Черкащанин Олександр Тьорло вже два місяці не може повернути кошти, які були зняті без його участі з банківського рахунку.
– 8 вересня о 12.09 я зняв зі своєї картки в банкоматі АТ «Райффайзен Банк Аваль» готівкою 700 грн., – пригадує той день Олександр. – Після цього виявив значну нестачу коштів на рахунку: мало залишитися трохи більше 7 тисяч гривень, а виявилося, що на рахунку – всього 2 356 грн.
Після цього чоловік негайно зробив виписку операцій з карткою в терміналі самообслуговування банку «Аваль». Із 10 транзакцій виявилось, що 6 були здійснені без його відома та усної чи письмової на те згоди. Відтак з рахунку зникло 5 117, 48 грн.
У відділенні банку «Аваль» Олександрові пояснили, що платежі здійснювались через систему LiqPay (відкрита платіжна система, яка дозволяє перевести гроші за допомогою мобільного телефону, Інтернету і платіжних карт у всьому світі), яка належить «ПриватБанку».
– В «Авалі» мені навіть не запропонували написати заяву про здійснення злочину, – обурюється постраждалий. – Після цього я зняв решту коштів з картки, щоб запобігти новим несанкціонованим доступам до моїх коштів та заблокував картку.
Вже після цього черкащанин Олександр Тьорло з власної ініціативи перед поданням заяви в міліцію з’ясував у працівника сервісу LiqPay, що його кошти були переведені на рахунок невідомого йому телефонного номеру.
– Враховуючи, що сервіс LiqPay належить «ПриватБанку», я звернувся в їх службу безпеки. А там мені запропонували написати заяву про службове розслідування для повернення коштів в банк-емітент – у банк «Аваль», навіть не надавши мені дані про зловмисника. У «ПриватБанку» лише повідомили, що рахунок шахрая заблоковано, – зазначає Олександр. – Тож мені нічого не залишалося. За вказівкою написав вже 10 вересня заяву в банк-емітент – у «Аваль».
Черкащанин запевняє: у той момент, як хтось знімав гроші з його рахунку, пластикова картка була при ньому. До того ж він не завжди міг нею скористатись, щоб перевести з неї кошти, оскільки не мав доступу до мережі інтернет.
– Це особливо стосується останніх трьох транзакцій, оскільки я в цей час знаходився в черзі магазину, – пояснює він.
У банку «Аваль» Олександра «відфутболили»: в офіційному листі відповіли, мовляв, він сам має відповідати за кошти на своїй картці і берегти їх.
– Відповіді на моє прохання провести службове розслідування, яке зазначив в заяві, я також не отримав, – підсумовує Олександр.
Не дуже мило в управлінні безпеки АТ «Райффайзен Банк Аваль» говорили і з журналістом «Прочерку». На наше прохання прокоментувати ситуацію, внаслідок якої постраждав черкащанин, представник управління Дмитро Агапов відповів: «А я тут до чого?». Коли ж ми вказали, що саме він вивчав ситуацію із зникненням коштів, то пан Дмитро порадив звертатися до прокуратури і сказав, що вже надав Олександрові вичерпну відповідь (фото документу вище).
– Це все, що ви можете сказати?
– Так, – зневажливо відповів Дмитро Агапов і поклав слухавку.
Олександр Тьорло також 10 вересня написав заяву до Придніпровського райвідділу міліції з проханням перевірити усі обставини та факти, встановити особу зловмисника, порушити кримінальну справу та притягти винних до кримінальної відповідальності. Однак постраждалий досі не отримав ніякої офіційної відповіді від правоохоронців.
Постраждалий у розпачі:
– Я також телефонував на «гарячу лінію» банку «Аваль». Мені повідомили, що ще 6 вересня я нібито підключив послугу «Мобільний банкінг» на свій номер телефону, де вказав зокрема і дівоче прізвище матері, яке в інтернеті не знайдеш. Але я цього не робив. Вважаю, що за мене це зробив зловмисник. Ці покази я також надав міліції. Після цього силові структури притихли, – зітхає Олександр Тьорло.
