«Поклик Яру»: як табір у Холодному Яру гартує українську молодь (ВІДЕО)

Щороку до Холодного Яру з’їжджаються сотні підлітків з усієї України, щоб пройти таборове гартування. Для багатьох із них це не просто літній відпочинок, а подія, яка залишає глибокий слід у душі.

Любов Ропало з Черкас розповідає про досвід свого племінника:

«Мій племінник вже чекає наступного року, щоб знову долучитись до табору «Поклик Яру». Вже який місяць із захватом згадує табір. Я з гордістю спостерігаю за ним, що він зумів пройти це випробування. Племінник також вже з ними в зимовий похід ходив в кінці минулого року, а також вже зареєстрували його на новий цьогорічний табір».

У 2021 році син Олени Вінічук з Кам’янки побував у таборі «Поклик Яру»:

«Він був в захваті. Осінню 21-го ми всією сім'єю святкували Покрову в Холодному Яру. Влітку 22-го прощалися з «Істориком» (один з засновників таборування, полеглий захисник України - ред.). Смерть Павла залишила рану на серці кожного члена нашої сім'ї, не тільки сина. Історик горів любов'ю до своєї землі і запалював нею серця дітей. Згодом Холодний Яр покликав нашу доньку. Ну і звичайно, що ми знову святкували Покрову з виховниками і вихованцями «Поклику Яру»… Енергетика дійства така потужна», – каже Олена Вінічук.

Що ж, власне, діється в Холодному Яру в період таборування?

Саме зараз, до речі, організатори таборування для підлітків з’їхалися на місце облаштування табору і готуються до роботи. Це переважно молодь, переважно колишні вихованці табору, які згодом стали членами організації і долучилися до розбудови організації, стали виховниками. Серед них Нікіта Чевіров, якого мама колись направила в табір.

– Я приїхав сюди вперше в 2019 році, коли це ще не була сформована громадська організація. Тоді це була зміна в іншому селі, але мені сподобалося це. Мені сподобалися люди, сподобалося це гуртування. І я схотів приїхати ще раз. Згодом я сподобався тодішньому керівнику, нині покійному Павлу Наконечному, і доєднався до лав виховників. Я був готовий працювати, ми маємо спільні цінності, я тут стаю кращим, – каже виховник Нікіта Чевіров, псевдо «Лінгвіст».

Кожен з членів організації має роботу, але в певний час усі з’їжджаються до Холодного Яру.

– Зараз, навесні, триває толока. Готуємо і розбудовуємо територію. Щоб вихованцям було комфортніше. Залучаємо і батьків вихованців. А в міжсезоння лекції проводимо, – каже виховниця табору Ірина Жирна. – Всього у нас 31 член команди. Більшість з Черкас, але є люди з Вінниці, Львова тощо, дехто не може долучатися зараз до роботи, бо воює.

Як виник такий табір? 

Організація "Поклик Яру" була заснована ще до 2020 року Павлом Наконечним із позивним «Історик» та Романом Надточієм. Обидва — вчителі, які ще до цього займалися національно-патріотичним вихованням молоді. Вони вирішили створити власний табір. У Павла Наконечного вже була своя команда — переважно його вихованці. Першочергово «Поклик Яру» був саме табором, а не громадською організацією. Проте після 2020 року, з метою кращої комунікації з молоддю, було вирішено офіційно зареєструвати громадську організацію.

На жаль, Павло Наконечний («Історик») загинув. Нині Роман Надточій продовжує боронити країну в лавах Збройних сил України.

– Всі зберігають вірність ідеї таборування. Спершу основною аудиторією були жителі Черкащини, однак нині серед учасників є також мешканці Києва, Волині, Миколаївщини, Донеччини, Луганщини, Рівненщини та інших регіонів України, – розповідає координатор громадської організації «Поклик Яру» Ілля Мар’ян, псевдо «Фестиваль». – Наша мета – виховання молоді і основний напрям роботи – таборування. Ми цінуємо те, що в нас немає залежності від політиків, грантів чи інших зовнішніх впливів.

Організація виховує повагу до Збройних сил України, зокрема тісно співпрацює з 93-ю бригадою «Холодний Яр». Очолюють організацію ті, кого свого часу виховував «Історик», — це вчорашні школярі віком 18 років, які зараз є ядром команди.

