Лікар поруч: як виїзні медичні бригади забезпечують допомогу жителям віддалених сіл Черкащини

Доступ до надання належних медичних послуг в Україні для жителів віддалених сіл ускладнений. Приміром, на Черкащині налічується, як повідомляє офіційний сайт Черкаської обласної ради, 824 сільські населені пункти, і чимало з них значно віддалені від належних медичних установ. Звісно, жителі таких сіл не в змозі отримувати належного медичного догляду, навіть попри те, що в області налічується 36 центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД).

Щоби хоч якось поліпшити ситуацію, на Черкащині запровадили спеціальні мобільні бригади лікарів та вакцинобуси. Паралельно з медичними оглядами фахівці перевіряють якість питної води з місцевих колодязів та свердловин на вміст небезпечних нітратів. Таким чином жителі глибинки хоча б отримали доступ до безоплатних щеплень, експрес-діагностики та медичних консультацій безпосередньо за місцем проживання. Це в якійсь мірі допомогло подолати логістичні бар'єри, спричинені відсутністю транспорту чи доріг.

Синій автобус із яскравими написами, що їх видно здалеку, виїжджає з Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) і прямує до села Леськи. Зупиняється біля амбулаторії — фахівці приїхали вчасно. Саме починають сходитися люди, яких заздалегідь попередили про приїзд медиків із Черкас.

Мобільна команда Черкаського обласного ЦКПХ вакцинує, консультує, тестує на інфекційні хвороби, роздає тематичні матеріали і перевіряє воду з місцевих колодязів. Лаборант, який досліджує проби, зауважує: особливо уважно варто ставитися до випадків, коли люди кажуть, що вода "смачна" — це часто означає підвищений вміст домішок, зокрема нітратів, тож перевіряти таку воду потрібно ретельніше.

Того дня мобільна команда працює не лише у Леськах, а й у кількох інших селах Черкаського району — Худяках, Сагунівці та Думанцях. Для зручності людей автобус курсує від села до села. Під час роботи мультидисциплінарної команди пацієнти отримують консультації лікарів, їх тестують на вірусні гепатити В і С, ВІЛ-інфекцію та сифіліс, роблять щеплення, вимірюють тиск і рівень цукру в крові.

Фахівці консультують жителів щодо ведення здорового способу життя, профілактики інфекційних і неінфекційних захворювань, онкологічних хвороб, збереження ментального здоров'я, важливості профілактичних оглядів і вакцинації, а також поширюють тематичні інформаційні матеріали. Маршрут і графік руху вакцинобуса формуються не довільно, а з урахуванням реальних потреб громади — вікового складу населення та доступності медичних послуг на місці.

Голоси пацієнтів

Людмила з Лесьок приїхала вакцинуватися, почувши про акцію від колеги, яка працює в сільраді. Каже, що не пам'ятає, коли востаннє робила щеплення — і в цьому вона не одна: більшість дорослих, які приходять на акцію, теж не можуть пригадати дату останньої вакцинації. Тепер, за її словами, цей день вона точно запам'ятає і надалі вакцинуватиметься регулярно.

Валентина прийшла з іншої причини — їй зателефонувала медсестра від сімейного лікаря й повідомила, що настав час щеплення.

Медсестра Леськівської амбулаторії Наталія Коваль розповідає, що інколи впродовж цілого року викликає людей на вакцинацію — і ніхто не приходить. А коли до села приїжджає вакцинобус, за один день на акцію звертаються до 20 осіб, серед яких і діти.

Чоловік, що приходить на щеплення в Думанцях каже, що востаннє щепився, мабуть, у 1987 році, коли його відправляли в Афганістан.

У Думанцях серед пацієнтів і Андрій Михайлович, який хворів замолоду на дифтерію в Черкасах. Ледь вижив, а дехто з його оточення помер. Тепер щеплення робить, коли потрібно. У зрілому віці переїхав жити в Думанці, і, як почався коронавірус, був першим, хто тут зробив щеплення. У вакцинобуси отримав щеплення від правця, дифтерії та інших хвороб.

Сімейний лікар з Думанців Олена Плісенко показує графік щеплень. Якщо діти вакцинуються вчасно, окрім тих, чиї батьки категорично проти вакцини, то дорослі часто просто забувають про це.

Погляд зсередини: амбулаторія та мобільна команда

Про те, як налагоджують співпрацю мобільної команди з місцевими закладами, розповідає завідувачка відділу імунопрофілактики Черкаського обласного ЦКПХ Тетяна Гололобова.

