Ігор Калашник: «За бюджетні кошти не можна побудувати лікарні, де б дійсно надавали допомогу людині»
Ігор Калашник, що був 16 років підряд депутатом Черкаської міськради, на нещодавніх місцевих виборах зазнав поразки по мажоритарному округу. Довга судова тяганина закінчилася перемогою його опонента від біло-сердечних. Як сприйняв поразку пан Калашник? Або… чи вважає він взагалі, що програв?
Репутація Ігоря Калашника у Черкасах неоднозначна. Хтось знає його як генерального директора багатопрофільного обєднання «Інтербуд», як Заслуженого будівельника України, доктора філософії в галузі економіки. Але переглядаючи статті про «Інтербуд» в Інтернеті, ми бачимо під ними багато негативних коментарів, мовляв, забудовник не виконує своїх зобов’язань.
Про масштабну забудову міста, про нову поліклініку в Черкасах прямі трансляції сесії міськради та інше «Прочерк» спілкувався з Ігорем Калашником.
– Ви вже не депутат міськради, але ви залишаєтесь у команді мера Одарича?
– А я й не був у команді Одарича. Ми разом співпрацювали. І, в принципі, мені подобалося працювати з ним. Але в нього є своя команда під назвою «Вільні Демократи». А я на виборах представляв Соціалістичну партію.
Тепер Ігор Калашник - колишній депутат Черкаської міськради із 16-річним депутатським стажем
– Так чи інакше ви були частиною попередньої влади…
– Так, для мене Сергій Одарич був ближче у багатьох питаннях. Не у всіх звичайно ми погоджувалися, але в принципових стратегічних питаннях працювали разом. І я вважаю, що його бачення стратегічного розвитку Черкас співпадає з моїми особистими інтересами й інтересами громадської організації «Форум розвитку Черкащини», яку я очолюю. Ця організація разом з містом є співзасновником «Агентства розвитку Черкас» (це агентство має координувати залучення інвестицій для фінансування проектів розвитку міста, які будуть надані закордонними та багатосторонніми фінансовими інститутами – ред.). Серйозні інвестори не прийдуть сюди через бюджетні організації, бо приватні гроші заходять через приватні і публічно-приватні структури, які ведуть свою діяльність від імені чи за дорученням держави. Ми давно займаємося планом стратегічного розвитку Черкас, а разом з мером продовжуємо цю роботу вже півтора роки.
– Чи багато ви втратили, не здобувши депутатський мандат?
– Ні, бо ту допомогу, яку депутат повинен надавати населенню, неможливо здійснити за рахунок бюджетних коштів. Тому я завжди залучав власні кошти від підприємницької діяльності. Тепер ці кошти не залучаються в такому обсязі. Тепер люди повинні звертатися до влади, до представника, якого вони обрали.
– Будучи депутатом вам легше було донести до влади свою думку?
– До влади я можу свою позицію донести у будь-якому разі. Думку можна донести через ЗМІ, в спілкуванні з політиками, з керівництвом міста. У мене немає обмеження у зустрічах з ними. Обмежувати може тільки тема зустрічі. Якщо теми немає – то нема чого й зустрічатися. У нас є спільна праця – це розвиток нашого міста, агенція, плани, реалізації, тому спілкування в нас постійне і необмежене. Наголошу, що треба реалізовувати намічені плани. А як на це впливає депутатський корпус цього скликання, то ми вже подивимося і дамо оцінку через рік після його існування.
– Ви аналізували для себе, чому по вашому округу вийшов такий результат на виборах?
– Я думаю, що у людей сьогодні інше сприйняття самої виборчої кампанії. У кандидатів повинні бути програми і плани розвитку. Якщо є плани розвитку, вони мають сперечатися. Якщо сперечаються не плани розвитку, а люди і технології, то це вже трохи інше. На жаль, це були вибори технологій, тому ідеологічні партії не мали шансів перемогти.
– У Партію регіонів не планували вступати?
Калашник входить до соціалістичного активу Черкас
– Перебіжка з партії до партії нікуди не веде. Я член соціалістичної партії. Партійність людини – це більше особисте, ніж суспільне. Інша справа, що наші партії не спроможні вести за собою людей. Правда така: є символіка, є ім’я політичних сил, які згрупувалися і ведуть державу по шляху нового будівництва…
– Ви – не лише політик, а й будівельник. Ваша фірма будувала в Черкасах гемодіалізний центр. Стосовно нього висловлюється багато думок. Зокрема, дехто закидав і нераціональне використання коштів на будівництво.
– Нам треба прощатися зі звичкою рахувати чужі кошти. Бюджетних коштів у той центр не було вкладено ні копійки. У Черкаси прийшов інвестор – всесвітній лідер в цій сфері. Бо наша практика надання такої допомоги хворим – не найкраща… А коли в Україні буде збільшуватися саме така допомога, то наші громадяни відчують захист.
Напівзруйнований корпус Першої міської лікарні будівельники перетворили на перший в Україні Центр лікування нирок
Продовжуючи медичну тематику зазначу, що ми в мікрорайоні «Митниця» хочемо побудувати і ввести в експлуатацію медичний центр поліклінічного профілю, тому що 40-тисячний мікрорайон потребує своєї поліклініки, якої нема. І все наше населення, яке потребує допомоги, їздить в «Соснівку».
