«Насправді, тут все давно працює по-європейськи»
Їдемо на одне з полів Черкащини. Обробляє поля СТОВ «Дніпро», засновниками якого є родина Душейків і яке відоме своєю високою культурою землеробства, як в Черкаській області так і за її межами. Один із засновників компанії – Олексій Душейко встає о п’ятій ранку, щоб вже з сьомої проводити нараду з керівниками нижчих ланок підприємства. Тут, у селі Васютинці у конторі обговорюють ситуацію з підготовкою до жнив, з’ясовують, де яку техніку залучати для обробітку полів. Далі Олексій Душейко сам об’їжджає деякі поля. Хоча в групі підприємств СТОВ «Дніпро» є достатньо висококваліфікованих фахівців, та це для нього важливо. Олексій Петрович каже, що часто свіжим оком можна помітити те, що інколи агроном, який постійно обходить це поле, може щось упустити.
Загалом, щоб об’їхати всі поля компанії, потрібно не менше 10-12 годин (це може бути і 300 кілометрів їзди), десь треба спинитися, оглянути сходи, оцінити вологість на полі тощо, тому поля, як правило, не оглядають усі за один день.
– Це поля, де вирощуються овочі. Ось морква, яка вже півтора місяці як посіяна, а тут три тижні назад посадили білокачанну капусту. Там посіяли столовий буряк, – показує господарник. – Це поле зрошується. Це сьогодні дуже важливо, бо опадів менше і без зрошення отримати гідний урожай важко. Якщо говорити про якість і стандарти роботи, то і техніка в нас іноземна, і посівний матеріал європейської селекції. Засоби захисту рослин європейського виробництва. І якщо говорити про якість продукції, то вона нічим не гірша за ту, яка вирощується в ЄС. Насправді, давно працюємо по-європейськи. Але щоб реалізувати туди продукцію, то це не так просто. Якщо рік врожайний, то у Європі мають власну продукцію. Якщо ж неврожайний рік, тоді вони можуть брати і нашу. Але цей ринок нестабільний і чітко розрахувати на якийсь період складно. Тому ми більше зосереджені на внутрішньому ринку овочів, а вже великі гуртовики можуть за потреби акумулювати продукцію і тоді, назбиравши, везти партії за замовленням, – каже Олексій Душейко.
СТОВ «Дніпро» на сьогодні займається рослинництвом. Насамперед це озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно і соняшник. Але є і овочевий клин, куди входять овочі так званої борщової групи.
– У нас є в невеликій кількості і томати, салати, перець, огірки, баклажани, кавуни тощо. Це більше для власних потреб. Бо маємо декілька їдалень, де харчуються наші працівники, окрім того маємо ж і заклади освіти на територіях, де ми працюємо. Маємо і лікувальні заклади, підрозділи тероборони на територіях, де ми працюємо і не лише. Надається різноманітна допомога овочами і медзакладам, і теробороні Черкас. Тому цей виробничий майданчик більше має соціальну складову, – каже Олексій Душейко.
Аграрій заїжджає до овочесховища, оглядає тракторну бригаду. Потім повертаємося до центральної будівлі підприємства. Та оглянути все за день фактично неможливо.
– Загалом, працюємо в 10 селах Черкаської та одному селі Полтавської області. Поля оглядаю не лише я, а й мої брати Душейко Андрій Петрович та Душейко Григорій Петрович. А також наш батько Душейко Петро Григорович. Всі працюють керівниками різних напрямків підприємства. Кожен на своєму місці ефективно працює. Є довіра, є цілеспрямована робота, і, відповідно, є віддача. А це і соціальна функція, яка нам геть не чужа, як це і має бути в розвинутій європейській країні. Тому і маємо комплексну ефективну роботу підприємств і соціальну відповідальність на тих територіях, де підприємства розташовані, – каже Олексій Душейко.
