Кожен російський удар по енергосистемі ставив однакове запитання: що буде, якщо електрики не стане завтра? Відповідь дедалі частіше народжується не в диспетчерських енергетиків, а на будівельних майданчиках. Нові лікарні, школи та громадські будівлі на Черкащині проєктують вже не так, як п'ять років тому. Сонячні електростанції, резервне живлення, накопичувачі енергії, утеплення та сучасні системи енергоефективності стають не додатковою перевагою, а необхідною умовою безпеки.

До повномасштабної війни енергоефективність часто означала лише економію бюджетних коштів. Сьогодні це питання безперервної роботи лікарень, можливості навчати дітей, функціонування укриттів і стійкості громад. Енергоефективність перетворилася на елемент обороноздатності країни. Саме це і є головною зміною.

Черкащина: від пологового до школи на Канівщині

Досвід Черкащини вже демонструє, що відбудова може бути не поверненням до довоєнного стану, а кроком до сучаснішої, безпечнішої та стійкішої моделі розвитку.

Центр екстреної медичної допомоги. У Черкасах відкрився Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — перший подібний заклад в Україні, зведений з нуля за часів незалежності і перший медичний об'єкт, побудований з нуля в умовах повномасштабної війни. На даху центру діє система сонячних панелей — будівля може забезпечувати себе електрикою під час відключень.

Лікарні та поліклініки. Загалом від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Черкаси вже отримали 20 електричних установок для резервного живлення. Серед них — шість інверторів-накопичувачів електроенергії та три комплекти гібридних електростанцій із сонячними панелями загальною потужністю 116 кВт/год. Кожна така установка складається з інвертора потужністю 38 кВт/год, акумуляторної системи ємністю 60 кВт/год та сонячних панелей і здатна автономно забезпечувати електроенергією дитячий садок, школу або котельню.

Прикладом того, як подібні рішення застосовують безпосередньо в закладах охорони здоров'я, є Перша Черкаська міська лікарня: у системі DREAM для неї вже передбачено встановлення сонячної електростанції потужністю 150 кВт разом із системою накопичення електроенергії, що дозволить закладу працювати автономніше під час перебоїв з електропостачанням.

Первинна медицина. У 46 закладах охорони здоров'я первинного рівня вже встановлено фотовольтаїчні електростанції в межах спільного проєкту Міністерства охорони здоров'я та Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров'я та збереження життя» (HEAL Ukraine). Фотовольтаїчні панелі потужністю 7 та 15 кВтпік розташовані на дахах центрів первинної медико-санітарної допомоги. Наявність станцій дозволить медичним закладам значно економити видатки на електроенергію та спрямовувати ці кошти на інші потреби. Загалом у межах проєкту планується забезпечити 130 «первинок» у 18 областях України.

Пологовий будинок. Гібридною сонячною електростанцією поповнилася інфраструктура Черкаського міського пологового будинку «Центр матері та дитини». Обладнання вироблене у Нідерландах із застосуванням сучасних технологій — сонячні панелі стійкі до вогню та уламків, із терміном експлуатації близько 25 років. Електростанцію збудовано за сприяння БО «Фонд «Енергетична дія для України». Заклад має потенціал для встановлення подібного обладнання ще на 70 кВт.

Школи. 11 закладів загальної середньої освіти з цілодобовим перебуванням дітей отримали зарядні електростанції EcoFlow завдяки допомозі організації «План Інтернешенал». Обладнання забезпечує безперебійне електропостачання під час відключень, дозволяє не переривати освітній процес і забезпечує роботу інтернету та систем оповіщення.

На Канівщині в одній зі шкіл встановили 18 сонячних панелей — і це особлива історія, бо одним з ініціаторів проєкту став дев'ятикласник Олександр Яременко. Два роки тому разом із вчителем він розробив та презентував проєкт «Енергоефективна школа», інформує Суспільне.

— На базі політехнічного інституту ми презентували нашу роботу і вона була оцінена на досить високому рівні. І сьогодні ми бачимо на даху нашої школи сонячні панелі, які допоможуть нам безперервно працювати. Звісно, дуже щасливий, тому що ти розумієш, що зробив щось корисне, — каже Олександр.

Система потужністю 10 кВт дозволяє забезпечити роботу закладу під час блекауту протягом чотирьох годин — вайфай, електронні дошки, відеоспостереження, пожежна сигналізація, освітлення. Вартість проєкту — 420 тисяч гривень: 290,5 тисяч надав UNICEF, ще 130 тисяч — міський бюджет.

Директорка школи Ірина Верба зазначає:

— Сонячна генерація — це зараз дуже гарний вихід із ситуацій блекаутів і взагалі майбутнього наших дітей. Маємо ще велику мрію — включитися в систему зеленого тарифу і можливо продавати електроенергію або економити її взимку. Використати цю систему на повну потужність, яку вона може дати.

