Тендерні нюанси реконструкції мосту через Дніпро

Великі гроші в Україні можна заробити лише маючи потужний «дах», пише «Економічна правда» з посиланням на сайт «Наші гроші».

Минулої осені Володимир Демішкан – один з трьох засновників клубу «Кедр», який утримує мисливські угіддя в Сухолуччі для Віктора Януковича, – вирішив обратися до Верховної Ради та отримати депутатську недоторканність.

Аналогічну рокіровку здійснив Борис Колесніков, конвертувавши у депутатський значок посади віце-прем’єра з «Євро-2012» та міністра інфраструктури.

Однак є суттєва відмінність. Демішкан залишив «Укравтодор» на бізнес-партнера свого сина Євгена Прусенка, а спадок Колеснікова розтягли геть чужі йому люди.

Ціна питання не забарилась.

У 2012 році, ще до парламентських виборів, Служба автомобільних доріг у Черкаській області (САД) оголосила тендер на реконструкцію мосту через Дніпро на трасі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань. Очікувану вартість встановили на рівні 2,4 млрд грн. Було зрозуміло, що ці гроші отримає хтось з бізонів ринку.

Оскільки всі мега-шляховики ходять під дахом Партії регіонів, очікувалося, що питання буде вирішене кулуарно: на тендер вийдуть лише мінімально необхідні два учасники, які й розіграють максимально наближені до очікуваної суми витрат.

Однак під час парламентської кампанії в Партії регіонів проходили тектонічні зсуви, жертвою яких і став Борис Вікторович. Як от кримінальна історія з «прокладками», які «розпиляли» сотні мільйонів на будівництві Дарницького депо.

Відтак кулуарних ігор не сталося. Абсолютно несподівано для України трапився абсолютно прозорий тендер з реальною конкуренцією і юридичними суперечками.

«Разбить? Поллитра?!»

На розкритті пропозицій з’ясувалося, що бажаючих будувати міст в Черкасах аж п'ятеро. «Альтком» запропонував 1,44 млрд грн, що стало найнижчою ціною. Всі інші пропонували на 300-450 млн грн дорожче.

Один з учасників – донецьке підприємство «Маст-буд» – погоріло відразу, не подавши оригінал виписки з ЄДР та подавши прострочену довідку з банку. В подальшому з його боку не було якихось активних дій. Програли, то й програли.

Інакше повели себе два інші конкурсанти, заявки яких було відхилено не через формальні, а фактичні претензії.

«БМК Планета-буд» хоч і запропонувала найдорожчі роботи – 1,9 млрд грн, однак була відхилена через ненадання локальних кошторисів на окремі види робіт.

«Альткому» впаяли те, що його найдешевша заявка не враховувала робіт на присипних узбіччях та розподільчій смузі. Так іноді роблять, аби виграти тендер: занижують вартість робіт, а потім вимагають від замовника додаткових грошей, коли міняти будівельника вже дуже складно через технологічні проблеми.

Однак в цьому випадку «Альтком» не переслідував таку мету. Далі буде зрозуміло, чому.

Отже, розігнавши всіх «неправильних» конкурсантів, Черкаська САД залишила двох – кримське ТОВ «Мостобудівельний загін №122» з ціною 1,74 млрд грн і ВАТ «Уманьавтодор» з 1,85 млрд грн.

Перша компанія входить в орбіту «Мостобуду» народного депутата від Партії регіонів Володимира Прудивуса. Друга належить колишньому голові Черкаської САД Бахтіяру Сапаєву, який також є бізнес-партнером Демішкана і разом з Прудівусом освоює понад 3 млрд грн на будівництві мосту в Запоріжжі.

Тобто на цьому етапі вже була класична «конкуренція» між двома не дуже чужими шляховиками.

Не дивно, що було акцептовано дорожчу пропозицію «Уманьавтодору». Крім ціни, враховувалися інші критерії: умови оплати, контроль якості та гарантійний термін, за якими фірма Сапаєва, вочевидь, була кращою.

Від акцепту до угоди залишався один крок. Однак тендер, який не був класичним «розпилом», завершився теж оригінально.

Відразу два учасники подали скарги в Антимонопольний комітет, вимагаючи перегляду результатів. «Планеті-міст» було відмовлено, бо якщо замовник вимагає локальні кошториси, то їх все-таки треба надати. А ось «Альткому» пощастило.

Донецька корпорація повідомила, що неврахування робіт на узбіччях відбулося через замовника. Мовляв, САД мала направити «Альткому» точні технічні вимоги електронною поштою. Однак в отриманому файлі ніяких вимог щодо узбіч не було.

До того ж, невраховані роботи коштують лише 4 млн грн, що є мізерними копійками порівняно з мільярдною ціною будівництва мосту.