– Чиї кошти вкладають в будівництво?
– Кошти інвесторів, не бюджетні кошти. За бюджетні кошти не можна побудувати те, де б дійсно надавали допомогу людині. Ми будемо в цьому впевнюватися щоразу на кожному медичному об’єкті. Зараз ми будемо аплодувати нашим дитячим лікарням, які відкриватимуть. Туди вкладені величезні бюджетні кошти. Це будуть чудові центри, але… Мають бути складові: хороша будівля, добре обладнання і медичні препарати. Якщо ці препарати будуть за рахунок людини, то багато людей не матимуть можливості отримати допомогу.
– У поліклініці, що будується на Митниці допомога буде надаватися за рахунок кого?
– На Митниці планується поліклінічний центр. А поліклініка працює безоплатно, принаймні порада лікаря і рецепти на лікування будуть безкоштовні. А вже рецепти оплачуватимуть люди. А незахищені верстви населення звертатимуться до міськвиконкому за оплатою. Так в принципі кожна поліклініка міська отримує допомогу.
Ігор Калашник намагається розбудовувати власний інформаційний бізнес
– У Черкасах планують зводити новий великий торгово-розважальний центр на місці трикотажної фабрики. Хотілося від вас, як фахівця в цій галузі, почути, чи потрібні нашому місту нові торгово-розважальні центри?
– А це ринок вирішить. Якщо в нас крупні торгівельні центри побудовані на Хімселищі в будовах колишнього «Хімволокна» і вони бачать покупців, мабуть, на одну соту від того, для чого вони будувалися, то ринок їх змушує вирішити питання щодо свого майбутнього існування. І можна вирішити це двома шляхами: чи це буде нова серйозна забудова мікрорайону, що наповнить цей мікрорайон людьми, які потребуватимуть ці послуги, або просто не буде сенсу утримувати цей заклад. На це повинна реагувати влада.
– До сфери ваших інтересів входить і мас-медіа, що ви засновуєте. Чи сприяють вони вашій роботі?
–У нас багатогалузеве об’єднання «Інтербуд». Ми будуємо, маємо свої спортивні зали, свою торгівельну частину. Вважаю, що інформативний простір нашого міста не достатній. Мені дуже б хотілося, щоб небайдужі городяни були поінформовані про те, що відбувається у місті. Хотілося б, щоб у нас з’явилися прямі трансляції сесії міської ради, прямі трансляції засідань виконавчого комітету міськради, щоб громадські слухання теж проходили у прямому ефірі. Ми з владою ведемо переговори щодо цього. Зараз ми показуємо сесії міськради в записі, але повністю. Людям треба знати, як розвивається місто, яке, вважаю, повинно стати супутником столиці (можемо стати логістичним центром, туристичним).
– Стосовно плану забудови міста, про який ви згадували: ви вірите в будівництво нового мікрорайону на Дніпрі і перенесення залізничного вокзалу з центру міста?
– Я був одним з розробників! Якби я не був будівельником, я б не вірив. Людям має бути зрозуміло, що це не Одарич придумав, не губернатор приніс це. Це закладено було ще 10-15 років в планах. Міста на правому березі Дніпра нині не мають своєї дороги! Тож потрібен автобан. А коли його будуватимуть, вибиратимуть землю, поряд робитимуть насип. От і викладається вже основа для залізничної колії. Щодо початку робіт – у цьому році і мови не може бути. Бо не прийнятий генеральний план забудови міста. Ми стимулюватимемо міськраду, щоб за перший квартал він був прийнятий. Потім проект. Через 2 роки може початися будівництво…
– Забігаючи наперед, ви ще плануєте боротися за крісло депутата міськради?
– У цьому скликанні? (сміється). Депутатом від судової влади я не хочу бути і не стану… Оберуть люди – буду. Але це не головне в житті. Той хто стає депутатом ради в середині скликання розуміє, що крім особистих зобов’язань перед виборцями ти нічого не маєш.
– До політичних перетрубацій ви були головою постійної комісії з питань бюджету. Після політичних баталій багато друзів відвернулося від вас?
Політика політикою, але головним для Калашника інтересом залишається будівництво
– А в мене як в голови бюджетної комісії не було друзів.
– Тоді колег?
– Я не відчув цього. Спілкування, яке було в мене в міськвиконкомі з усіма професійними людьми, залишилося. Ми продовжуємо свої плани. Як можна відвернутися? Ми співпрацюємо. Єдине що змінилося: сьогодні зіставляють плани без моєї участі. Але це нормально, ми даємо свої пропозиції через агенцію.
реклама
Коментарі
СМИ. которые только воспевают власть(причем всю подряд - обласную, городскую, районную и сельскую - лишь бы только власть), никак не могут быть "костью в горле". Скорее, такие "влиятельные" СМИ - не кость в горле окружающим, а головная боль для самого Калашника.
Що це було? Взірець толерантності ведення дискусії
А з "Фрезеніусом" губернатора таки дійсно добряче зганьбили перед німцями-інвесторами: вони-то знають, що відкривали його ще при Ющенкові...
Стрічка RSS коментарів цього запису