«Скільки часу витрачають люди на огляд у кожному населеному пункті? Близько години. Вони активно йдуть, якщо попереджені і знають, коли і куди з’явитися. У Черкаському районі функціонує Черкаський районний ЦПМСД Слобідської сільської ради, який має у підпорядкуванні низку амбулаторій у селах. Наразі ми перебуваємо в амбулаторії, яка обслуговує жителів села Леськи. Тут є медичний персонал, є завідувачка, з якою фахівці відокремленого структурного підрозділу ЦКПХ обговорюють майбутню виїзну акцію, а саме, час і місце заходу, кількість людей, які підлягають вакцинації, та їхній вік. І тоді вже ми їдемо і проводимо вакцинальну сесію», — розповіла вона.

За словами Тетяни Гололобової, головна перевага вакцинобуса — саме у комплексі послуг і гуртуванні людей в одному місці. Навіть ті, хто вагається щодо щеплень, приходять заради інших послуг — і це відкриває шлях до подальшої розмови про вакцинацію. Вона додає: в Кам'янці навіть противники вакцинації, почувши про необхідність щеплення від фахівців на місці, зрештою погодилися вакцинуватися.

Завідувачка відділу імунопрофілактики звертає увагу і на ширшу проблему — низьку обізнаність населення про профілактику захворювань, через яку люди звертаються до амбулаторії здебільшого тоді, коли вже щось трапилося. А присутність мобільної команди в селі, навпаки, привертає увагу — люди цікавляться, підходять, і це вже само собою стає майданчиком для інформаційно-просвітницької роботи.

Вода з колодязя: перевірити, перш ніж пити

Паралельно з медичними консультаціями фахівці перевіряють питну воду на вміст нітратів. Про це розповів лікар з комунальної гігієни відділу безпеки середовища та життєдіяльності Черкаського обласного ЦКПХ Анатолій Ілляшенко.

«У нас у Черкаській області є певні території, де в колодязній воді перевищений вміст нітратів. Це несе загрозу здоров’ю, особливо дітей на штучному вигодовуванні, для яких молочну суміш готують на криничній воді. Багато людей чомусь вважають, що коли вода з колодязя або зі свердловини, то вона краща за якістю і безпечніша, ніж та, яку продають у магазинах або яку подають централізовано водоканали. Але передусім саме криничну воду потрібно ретельно перевіряти, бо різні пласти ґрунту дають різну кількість мікроелементів. Фактично, перш ніж використовувати воду з колодязя чи свердловини, її треба перевірити на вміст усіх мікро- і макроелементів, а також на мікробне забруднення  — чи не завищені нормовані показники у ній», — пояснив він.

Не лише щеплення: скринінг цукру, тиску та інфекцій

Окрім вакцинації, команда проводить швидкі тести на ВІЛ, вірусні гепатити, сифіліс, обстеження на вірусні захворювання верхніх дихальних шляхів, вимірювання рівня цукру в крові й тиску експрес-методом.

Завідувачка відділу епіднагляду та профілактики неінфекційних хвороб Черкаського обласного ЦКПХ Світлана Нікітюк звертає увагу на тривожну тенденцію — омолодження гіпертонії і діабету.

«Більшість людей не знають свій рівень цукру в крові та артеріальний тиск. Є, звичайно, ті, хто вже регулярно спостерігають за цими показниками, мають пристрої, вимірюють кожного дня. А є люди, які приходять на наші акції і вперше дізнаються, що в них проблеми зі здоров’ям. Здебільшого – це люди літнього віку. Проте, на жаль, гіпертонія і цукровий діабет молодшають. Я була здивована, бо приходять до нас навіть підлітки 15–18 років, і вони уже мають проблеми з тиском. Багато таких проблем пов'язані з нашим способом життя, і їх можна вирішити, якщо змінити життя на краще. Ще хочу додати, що наразі молодь вживає енергетичні напої. Вони дуже солодкі, мають підвищений вміст кофеїну, який підвищує тиск, викликає тахікардію і підвищує рівень цукру в крові. Толерантність у кожної людини до цукру різна — у когось організм справляється, у когось ні. Коли я бачу, що у людини підвищений тиск, одразу питаю, чи пили сьогодні енергетичний напій. І кореляція йде настільки наочна, що навіть наукові дослідження проводити не потрібно», — розповіла вона.

Експертний погляд: чому вакцинація — це більше, ніж профілактика інфекцій

За словами Тетяни Гололобової, вакцинація сьогодні виходить за межі суто профілактики інфекційних хвороб.

