Навчальний рік 2025-2026 у Черкаській області стартує у звичайному режимі. Педагоги продовжують забезпечувати навчальний процес для учнів шкіл і садочків, контролюють умови безпеки та підтримують дітей із різними потребами, включно з переселенцями. Частина шкіл свого часу виконувала додаткові функції гуманітарних центрів, зокрема забезпечувала зберігання і розподіл гуманітарної допомоги.
В області реалізують численні грантові та інвестиційні проєкти, спрямовані на енергетичну стійкість та розвиток енергоальтернатив. Про це повідомив Ігор Табурець.
Освіта сьогодні не є «жебрацькою» галуззю в Черкасах
У Черкасах школи та садочки з початку повномасштабного вторгнення перетворилися на справжні гуманітарні хаби, зазначив мер міста Анатолій Бондаренко на традиційному освітньому форумі August Meet 3.0. Форум зібрав експертів, науковців, освітян і представників державної влади.
– Я вже не кажу про ті 100 тисяч банок тушонки, які з початку вторгнення виготовили в одній із черкаських шкіл. Це не профільна робота, але це те, чим живе сьогодні країна, що повинно бути на першому місці.
Водночас мер додав, що учні гідно представили місто на національному мультипредметному тесті, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Заступниця міського голови Анастасія Чубіна наголосила, що сьогодні перед освітянами стоїть низка нових викликів: окрім навчання та виховання дітей, вони опікуються їхньою безпекою та добробутом.
– Освіта сьогодні не є «жебрацькою» галуззю в нашому місті. Ми не стоїмо з простягнутою рукою, не пояснюємо, чому треба фінансувати укриття або виділяти кошти на харчування. Це стало зрозумілим само собою, і я максимально підтримую такі підходи.
Ледь не вперше за роки незалежності в Черкасах з'явиться новий навчальний заклад – ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою, який відкриє свої двері 1 вересня, повідомив директор департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов.
Одним із значних досягнень він також назвав перепрофілювання Черкаського фізико-математичного ліцею у науковий ліцей.
«Вчетверте доводиться починати навчання в час війни»
У Черкасах, на конференції перед початком нового навчального року, очільник ОВА Ігор Табурець подякував освітянам, що тримають освітянський фронт. І наголосив, що доводиться вже вчетверте починати навчання в час війни.
– 756 власних укриттів мають навчальні заклади області, ще 254 укриття в оренді. 494 тривожні кнопки є, понад 90 відсотків мають фізичну охорону. 180 класів безпеки в області... – повідомив Ігор Табурець.
Він просив не знижувати темпи, посилювати безпекові заходи. Також закцентував увагу на енергетичній стійкості, щоб мати енергоальтернативи:
– Залучено вже багато грантових та інвестиційних проєктів. Побудовано чимало сонячних станцій – в області їх 74. Завдяки сонячній енергії виробляється близько 150 мегават, тоді як середнє споживання області становить 550-600 мегават. Працюють когенераційні установки.
Табурець також наголосив освітянам на особливому контролі дітей захисників. Окремо говорив про безбар’єрність, про інклюзивну освіту.
За словами очільника ОВА, близько 10 тисяч осіб ВПО отримують в області освітні послуги. 8600 з них – у школах і садочках.
Через демографічну кризу Ігор Табурець закцентував увагу на створенні освітніх хабів, об’єднанні закладів через пониження кількості першокласників.
– Оптимізація і нестандартні рішення будуть в основі керівників закладів, – сказав він.
Директорка черкаської загальноосвітньої школи №8 Тетяна Саєнко розповіла в коментарі «Прочерку», що практично всі вчителі в їхньому навчальному закладі здобули другу педагогічну освіту, яка стосується роботи в умовах інклюзії.
– У школі навчаються 652 учні, 46 із них мають особливі освітні потреби. Маємо 17 інклюзивних класів. Інклюзія – освіта майбутнього. Це – особливі умови для кожного.