«Попри всі труднощі вони віддано працюють у полях, садках, на своїх господарствах, аби ми мали все необхідне і найвищої якості. Сьогодні наші фермери не лише підтримують тил, а й постійно допомагають захисникам, як продуктами, так і технікою. Дехто сам взяв до рук зброю, аби швидше вигнати окупантів з рідної землі», - зазначав днями, вітаючи фермерів з професійним святом, голова Черкаської обласної ради, сам в минулому аграрій, Анатолій Підгорний.
Обізнані люди
«Українські аграрії добре поінформовані, багато експортують, виробники дотримуються правил. Загалом, виробники сільгосппродукції – це ті люди, які перші знають всі правила. Це вигідно для них, тому вони все знають», – зазначив голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас під час свого виступу на вступному курсі «ЄС: просто про складне», що відбувся нещодавно для журналістів з регіонів.
Поки українське суспільство працює і живе в очікуванні вступу в ЄС, тривають бюрократичні процедури. У жовтні Єврокомісія надасть звіт із оцінкою виконання Україною семи кроків на шляху до вступу в ЄС. На думку ЄС, Україна виконала дві зі семи умов для початку переговорів про членство, - інформувало агентство Reuters з посиланням на власні джерела.
Якщо заглибитись в історію, то на самому початку Європейський Союз об’єднувався саме з погляду економічних розрахунків. Це треба розуміти при входженні в цей простір. І нині там в контексті цього дехто має всі підстави побоюватися входження України в ЄС. Згадаймо хоча б зернову кризу, яка стала викликом у стосунках між Києвом та Варшавою.
Якщо повернутися до аграрної складової, то звісно в товарній структурі експорту країни у 2022 році найбільше, а це 16%, складають зернові культури. Далі йдуть жири та олії – 11%, по 10% складає насіння та чорні метали.
А який доступ до ринку ЄС має Україна зараз? Це безмитний експорт (по низці товарів), мед та аграрні товари (квоти перевиконуємо), адаптовується енергоринок. Водночас маємо і проблеми, так складно приєднатися до загального простору "Укрзалізниці" через проблеми з коліями, каже Директор з наукової роботи інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
Єврокомісія оцінить успішність виконання Україною семи умов, що передуватимуть переговорами про вступ до Євросоюзу, в жовтні. Україна працює над цими кроками, попри складнощі в здійсненні реформ у розпал війни, повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва, пише lb.ua
Євроінтеграція є багатогранним процесом, в якому не можна обійтись без участі влади, бізнесу, експертних, наукових та громадських кіл.
Без приведення законодавства у відповідність до норм і регламентів ЄС, а також без вироблення відповідних механізмів його імплементації неможливі практичні зміни в сільському господарстві.
На початку червня Комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув низку євроінтеграційних законопроектів. Зокрема, Комітет на своєму засідання розглянув та рекомендував прийняти за основу проект Закону «Про державне регулювання сфери захисту рослин». Головною метою законопроекту є системний і комплексний перегляд та створення в Україні однакового із Європейським Союзом режиму державного регулювання у сферах захисту рослин, обігу і застосування засобів захисту рослин, а також здійснення державного контролю та інших офіційних заходів у зазначених сферах за рахунок імплементації у законодавство України актів права Європейського Союзу. Робота триває.
Довідка: Починаючи із 24 лютого 2022 року євроінтеграційні процеси в Україні набули нового рівня актуальності та інтенсивності. Зрештою це вилилося у надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу 23 червня 2022 року.
Провідну роль у цьому процесі грає аграрна політика України і національне законодавство, яким регулюється сільськогосподарська діяльність та виробництво продуктів харчування. З одного боку це обумовлено тим, що аграрний сектор є провідною галуззю національної економіки України, забезпечує левову частку експортних надходжень та відіграє помітну роль в забезпеченні продовольчої безпеки інших країн світу. З іншого боку, спільна аграрна політика (САП) завжди відігравала ключову роль в формуванні спільного внутрішнього ринку країн ЄС.
Назарій Вівчарик
Коментарі
А чому в минулому часі?
Стрічка RSS коментарів цього запису