На Черкащині перебудовують лікарняну мережу. І деякі лікарні перестануть отримувати кошти з державного та обласного бюджету. Це ляже на плечі територіальних громад. Наскільки враховані дані про реальну захворюваність при перебудові мережі? Ми спробували розібратися.
Третій етап реформи системи охорони здоров'я та формування мережі медичних закладів розпочнеться у 18 областях України та у Києві. Цей етап назвали інфраструктурним. Відповідну постанову ухвалив Кабмін 28 лютого.
«Постанова дозволяє запустити наступний етап медичної реформи, передбачає оновлення підходів до визначення госпітальних округів та впровадження сучасних підходів до формування мережі медзакладів», – ідеться у повідомленні.
Обласні військові адміністрації протягом двох місяців мають подати на затвердження в МОЗ власне бачення плану госпітального округу. Вони мають подати план формування дієздатної мережі з урахуванням розвитку установ первинної медичної допомоги і пунктів базування екстреної медичної допомоги. А це дасть можливість розподіляти закупівлі та поставки дороговартісного обладнання між лікарнями.
Хтось може піти у вільне плавання
У Черкаській обласній військовій адміністрації зразу запевнили: мова не йде про закриття лікарень, а мова йде про пріоритезацію. Тобто забезпечення чіткого переліку медичних послуг у визначених медичних закладах.
Голова Черкаської ОВА Ігор Табурець зазначає, що саме до спроможної мережі лікарень першочергово будуть спрямовані відповідні ресурси.
– Протягом трьох місяців ми проводили глибинну роботу щодо відбору медичних закладів, яким чином класифікувати. Ми провели спільну роботу з обласною радою, з депутатами, з представниками районних адміністрацій, з керівниками громад, з керівниками медичної спільноти, з представниками департаменту охорони здоров’я міста Черкаси. Практично, задіяли до цього процесу весь спектр зацікавлених осіб. Подивилися на медичні звіти. Нами попередньо був сформований проект спроможної мережі, який ми подали до МОЗ, – розповів Ігор Табурець сьогодні на прес-конференції.
Представили такий проект: є надкластерні заклади – це Черкаська обласна лікарня і Черкаська обласна дитяча лікарня. Є кластерні заклади, їх всього сім, орієнтовані на 4 райони. І є визначені загальні лікарні (14) в основних районах області – у Золотоніському, Черкаському, Звенигородському і Уманському.
Лікарнями громад можуть бути: Драбівська, Ватутінська і Чигиринська лікарня, Черкаська районна лікарня в селі Мошни, Лисянська територіальна лікарня, Уманська психіатрична лікарня та Уманський пологовий будинок. Детальніше обласна влада все показала на слайдері:
щоб збільшити, натисніть зображення
Голова Черкаської ОВА Ігор Табурець коментує: «Декілька громад можуть обслуговуватися в одному загальному закладі охорони здоров’я. Також надкластерні центри (попередньо 6-7) з надання спеціалізованої допомоги з урахуванням можливого об’єднання. А заклади, які не потрапили до загальної спроможної мережі у жодному разі не будуть закриватися. Та в процесі їх подальшого розвитку відповідальність буде покладена не на Міністерство охорони здоров’я, а на керівництво цих територіальних громад… Але питання розвитку, спрямування туди державних і обласних ресурсів не передбачається…»
Проект сформованої мережі передається до МОЗ. Там протягом двох місяців вони будуть визначатися. Міністерство може вносити корективи.
А як зі статистикою?
А як планували мережу? Чи враховували дані про різну захворюваність? Та й узагалі, є ж і приватні лікарі, яких теж треба врахувати.
Черкащанка Юлія Баранько підписала декларацію з приватним сімейним лікарем. Так само її дитина обслуговується у приватного педіатра. Проте коли доходить до серйозних медичних питань, тоді вже вона звертається до державної установи.
– Мені добре лікуватись у приватного сімейного лікаря. Я не сиджу в чергах. А коли вже виникає потреба в вузькопрофільних спеціалістах, то у Черкасах це не можна зробити на базі приватних клінік. Тоді вже лікар з приватної клініки дає направлення, і ми йдемо у державний заклад, – каже Юлія Баранько.
Чи враховує статистика цих пацієнтів, які звертаються до приватних клінік? Що взагалі враховує статистика, адже на неї треба опиратися при розбудові мережі. Статистику захворюваності слід врахувати при формуванні мережі лікарень, щоб збалансувати витрати і зробити лікарні ефективнішими. Та, виявляється, цей етап медреформи починається без даних про захворюваність.