Особливий підхід вони мають і до дітей, які були змушені покинути домівки через бойові дії. З переселенцями в школі працюють психологи.
– Допомагаємо таким дітям адаптуватися після тих жахів, які вони пережили, – сказала Тетяна Саєнко.
Попри виклики, школярі Черкащини показують прогрес у математиці
Якість освіти знижується через повномасштабне вторгнення, а до нього – через пандемію COVID-19, повідомила журналістам директорка Українського центру якості освіти Тетяна Вакуленко. Цю тенденцію підтверджують і міжнародні дослідження, які порівнюють показники 2018 та 2022 років.
– Те, що ми тримаємося, – вже велике досягнення, адже в багатьох країнах світу в умовах подібних конфліктів освітній процес або зовсім не відбувається, або проходить надзвичайно неякісно. Ми ж не такі, – підкреслила вона.
Міжнародне дослідження якості освіти PISA визначає, наскільки ефективно школярі застосовують знання на практиці. Дослідження оцінює читацьку, математичну та природничу грамотність, а також виявляє тенденції освітніх результатів та фактори, що впливають на досягнення учнів.
На сьогодні проведено три цикли дослідження. Останнє оцінювання, яке проходило у квітні-травні цього року, ще опрацьовується, а результати очікують у вересні-жовтні 2026 року.
– Перший цикл для України, 2018 року – важливий, адже ще не було ні пандемії COVID-19, ні повномасштабного вторгнення, тоді як у 2022 році дослідження відбувалося вже за умов пандемії та півроку повномасштабного вторгнення.
Якщо говорити про математику та читання, понад 40% 15-річних учнів не досягають базового рівня спроможності, сказала Тетяна Вакуленко.
– Проблеми є в читацькій і креативній галузях, – пояснила вона. – Судження та робота з фактами формують основу критичного мислення. Для країни, яка постійно під атакою і отримує суперечливі повідомлення, важливо вміти відокремлювати правду від маніпуляцій.
Найбільше впали результати з читання, що свідчить: під час війни складно працювати з великими текстами та утримувати інформацію в пам’яті. Фахівчиня додала, що в майбутньому ситуація може погіршитися через високий рівень психологічного навантаження.
Голову Державної служби якості освіти Руслана Гурака вразила одна тенденція.
– З української мови, і ми обговорювали це з Василем Терещенком з Українського центру оцінювання якості освіти, ми побачили: всі теми йдуть більш-менш добре, але коли доходить до синтаксису та пунктуації – учні не знають матеріалу, – розповів він.
Терещенко пояснив йому, що ця проблема за результатами ЗНО повторюється протягом 10 років.
– Говорю з вчителями, вони теж бачать проблему. Є окремі теми з мови та математики, які учні не опановують. Що ми маємо зробити, щоб це виправити? Або збільшити кількість годин, або змінити підходи до навчання. Інакше просто констатуємо, що не виходить. Три роки тому ми розпочали моніторингове дослідження результатів навчання учнів 6-х і 8-х класів з математики та української мови. Цьогоріч Черкаська область показала кращі результати: зокрема, шестикласники з математики продемонстрували прогрес, а рівень знань з української мови залишився стабільним, – сказав Руслан Гурак.
Моніторингові дослідження свідчать про певні проблеми, але в цілому учні демонструють стабільність або незначне покращення результатів, зокрема у математиці. Це дозволяє педагогам планувати роботу на новий навчальний рік, враховувати слабкі місця та коригувати освітні програми.
Ігор Табурець також підкреслив важливість новацій у освіті, зокрема цифрових технологій, сучасних методик та інноваційних підходів до навчання. Він наголосив на необхідності взаємодії між школами, вищими та середніми навчальними закладами, бізнесом і громадськими структурами, від якої виграють усі учасники освітнього процесу.
Увага акцентувалася й на укриттях, безпеці дітей, енергетичній стійкості та альтернативних джерелах енергії.
Юлія Капуш
реклама