В цьому випадку комісія АМКУ стала на бік ображених і 30 січня прийняла рішення, яким зобов’язала Черкаську САД скасувати акцепт і завершити тендер вже з врахуванням найдешевшої заявки «Альткому».

«Разбить? Поллитра?! Да я тебя!!!»

Однак такий розвиток подій не входив в плани шляховиків. Аби не віддавати півтора мільярда «Альткому», Черкаська САД 11 лютого приймає рішення про скасування свого тендера «через скорочення видатків на здійснення закупівлі». Тобто рішення АМКУ було проігнороване.

У цій ситуації були нюанси, які при певному збігу обставин могли привести до того, що «укравтодорівці» таки віддали б «Уманьавтодору» вже акцептовані 1,85 млрд грн за формально скасованим тендером.

Наприклад, якби Кабмін, який регулює видатки держбюджету, раптово повідомив шляховикам, що гроші на черкаській міст знайшлися.

І якби комусь в «Уманьавтодорі» спало на думку подати позов з вимогою укласти угоду «поверх» зробленого акцепту – тендер було скасовано не через скаргу «Альткому», який вимагав скасувати акцепт. Та якби якийсь районний суд тихо прийняв відповідне рішення.

Мабуть, такі думки осяяли когось в «Альткомі». Там вирішили ще раз пошукати щастя в комісії з оскаржень АМКУ, яку контролює донеччанин Рафаель Кузьмін – брат заступника Генпрокурора.

І тут виявилося, що уряд не скорочував видатки на будівництво черкаського мосту. Мінінфраструктури та Кабмін підтвердили, що на початок квітня на це будівництво у 2013 році передбачено 5 млн грн.

Нехай не бентежить незначна сума порівняно із загальною ціною будівництва. Воно розраховане на дев'ять років, а зараз йдуть лише проектні роботи. Відтак, основні гроші будівельникам мали б перепасти в наступні роки. Головне, що «укравтодорівців» офіційно спіймали на брехні.

Також «Альтком» у своїй скарзі накручував антимонопольників і більш емоційними скаргами. Корпорація жалілася, що для участі в тендері вона вивела з обігу 10 млн грн, аби внести їх як забезпечення конкурсної пропозиції, «що є значними матеріальними затратами».

Також «Альтком» вважає, що в результаті тендера стала відомою інформація про його виробничий потенціал, способи та засоби ведення господарської діяльності у сфері будівництва. Це все, на думку корпорації, буде використане підприємствами-конкурентами всупереч економічним інтересам «Альткому».

Це звучить так, що участь компанії у мільярдному тендері може призвести до економічних втрат, якщо тільки вона не отримає перемогу.

Після такого обґрунтування АМКУ 5 квітня задовольнила нову скаргу «Альткому». Черкаську САД зобов'язали анулювати своє попереднє рішення про скасування тендера через скорочення видатків, скасувати акцепт «Уманьавтодору» та довести до кінця процедуру з врахування найдешевшої заявки «Альткому».

Такий розвиток подій не входив у плани «укравтодорівців». 8 травня вони знову продемонстрували своє ставлення до відомства Кузьміна, не виконавши його рішення. САД змінила лише формулювання у новому скасуванні тендера. Тепер – через «відсутність подальшої потреби в закупівлі».

Наразі невідомо, як розвиватимуться події: справа перейде у судову площину чи «Альтком» змириться з поразкою.

Фактом є те, що в «Укравтодорі» не хотіли будувати міст за 1,44 млрд грн, бо їх більше влаштовувало витратити 1,85 млрд грн за допомогою бізнес-партнера Демішкана. А коли протягнути це рішення тихцем не вдалося, то будівництво мосту було відкладено до кращих часів.

Sic transit gloria mundi (Так минає слава світу)

До речі, це не перша і, мабуть, не остання поразка «Альткому». Днями стало відомо, що рідна для нього Донецька САД віддала 273 млн грн на будівництво траси Знам'янка-Луганськ-Ізварине в межах Донецької області компанії «Південьзахідшляхбуд».

«Альтком», який раніше отримав 614 млн грн на будівництво інших ділянок цієї траси, на останньому тендері чемно програв. Можливо, це пояснюється тим, що переможець входить у структуру корпорації «Золоті ворота», яку раніше очолював нинішній голова «Укравтодору» Прусенко.

До того ж, у «Віснику держзакупівель» останній тендерний успіх «Альткому» датовано груднем 2012 року. Після того – лише повідомлення самої корпорації про те, що вона отримала підряд в Туркменістані на мільярд доларів та проведе ремонт траси Київ-Одеса за європейські гроші.

У каламутній воді державних тендерів мільярди на гачок «Альткому» після відставки Колеснікова потрапляти перестали.

Ось історія успіхів «Альткому», який формально належить донецькому бізнесмену Олександру Тісленку, однак сліди справжніх бенефіціарів ховаються у Віргінських офшорах.