Тепер Олександр Тьорло не знає, на кого скаржитись про бездіяльність: чи на банк, чи на міліцію…
Оперуповноважений Придніпровського райвідділу в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області Олександр Овчаренко, який займався справою Олесандра Тьорла, у коментарі «Прочерку» зазначив, що справу направив слідчим:
– Я зробив усе, що міг: зібрав усі необхідні документи і передав їх до слідчого управління. Кримінальну справу порушити я не можу, тому що це не в моїй компетенції, – пояснив працівник міліції.
Як фахівець Олександр Овчаренко переконаний: знайти шахрая і повернути кошти – реально, але зробити це можна тільки в межах кримінальної справи, яка ще не порушена.
…А черкащанин Олександр Тьорло тепер знаходиться на роздоріжжі: з одного боку він розуміє, що від електронної системи платежів в сучасному світі нікуди не дінеться, а з іншого – він вже немає довіри до банку, який йому не допоміг знайти кривдника.
реклама
Коментарі
Суд так вирішив
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=eb724f5c8b322919e1cf544ab8475503&showtopic=7579
То что узнали ваше слово-пароль, это плохо.
Тот, кто подключал услугу м-банкинг, явно знал какие стандарты в Авале.
Да и вообще разбирается в электронных системах.
Но все же я рекомендую написать заявление на спорную трансакцию.
К сведению: рассмотрение такого заявления и принятие решения по нему происходит не в Черкассах, а в головной конторе Аваля.
Насчет того, что у кого-то деньги сняли с карты, когда он был не в Черкассах: скорее всего именно совпадение. Количество клиентов в банках ведь не тысячами исчисляется, и даже не десятками тысяч
Да, цікаво. Перші транзакції по виведенню коштів з моєї картки зловмисник здійснив коли я в цей час був в Карпатах. Закономірність?
Мне в банке показывали бланк заявления, там указано, что расследование операций совершённых через интернет стоит $30 за каждую транзакцию.
Злоумышленник выводил деньги с моей карты на свой счёт в системе LiqPay. Идентификатором счета в ней является номер телефона, этот номер у меня есть и в заявлениях везде был указан. Он знал номер моей карты, срок окончания и CVC2-код. Также он знал кодовое слово-пароль к счёту в Аваль, так как сделал звонок на горячую линию Аваль и подключил мобильный банкинг на свой номер телефона. А обнаружил я хищения когда в АТМ Аваль снял деньги и увидел недостачу, так что АТМ Приватбанка тут не при чём.
2. А вот проведение углубленного расследования: платно. Но по факту, для начала расследования, оно вам и не надо.
3. Если я правильно понял ситуацию, из документов, прикрепленных к статье, то операции проводились в АТМ Приватбанка. У них есть видеонаблюдение . Можно запросить за даны проведение несанкционирова нных операций.
4.Насчет ответа из банка: да, такой пункт действительно имеет место в документах по карточным счета АТ Райффайзен банк Аваль. Но там много и других пунктов, на которые вы можете опираться.
Від цього мене відговорював пан Агапов, сказав що це тільки марна трата коштів (така заява коштує $30 за транзакцію) і результат буде той самий (відмова у поверненні коштів).
2. Исходя из текста вашей статьи есть 100% основания, что кто-то воспользовался вашей карточкой для пополнение своего телефона. А использовал для этого приватовскую систмеу Ликпэй. Для совершения данной операции физическое наличии карты не обязательно. Нужно просто кое-что переписать с вашей карты себе на листик.
3. Идите в банк, пишите заявление на оспаривание трансакции и требуйте чтобы банк предоставил вам № телефона, на который были пополненны деньги с вашего счета. Они могут предоставить данную информацию. Не верьте отговоркам.
И для всех: к своим банковским картам нужно относиться ОЧЕНЬ внимательно. Не оставлять без присмотра, не писать на них ))) свой ПИН код (его надо запомнить и порвать). НИКОГДА не давать свою карту кому-либо. Даже родственникам.
Экс. сотрудник банка.
Стрічка RSS коментарів цього запису