Він ще студент і вже депутат Черкаської міськради… У політику Нарек Казарян пішов у… 9 класі, ставши президентом учнівського самоврядування черкаської школи №17, де він навчався. Його кумиром є Кеннеді, а плани – стати міністром Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Яким чином студент потрапив у команду мері? Про це наша розмова.
– Ви ж наймолодший депутат міськради?
– Один з наймолодших. Я з’ясував, що молодше мене на декілька місяців депутат від Партії регіонів Ольга Сисоєва.
– Для чого такому молодому чоловіку йти в політику?
– Ще зі школи я займався громадською діяльністю. Був президентом учнівського самоврядування школи №17, очолював Черкаську асоціацію самоврядування учнів, Черкаську обласну Лігу Страшокласників. Уже потім став єдиним представником Черкаської області у Всеукраїнській Раді Старшокласників. Брав участь у багатьох конференціях, форумах, тренінгах, семінарах. Тобто зі школи ще був активним громадським діячем і знав, що точно балотуватимусь на депутата міськради. Проте не знав, що в такому ранньому віці.
– І як враження від засідань депутатських комісій, від сесій?
– Все не так страшно, як я собі уявляв. Поки що набираюся досвіду, аналізую. Думаю, що трішки пізніше сам активно буду приймати участь у засіданнях і під час сесій, висуватиму пропозиції, висловлюватиму своє бачення.
– Але все одно свій погляд на проблематику висловлюєте. То чи слухають вас старші депутати?
– Як би там не було, все одно ми приходимо до консенсусу. Але звичайно, доводиться слухати більше старших колег. Вони люди із досвідом і можуть підказати як робити правильно.
– Чи маєте кумира в політиці?
– Кумиром є Кеннеді. На всеукраїнському рівні чи черкаському не маю кумирів. Коли я балотувався на посаду президента учнівського самоврядування школи вперше, то ніхто зі мною не рахувався, всі вважали мене аутсайдером передвиборчих перегонів. Але потім, на дебатах перед виборами, я чітко розповів про свою мету і своє бачення розвитку учнівського самоврядування. Я перефразував вислів Кеннеді: «Не питай, що школа може зробити для тебе, а питай, що ти можеш зробити для школи» – і ситуація змінилася. До речі, першого разу, коли я боровся за президентство, то за всю історію школи це було вперше, що дві людини набрали однакову кількість голосів. А вже наступного року на президентських виборах у школі я набрав більше, ніж інші всі сім учасників разом.
– Де ви працюєте?
– Менеджером на одному черкаському підприємстві. Окрім цього я ще допомагаю своєму однокласнику. У нас була ідея створити Інтернет-супермаркет. Ми його таки створили, але від магазину він відрізняється більшим асортиментом товарів. Якщо вам цікаво – ось посилання на нього www.realshop.ck.ua
– Батьки, часом не працюють серед керівництва згаданого вами підприємства?
–Ні. Ми працюємо на різних підприємствах. Всі кошти, що потрібні були мені в той час коли я балотувався, я вклав зі своїх заощаджень. Я щоліта з 16 років офіційно працював. Вдалося трохи наскладати, навіть маю депозит. На виборчу ж кампанію (агітаційні листівки та інше) я витратив 20 тис. грн. До речі, тато мені, наприклад, взагалі казав, що політика – це брудна справа, і нічого мені туди йти.
– А де працює батько?
– Механіком в автопарку. А мама там же, вона заступник завідуючого складу.
– Чому ви на виборах обрали саме команду чинного мера Одарича?
– Тому що я поділяю з ним бачення розвитку міста, розвитку молоді в нашому місті.
– З ким вам, як депутату-початківцю легше спілкуватися: старшими чи молодшими колегами?
– Серед усіх найтісніше спілкуюся з Олександром Савенко, Арменом Акопяном і Олександром Радуцьким.
– Є плани і бажання в подальшому працювати в структурі влади?
– Перспектива на багато років вперед – це посада міністра України з питань сім’ї, молоді та спорту.
– Чому саме це міністерство?
– Я сам спортсмен, сам молодий. До речі, я зараз подав меру на розгляд проект під назвою «Молодіжна рада міста при міському голові». Суть полягає в тому, що проблеми молоді найкраще знає сама молодь, тож і шляхи вирішення цих проблем найкраще знає все та ж молодь. І спільними зусиллями з людьми, в яких є досвід, можна вирішити нагальні проблеми сучасної молоді.