«Вакцинація зараз займає більш широкий простір, тому що переходить з етапу профілактики інфекційних захворювань до профілактики неінфекційних. Наприклад, вірусні гепатити — це інфекційне захворювання, але коли людина хворіє на вірусний гепатит, у подальшому вона може отримати рак печінки. Тобто, коли ми робимо щеплення й профілактуємо інфекційні захворювання, ми тим самим запобігаємо розвитку онкологічних захворювань. Те саме з вірусом папіломи людини — зараз у календарі щеплень з'явився новий антиген, це щеплення проти ВПЛ для дівчаток 12 і 13 років. Вірус папіломи людини викликає рак шийки матки, а він у нас зараз в онкологічній патології жінок знаходиться на третьому місці після раку тіла матки. Це дуже серйозна проблема, великий тягар для охорони здоров'я нашої країни. Тому з вакцинацією ми розширюємо своє поле діяльності, захист населення і зменшуємо навантаження на систему охорони здоров'я», — зазначила вона.

Одна з головних проблем, за словами лікарки, — низька обізнаність населення.

«У нас низька обізнаність населення взагалі про профілактику. Є й міфи, що не можна вакцинуватися. Я 20 років працюю в епідеміології і можу сказати, що пересічний громадянин має дуже мало інформації, як профілактувати своє захворювання. І ще, наше суспільство, наш менталітет, може не бачити проблеми у способі життя — мало хто хоче його змінити заради того, щоб жити довше. Ці звички дуже важко змінити.  У Європі профілактичні заходи на набагато вищому рівні. Тому у них і тривалість життя більша, і якість життя вища. Хочу наголосити, що незважаючи на воєнні дії, забезпеченість біологічними препаратами у нас понад сто відсотків — дефіциту вакцин зараз немає», — розповіла вона.

Тетяна Гололобова також нагадала, що щеплення проти дифтерії та правця потрібно оновлювати регулярно.

«Кожні 10 років людина повинна щепитися проти дифтерії та правця — до кінця свого життя. І це робиться безкоштовно. Ми щепимо дітей у 6 років, у 16 років, а потім кожні 10 років — у 26, 36, 46 і так далі до кінця життя. Навіть якщо комусь буде 106 років, ми все одно будемо робити щеплення. Раніше ніж за 10 років щеплення робиться лише за показами — наприклад, якщо покусали тварини або є поранення, тоді проводиться екстрена профілактика. Можна здати аналіз на напруженість імунітету — подивитися, чи є захист, чи ні. Але все одно кожні 10 років його треба оновлювати, бо він поступово знижується. Якщо у вас є електронні записи в системі охорони здоров'я про попереднє щеплення — можна порахувати самостійно. Але якщо такої інформації немає і минуло вже понад п'ять років, треба зробити щеплення — і далі вже виходити на графік», — підсумувала лікарка.

Не лише вакцинобус: масштабна модель виїзної медицини

Виїзні акції — не поодинокий випадок, а частина ширшої системної роботи. На початку липня вакцинобус працював і в інших громадах області: у межах проєкту «Медицина без бар'єрів», ініційованого Міністерством охорони здоров'я України, до якого долучилися фахівці структурних підрозділів охорони здоров'я, закладів охорони здоров'я, центрів контролю та профілактики хвороб Черкаської, Київської, Кіровоградської та Вінницької областей, Національного інституту раку, а також мобільні аптечні пункти ДП «Укрвакцина» та Черкаського обласного підприємства «Фармація».

Медичні команди у складі 171 фахівця тоді працювали у чотирьох населених пунктах Звенигородського району — селищах Лисянка та Калинопіль, селах Васильків і Моринці. За результатами дводенної роботи мультидисциплінарних медичних команд проведено:

Загалом медичні послуги отримали 2 365 жителів Звенигородського району.

У Моринцях, де одночасно розгорнули прийом чотири медичні бригади, жителі Звенигородської та Шевченківської громад могли отримати консультації кардіолога, ревматолога, невролога, ендокринолога, травматолога, онколога, онкогінеколога та психіатра. Медики привезли мобільне обладнання для УЗД, флюорографії та мамографії, а поряд працювали мобільні аптечні пункти програми «Доступні ліки».

Міський голова Звенигородки Олександр Саєнко розповів, що міська рада організувала безкоштовний проїзд автобусами для жителів громади з направленнями від лікарів первинки. Утім, черга виявилася більшою, ніж планувалося, — фахівці Національного інституту раку працювали понаднормово, щоб прийняти всіх, хто цього потребував.

Народний депутат Сергій Нагорняк, який приїхав до Моринців із робочим візитом, пояснив, що виїзд вузькопрофільних медичних фахівців — це своєрідний пілотний проєкт, у межах якого вивчають стан здоров'я населення регіону та потребу у фахівцях певного спрямування. За його словами, зібрана статистика дозволяє розраховувати на продовження таких візитів і напрацювання постійного формату співпраці.

Масштаб роботи по всій області

Фахівці Черкаського обласного ЦКПХ продовжують виїзні акції до найвіддаленіших населених пунктів усіх районів області — Черкаського, Золотоніського, Звенигородського та Уманського. Станом на 16 липня 2026 року фахівці Центру здійснили 42 виїзди до 88 населених пунктів, під час яких 1 247 дорослих і 237 дітей отримали загалом 2 894 щеплення.

До вакцинальних акцій долучається і команда мобільної амбулаторії Черкаського обласного ЦКПХ, яка займається тестуванням та профілактикою соціально значущих захворювань. Від початку року здійснено 10 виїздів до 8 населених пунктів, у межах яких 329 мешканців пройшли діагностику на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити В і С, сифіліс та туберкульоз.

Заступниця генерального директора Черкаського обласного ЦКПХ Ольга Мізінова пояснює, чому такий формат роботи критично важливий саме для віддалених територій:

«Відсутність дорожнього покриття, громадського транспорту та медичного персоналу ускладнює отримання жителями віддалених населених пунктів кваліфікованої медичної допомоги вчасно. Тому нерідко медики виявляють у пацієнтів уже хронічні стани. Виїзди дозволяють своєчасно виявити та запобігти розвитку різних захворювань, зокрема гіпертонії, цукрового діабету, інфаркту, інсульту, ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів В і С, туберкульозу, а також захистити населення від вакцинокерованих інфекцій завдяки проведенню імунізації».

Практика виїзних прийомів поширюється й серед інших закладів охорони здоров'я області. Наприклад, Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги щомісяця публікує графік виїздів медичних працівників до ФАПів та медпунктів сіл Канівської громади — у серпні лікарі планово відвідають Межиріч, Михайлівку, Кононч, Пекарі, Яблунів, Луку та Хмільну.

Активно працює й вузькопрофільна виїзна допомога: 23 липня фахівці Черкаського обласного онкологічного диспансеру традиційно провели консультативний прийом у консультативно-діагностичному відділенні Уманської центральної міської лікарні — прийом вели хірург-онколог, уролог-онколог, мамолог та онколог.

Дефіцит медичного персоналу, низька обізнаність населення про профілактику захворювань і звичка звертатися до лікаря лише тоді, коли вже щось трапилося, — усе це роками залишало жителів віддалених сіл поза системною медичною допомогою. Виїзні мультидисциплінарні команди пропонують інше рішення: замість того, щоб чекати на пацієнта в кабінеті, медицина сама приїжджає туди, де людям складно дістатися до лікаря.

Цифри це підтверджують: тисячі щеплень, тисячі обстежень, сотні виявлених випадків гіпертонії, діабету чи інфекцій — на ранній стадії, коли їх ще можна ефективно лікувати. А історії Людмили, Валентини чи жителів Кам'янки, які змінили ставлення до вакцинації, показують — головний ефект таких виїздів не лише медичний, а й просвітницький.

Щоб масштабувати цю модель на інші громади, за словами фахівців та посадовців, потрібні стабільне фінансування, достатня кількість кваліфікованого персоналу, координація між ЦКПХ, ЦПМСД та місцевою владою, а також логістика — від автобусів для мобільних команд  до організованого перевезення пацієнтів. Досвід Звенигородського, Черкаського та Уманського районів показує: там, де ця координація складається, виїзна медицина стає не одноразовою акцією, а робочим інструментом, здатним змінити доступність медичної допомоги на селі.

Медична допомога населенню області станом на 01.01.2025 надавалася 96 закладами охорони здоров’я, у тому числі 37 лікарняними, 46 амбулаторними, а також 13 іншими (санаторні, профілактичні тощо) закладами. Амбулаторні установи включали 8 самостійних поліклінік та 38 установ первинної ланки. Станом на 31.12.2024 було зареєстровано 35 центрів первинної медико-санітарної допомоги, у складі яких 35 базових та 148 лікарських амбулаторій як відокремлених структурних підрозділів. Крім того, функціонували 3 лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини територіальних громад. У складі всіх амбулаторій було 239 фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів.

Загальна кількість населених пунктів Черкащини становить 854. Тобто амбулаторія є далеко не в кожному селі. Більшість невеликих сіл обслуговуються: ФАПом або медичним пунктом; амбулаторією в сусідньому селі чи центрі громади; виїзними медичними бригадами. Тому значна частина жителів невеликих сіл змушена звертатися до медиків у сусідніх населених пунктах або чекати виїзду мобільних медичних бригад.