Ні даних загальної структури захворюваності населення України, ні даних загальної структури захворюваності жителів Черкащини отримати фактично неможливо. Це сталося внаслідок скасування наказом МОЗ України від 04.10.2018 форми звітності №12 «Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу». Так пояснили «Прочерку» у департаменті громадського здоров’я МОЗ України.
Так само розводять руками у комунальному закладі «Черкаський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Черкаської облради. Мовляв, крім форми звітності №12 є інша причина, чому не можна порахувати, на що найбільше хворіють жителі… Бо з 2018 року наказом Міністерства охорони відмінена облікова форма №025-2/0 «Талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів».
У самій службі статистики інформують, що збирали дані до 2017 року. І найповніший профіль захворюваності жителів Черкащини можна знайти датований 2018-м роком, зібраний у матеріалі «Просто цифри». Там можна знайти окремо статистику по Черкащині.
Щоправда, у департаменті громадського здоров’я МОЗ таки проливають світло на це питання: згідно з формою №20 «Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи - підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики», протягом 2022 року серед кількості стаціонарно пролікованих хворих найбільшу питому вагу мають пацієнти з хворобами системи кровообігу – 20,7% від загального числа пролікованих хворих, на другому місці – пацієнти з новоутвореннями – 10,7%, третє місце по частоті звернень по стаціонарну допомогу поділяють хвороби органів травлення (8,9%) та травматизм (8,7%). Мова про Всеукраїнські дані.
Водночас лікарі приватної сфери дивуються, що немає статистичних даних.
«Ви зайшли до нас, написано годину прийому. І коли ви вийшли, то від нас пішла звітність в податкову, що ми вас прийняли. Ми подаємо також кожного року звітність. Як роблять державні лікарі. Я вважаю, ми навіть більшу звітність подаємо, ніж державні лікарі. Інша справа, що ми повністю працюємо відкрито. Чи всі так роблять? Може лікар приймати пацієнтів в державному закладі, потім ходити в приватний заклад консультувати пацієнтів. При цьому в тому закладі таких лікарів може бути 20, а насправді числитися 3. Тому й зі звітністю там може бути все інакше, ніж в нас, – каже один з черкаських лікарів, що веде приватну практику, проте не хоче називатися на диктофон. – А загалом, дивина, що офіційно не збирають дані так, як було до 2018 року. Взагалі вважаю, має бути соціальне страхування. Тоді б не було у нас тієї безкоштовної медицини, яка є на папері, але якої немає насправді. Не з електронної картки має починатися реформа, а з соціального страхування! До слова, можливо, тому нас не підв’язують в єдину державну систему до міністерської програми, як державних лікарів. Відповідно до них у статистику ми можемо не втрапляти, хоч ми є ж у статистиці в податковій, інших центрах. Звідти могла б влада брати дані.
Та у владі кажуть, що в основу реформи лягли звіти роботи кожного медичного закладу.
– Це в першу чергу відвідуваність пацієнтів. Цілий підрозділ окремий веде статистичні дані, щоб ми розуміли, до чого ми схиляємося! Так, ми відстоювали як надкластерний, наш кардіоцентр. Бо аналіз показав, що основними хворобами сьогодні є інфаркти, інсульти і онкологія, - наголошує Ігор Табурець.
– Звітність, може, ведеться не така, як до 2018 року, але ведеться. По пакету послуг ведеться певний аналіз. Проте у зв’язку з тим, що в країні війна, є деякі обмеження до інформації, та все одно маємо аналітику, – каже перша заступниця голови Черкаської ОВА Наталія Кравченко.
Начальник управління охорони здоров’я Черкаської ОВА Антоніна Уманець теж каже, що електронна карта пацієнта є. Все в електронній базі. Відповідно є статистична звітність. Дані можуть збиратися щотижнево, щомісячно, поквартально.
Попри заяви влади, офіційні відповіді дещо різняться. Так вже при підготовці публікації ми отримали відповідь і з профільного департаменту. Подаємо його нижче.
Статистику захворювання потрібно бачити, щоб розуміти, на що саме спрямовувати кошти програми медичних гарантій. А нагадаємо, що запланований бюджет на програму медичних гарантій цьогоріч - понад 142 млрд грн. Попри війну та обмежені ресурси – обсяг гарантованих медичних послуг для українців не зменшений, - запевняє урядовий портал...
Назарій Вівчарик
“Публікація підготовлена в рамках проєкту “Посилення громадянської журналістики в Україні”, який впроваджується ГО “Платформа прав людини” за фінансової підтримки United Nations Democracy Fund (UNDEF).
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису