла (Багрій), який виголосив прощальне пастирське слово.
Фото Олександра Слєпцовського
Поховали воїна у Смілі на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
Олександр Слєпцовський
реклама