Поки що це єдиний заклад із восьми у громаді, де змогли встановити панелі — інші школи громади ще чекають на фінансування подібних проєктів.

Укриття в школах. Окремий напрямок — безпека в закладах освіти. У черкаській школі №28 імені Шевченка планують облаштувати укриття за 35,4 мільйона гривень: 77% фінансується з державного бюджету, 23% — з місцевого. Проєкт підтриманий у межах Програми відновлення України (Recovery-3). У школі №30 укриття на 500 осіб уже на завершальному етапі готовності. Проєктом передбачено сучасні системи вентиляції, освітлення, резервного електроживлення та безбар'єрний доступ.

— Сьогодні створення безпечних умов у закладах освіти — один із наших пріоритетів. Такі укриття мають бути не просто сховищами, а повноцінними, комфортними і доступними просторами для дітей і педагогів, — наголосив міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

Держава знімає бар'єри: нові правила і стандарти

Черкаський досвід — не просто місцева ініціатива. Він вписується в загальнонаціональну зміну підходу до будівництва та енергетики.

З 2025 року в Україні офіційно набули чинності вимоги до будівель з майже нульовим споживанням енергії (НЗЕБ) відповідно до наказу Мінрозвитку №168 від 6 лютого 2025 року. Відтепер нові та реконструйовані будівлі мають максимально знижувати споживання енергії й частково або повністю покривати свої потреби за рахунок відновлюваних джерел.

Такі будівлі — це сучасні зручні простори з потужною теплоізоляцією, інноваційними системами вентиляції, опалення та освітлення, здатні самостійно виробляти енергію завдяки сонячним панелям і тепловим насосам.

Перша заступниця Голови Держенергоефективності Марія Малая пояснює значення цього кроку:

— Впровадження стандарту НЗЕБ — це один із найважливіших кроків на шляху до енергонезалежності України. Ми переходимо від застарілих енерговитратних практик до сучасного, розумного будівництва, де пріоритетом є збереження ресурсів. Будівлі, що споживають майже нульову кількість енергії, — це не далеке майбутнє, а вже сьогодення.

Паралельно Кабінет Міністрів спростив процедуру встановлення сонячних електростанцій. Відтепер монтаж СЕС на дахах і фасадах звільняється від будь-яких дозвільних чи реєстраційних процедур. Раніше встановлення сонячних систем часто потребувало складних бюрократичних процедур, оскільки трактувалося як реконструкція або капітальний ремонт. Тепер ці роботи виключені з переліку тих, що потребують спеціальних документів. Власники приватних будинків зможуть встановлювати панелі взагалі без обов'язкового технічного обстеження.

— Ми прибираємо бар'єри для розвитку розподіленої генерації. Кожна сонячна панель на даху лікарні, садочка чи приватного будинку — це крок до нашої енергетичної стійкості, — зазначає Віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.

Ці зміни дозволять скоротити строки встановлення СЕС, зменшать навантаження на електромережі та підвищать енергетичну самостійність власників будівель. Крім того, стимулюватимуть залучення міжнародного фінансування на розвиток енергоефективності громад.

Без єдиного стандарту — поки що

Відбудова на Черкащині дедалі більше поєднується з енергоефективністю та розвитком власної генерації електроенергії. Водночас у системі DREAM наразі немає єдиного показника, який визначав би, скільки саме сонячних панелей мають встановити в області. Кожен проєкт розробляється окремо, а технічні рішення залежать від потреб конкретного об'єкта.

Одним із прикладів є проєкт встановлення сонячної електростанції на покрівлі Черкаської міської інфекційної лікарні. Він передбачає створення власного джерела електроенергії для медичного закладу, однак на стадії інвестиційного техніко-економічного обґрунтування кількість сонячних панелей ще не визначена.

Такі приклади свідчать, що під час відбудови дедалі більше уваги приділяють не лише ремонту чи будівництву нових об'єктів, а й їхній енергетичній стійкості. Встановлення сонячних електростанцій, систем накопичення енергії та впровадження енергоефективних рішень стають важливою складовою модернізації медичних закладів і можуть поступово перетворитися на стандарт для нових об'єктів критичної інфраструктури.

Після перемоги Україні доведеться відбудувати тисячі лікарень, шкіл і громадських будівель. Від того, чи стануть вони просто новими стінами або справді енергонезалежними об'єктами, залежатиме не лише економія бюджетних коштів. Йдеться про здатність громад працювати навіть у найскладніших умовах. Черкащина вже показує: відбудова може бути не поверненням до довоєнного стану, а стрибком уперед.

«Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту "Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції", який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи»

реклама