Гутірки замість гаджетів

Чим займаються підлітки в таборі? Тут організовують дозвілля дітей під час війни без гаджетів.

Згідно з аналітичним звітом репрезентативного соціологічного дослідження становища молоді в Україні (2019 рік), проведеним Університетом банківської справи спільно з Міністерством молоді та спорту України, майже половина української молоді (49%) висловила готовність брати участь у таборах просто неба — з наметовим проживанням на природі, в лісах або горах (ДЖЕРЕЛО). Такий формат відпочинку сприймається як цікавий і прийнятний. Водночас 29,5% респондентів не виявили зацікавленості у подібному типі активності. Ці дані свідчать про високий рівень потенційної залученості молоді до ініціатив на зразок табору «Поклик Яру».

Маємо й інше дослідження про «Вплив війни на молодь в Україні» (2024). Тут проводилося опитування серед молоді щодо діяльності молодіжних центрів. Найбільш популярними послугами, які має надавати молодіжний центр (простір) під час війни, молодь вважає спортивні заходи і заходи з національно-патріотичного виховання, роботу з кризовими категоріями молоді. Також близько третини вважають за потрібне розвивати у таких закладах волонтерство та культурно-мистецькі послуги. Найменш цікавими для респондентів/ок виявилися такі послуги, як таборування та надання приміщень для навчання чи проведення заходів. Можливо, причина в тому, що такі послуги можуть зацікавити радше організаторів роботи з молоддю, ніж самих відвідувачів молодіжних заходів та активностей. Водночас якщо дивитися на опитування, то воно свідчить, що потреба в таборуванні суттєво зросла у 2024 році порівняно з 2023 роком (ДЖЕРЕЛО).

Літній таборовий сезон триває близько півтора місяця, залежно від кількості змін. Восени організація проводить святкування Покрови у Холодному Яру – це сакральний захід, головною особливістю якого є формування живої карти України зі смолоскипами. Взимку, на початку грудня, відбувається похід імені Горліс-Горського. Навесні – туристичні змагання імені Василя Чучупаки. Цьогоріч змагання перенесено на осінь через проведення іншого заходу. У травні планується теренова гра імені Павла Наконечного. Також регулярно організовуються лекції — як онлайн, так і офлайн, вихованці їздять і школами, розповідають як про історію, так і про безпеку. Крім того, організація проводить вишколи для своїх вихованців. Цьогоріч планується провести теренову гру на 200 осіб.

– У нас серед тем і знання про те, як правильно виживати в лісі, як правильно організувати похід, вчимо історію Холодного Яру, вчимо домедичну допомогу, підлітки вчать поводження зі зброєю, є спортивне орієнтування, – розповідає Ірина Жирна.

– Ми виховуємо вихованців фізично, бо розуміємо важливість сили в кожному молодому організму. Так само ми розвиваємо розум. У нас багато проходить теоретичних гутірок (це як семінари чи лекції, – ред.) з історії, навіть з зовнішньої політики, з ідеології нашої організації, яка має такі цінності, як побратимство, дисципліна і патріотизм. Навіть маємо на теоретичному рівні мінну безпеку, - додає Нікіта Чевіров.

До речі, всі працюють на волонтерських засадах. Тут немає зарплат. Це використання свого часу для суспільно корисної діяльності.

– Наприклад, я працюю у туристичному магазині, а у вільний час займається організаційною діяльністю, - каже Ілля Мар’ян.

– Я здобуваю зараз медичну освіту, але знаходжу час побути тут, бо таборування – наше життя. Ми віримо в те, що робимо і віримо, що це буде результативно для нашої держави, – каже Ірина Жирна.

Після завершення літнього таборового сезону, наприкінці серпня, відбувається серпневий з’їзд організації. Далі починається підготовка до зимового сезону — так і триває робота від півріччя до півріччя.

– У нас є люди з педагогічною освітою, які розробляють і вдосконалюють програми. Є також психолог, яка навчає команду правильно працювати з дітьми. Ми намагаємося залучати до роботи наших колишніх вихованців, – розповідає Ілля. – Цього літа планується провести 5 змін по 10 днів кожна. Одночасно участь у зміні беруть кілька десятків дітей.