– Стосовно ваших ініціатив. 13 січня мав відбутися ініційований спільно вами та громадською організацією «Молода громада» різдвяний бал.
– Ми перенесли захід на 21 січня, у зв’язку з тим, що більшість партнерів та спонсорів проекту починають свою роботу після новорічних свят з 17 січня. Тепер майже все готове. Вже є в продажу запрошення. Їх можна придбати за телефоном 063 188 81 78. Контактну особу звати Ксенія. Бал відбудеться в Черкаській філармонії. Квиток коштує 60 грн. Зібрані кошти підуть на благодійну діяльність.
– Крім цього, які заходи чи акції вам ще вдалося провести?
– Разом з «Молодою громадою» ми ініціювали акцію по збору коштів для таксиста, що потрапив в аварію. До речі, нині йому набагато краще. Допомагали і спілці захисту тварин, у планах – допомога зоопарку, проведення обласної акції під назвою «Українською прикольніше». Тобто ми хочемо створити довідник-порадник, де б вказувалося, як правильно вимовляти ті чи інші українські слова, щоб не спілкуватися суржиком. Також у планах – програма з працевлаштування молодих спеціалістів. Налагоджуємо співпрацю з підприємствами, які б були згодні взяти на роботу молоду людину без досвіду роботи. Адже відсутність досвіду – основна проблема для молоді, що шукає роботу.
– Для чого вірмену Нареку Казаряну організовувати акцію «Українською прикольніше»?
– Багато людей задавали це питання. Я народився у Вірменії, приїхав в Україну у віці 5 років. Кожен іноземець, що приїжджає в якусь іншу країну і хоче в ній жити та розвиватися, спершу повинен вивчити її мову, пристосуватися до культури, традицій нації, країни. За 16 років життя в Україні я вивчив українську мову і нині вільно нею володію.
– Ви казали, що спортсмен. Чим займалися?
– Я займався професійно футболом з 6 до 16 років. З 16 до 18 – боксом. Зараз продовжую вести активний спосіб життя, граю в футбол, займаюся в тренажерному залі, в басейні.
– Які проблеми бачите в галузі спорту в місті?
– Головна проблема – це зацікавленість молоді, дітей у спорті. Багато хто зараз надає перевагу тому, щоб посидіти в Інтернеті, а не піти кудись і записатися в спортивну секцію. Вважаю, що слід доносити до людей думку, що потрібно дбати за своє здоров’я, займатися спортом. Ми до речі, в одній команді граємо: я, Радуцький, Акопян. Це я про гру в міні-футбол. (Депутати розпочали тренування, щоб підготуватися до спартакіади між депутатами та працівниками виконкому – ред.)
– А хто ще ходить на тренування?
– Олександр Радуцький, Армен Акопян, Сергій Ткаченко, Віктор Горкун, Олександр Савенко і Денис Жмаєв.
– Чим займаєтеся у вільний від роботи час?
– Футболом, відвідую тренажерний зал. А ще я люблю пограти в «Мафію» (рольова гра з детективним сюжетом).
реклама
Коментарі
Та йде, йде. Питання тільки, чого він хоче.
Нарэк! Вы издеваетесь? подарили будку? таксиста попавшего в аварию? Армянская диаспора продвигает своих сопляков. Вот и всё. Будку они поставили. Капец.
Владелец Надии его дядя, а не отец.
видно что чёто делает, пусть пока только пытается, делает первые шаги. но вот увидите - в недалеком будущем, тип будет весьмааааааа влиятельным человечком в городе! век воли не видать ))))))
Нарек, хватит!! И У ВАС НА БЛОГЕ БЫЛО НАПИСАНО, ЧТО БАЛ "РОЖДЕСТВЕНСКИЙ" (ПОТОМУ ТАК И "ПРОЧЕРК" НАЗВАЛ СООТВЕТСТВУЮЩУЮ СВОЮ ПУБЛИКАЦИЮ), И В ЖЖ ОДАРИЧА В ХВАЛЕБНОМ ОТКЛИКЕ О "БАЛЕ" УЖЕ ПОСЛЕ ЗАВЕРШЕНИЯ ОНОГО ОН НАЗЫВЕТ ЕГО "РОЖДЕСТВЕНСКИМ"!! ДАЛИ МАХУ С НАЗВАНИЕМ - ТАК ИМЕЙТЕ СИЛУ ВОЛИ И ОТВАГУ ПРИЗНАТЬ ЭТО!
Стрічка RSS коментарів цього запису