Більшість заходів організації проходить у Холодному Яру. Організатори таборування хочуть популяризувати саме цей історичний край. Єдиний захід, що відбувся не там, — це мандрівна зміна Карпатами у 2023 році. Іноді під час таборового сезону організовуються виїзні зміни.

Організація свого часу розглядала ідею перепрофілювати діяльність у волонтерство, але відмовилась від неї. Може, в майбутньому створять благодійний фонд для підтримки з числа тих, хто в юнацькому віці відвідував цей табір.

– Наша аудиторія — переважно підлітки, які ще не мають власних коштів, тож не можуть донатити. Але ми, як команда, самі донатимо на потреби військових, які є нашими побратимами. Частина нашої команди зараз служить, і ми намагаємося закривати їхні запити. Хоча наша волонтерська спроможність невелика, все ж співпрацюємо з волонтерськими організаціями. Та перш за все бачимо своїм покликанням — гартування молоді, – підсумовує Ілля Мар’ян.

Психолог і засновник Центру «Сяючий шлях», ветеран російсько-української війни Володимир Мамалига свого часу був серед членів УНА-УНСО. І пригадує, як сам з однодумцями колись організовував таборування для дітей.

– Навіть мали місце, яке нам погодила міська рада за Дахнівкою. Це тоді було Всеукраїнське таборування. Тоді ж до організації таборування долучався нині покійний Руслан Зайченко. І міськрада давала дозвіл, а тодішній ОМОН, не знаючи цього, приїздив і влаштовував маски-шоу. Це була неймовірна історія, коли тодішня система боялася найбільше отаких націонал-патріотичних заходів. Ми також проводили таборування під Києвом, в Житомирській, Рівненській областях, у Карпатах, у Криму. Це були 90-ті роки, геть інші часи, - пригадує Володимир Мамалига.

Водночас сам він як психолог зауважує, що корисними є і гаджети для дітей, і такі табори.

– Нікуди ми не дінемося від цифровізації. Але і нікуди не дінемося без патріотичного виховання, фізичного розвитку, що необхідно в силу нашого географічного розташування. Ви ж бачите, що коїться. Пригадую, як в 2022 році люди побігли в військкомати, щоб записуватися на захист України, але мало хто тримав автомат в руках. А тут, як я розумію, і вишколи, і навчання з надання психологічної, медичної допомоги, тут показують, як тримати автомат. І тут гуртують дух, це добре. І ті ж самі гаджети потім діти використовуватимуть інакше, тобто змінюватиметься направлення їх пошуку в інтернеті. Є ж і корисні, і шкідливі речі в інтернеті. Подібні гуртування і навчання лиш йтимуть на користь, - каже Володимир Мамалига.

«Поклик Яру» поступово перетворився з літнього табору на стійку спільноту однодумців. Тут молодь має можливість зростати, вчитися відповідальності, співпраці та любові до свого краю. Багато з колишніх учасників з часом повертаються вже як виховники — це показник довіри і цінності досвіду, який вони тут здобули. Попри виклики воєнного часу, команда продовжує свою справу, зберігаючи атмосферу підтримки, взаємоповаги і прагнення до розвитку.

Подібні молодіжні організації, як-от польський Związek Harcerstwa Polskiego (ZHP), мають значний вплив на виховання молоді. Станом на 2023 рік, ZHP налічує понад 142 000 членів, сприяючи розвитку лідерських якостей та громадянської свідомості серед молоді Польщі. У Сполучених Штатах, Boy Scouts of America (BSA) також відіграє важливу роль у вихованні молоді, хоча організація зазнала змін, включаючи ребрендинг на "Scouting America" у 2025 році, що підкреслює її прагнення до інклюзивності. Ці приклади демонструють, як молодіжні табори та організації сприяють формуванню активних громадян, подібно до українського табору "Поклик Яру".

Назарій Вівчарик, Фото надані ГО "Поклик Яру"

«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».

Disclaimer that has to be used:
Improving Media Resilience in Ukraine Project.
Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine).
Funded by Swiss Solidarity