Голова Верховної Ради Володимир Литвин і Прем’єр-міністр Микола Азаров приїхали 22 травня у Канів в різний час і в різні місця. Але очільник Черкащини Сергій Тулуб встиг зустріти обох.
Молебень з нагоди з нагоди 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка зібрали на Чернечій горі правився в Успенському соборі ще з самого ранку. І поки не розпочалися офіційні заходи, в собор могли заходити всі бажаючі…
Урочистості на могилі Шевченка зібрали на Чернечій горі людей з усієї України. Тут була і влада, і опозиція. Ще зранку в Каневі нагороджували переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої» та Першого міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка. Засвітившись на цьому заході, голові Черкаської ОДА Сергію Тулубу одразу треба було поспішати до Успенського собору, де його чекав спікер парламенту.
Біля собору зібралося усе керівництво області, зокрема, всі заступники губернатора, начальники управлінь, були тут і керівники найбільший навчальних закладів області, а також – місцеве керівництво. Володимир Литвин з усіма терпляче здоровався.
Як тільки під’їхав губернатор, розпочалася хода до собору.
Як тільки усі члени офіційної делегації зайшли у собор, вхід перекрила охорона. Тож ті, хто ще зранку спокійно зайшли до собору і помолилися, мабуть, пораділи цьому.
Після молебню – довгий шлях до Тараса. Піша хода до Чернечої гори була жаркою. Тож не одному чиновнику довелося зняти по дорозі піджака.
«Повільніше-повільніше. А тепер трішки пришвидшили крок», – керував початком колони чоловік.
Час від часу він підбігав до столиків вздовж дороги, де жінки частували всіх охочих газованою водою, і брав пляшку. Пляшка швидко розходилася між дівчатами й хлопцями в вишиванках.
Лише один раз колона зупинилася в дорозі – коли члени офіційної делегації пішли класти квіти до пам’ятника Івану Підкові.
У той час як чиновники завершили свою пішу ходу, представники об’єднаної опозиції лише починали формувати свої ряди біля Успенського собору.
У підніжжя гори Сергій Тулуб залишив спікера парламенту зі своїми черкаськими заступниками, а сам пішов зустрічати Миколу Азарова.
Піднявшись на гору, Володимир Литвин попрямував на екскурсію в музей Шевченка.
– Я тут четвертий місяць, а Світлана Анатоліївна 20 років, то я з вашого дозволу передам їй слово, – зустрів гостей екс-мер Канева, а нині директор Шевченківського заповідника Василь Коломієць.
Пізніше він поділиться своїми враженнями: «Цими залами треба пройти на самоті, подивитись, осмислити, потім говорити про враження… Канів як українська Мекка повинен відповідати своєму призначенню, не соромити пам'ять Кобзаря. Зараз тривають дискусії, чи правильно все зробили в музеї, але головне те – що зробили, і зараз треба вдихнути в це святе місце життя. Я переконаний, що Канів зазнає позитивних радикальних перетворень, але я б не хотів, щоб ми це робили в останній рік, як ми це часто звикли робити перед ювілеєм Т.Шевченка».
Опісля відбулися ті події, про які і говорили найбільше цього дня. Литвин, Азаров, Тулуб, Радник Президента України – Керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман, народні депутати та інші покладали квіти до могили Шевченка під опозиційні вигуки «Ганьба!».
Загартованого в парламентських сутичках Володимира Литвина це, здається, зовсім не збентежило, і він спокійно виступив, розповівши, що треба жити за заповітами Шевченка. Зате Ганна Герман була схвильованою. «Тарасе, прости, що не дали помолитися у спокої і в гідності за пам'ять твою», – зазначила вона.
Хвилювання Азарова журналісти відчули почули після відвідин будинку багаторічного сторожа музею Ядловського.
– Коментувати те, що тут звучало, безглуздо. Це абсолютно безглуздо. Ті, хто під час літії вигукував образливі гасла, ну, тут навіть коментувати не потрібно, – сказав, звичайно ж, російською Микола Янович.
Цікаво, що після покладання квітів до могили Тараса, влада зовсім забула про увімкнений мікрофон. Це дало можливість представнику опозиції підійти і на всю гору уточнити: «Шановні українці! Перед вами виступали раби, підніжки, грязь Москви». І мікрофон раптово замовк. Одразу ж усі почали говорити нібито це очільник обласного управління культури Василь Марштупа заткнув рота опозиціонеру.
– Ніякого конфлікту не було. Просто людина вийшла і сказала, що вона думає. Ми живемо в демократичній країні. Кожен може говорити і думати так, як він хоче. Ніхто чоловіку рота не закривав. Просто вимкнули мікрофон і все. Бо офіційна частина закінчилася. Ми люди державні… Мусимо любити порядок і шанувати одне одного, – зазначив Василь Марштупа.
І він продовжував обурюватися у компанії з Ларисою Скорик та іншими тим, як негарно вчинили опозиціонери. Зокрема, Лариса Скорик переконано твердила, що «У нас нічого не робиться просто так…»
– Та нас зранку на гору не пускали, поки не приїде офіційна делегація влади. Вже потім нас пустили. Але ж сьогодні панахида, а не свято. Та навіть будучи на горі я не міг спершу покласти квіти на могилу Кобзаря. Бо нас від наших слуг – від влади – відділили кордоном міліції. Я політв’язень і просто вражений такою наругою і над пам’яттю Шевченка, і таким збиткуванням над нами, – розповів «Прочерку» літній чоловік, що представився Олександром Андрійовичем.
реклама
Коментарі
В "Прес-Центрі" завжди найбільше новин, а "Рось" любить використовувати чужу інформацію - мабуть, тому й "кнопку" їхню поставили. Взагалі-то в плані публікацій на тему політики "Прес-Центр" мені схожий на "Вечірку":владу "гладить" винятково проти шерсті, але й ногами не штуряє, як "Антена" чи "Молодіжка"
Если бы в БЮТе было все так как пишется даже здесь,то в УМе не было бы сколько выходцев с БЮТ, а тебе, видимо, так же тяжело было в Партии Пинзеника, что ты в БЮТе оказался. Следующая "остановка" ПР????
http://gazetadzvin.blogspot.com/2011/05/blog-post_23.html
Правда про події 22 травня,
або як Азаров, Литвин та Герман наживо почули голос простих українців.
Розповідь про те, як ВСЕ БУЛО НАСПРАВДІ, та фоторепортаж "Дзвону" та "Нової молоді Черкащини".
--------------------------------------------------------
Ну так ясно ж... Чорнобай вже точно нас би не обрав. Він обрав інших...
Тебе в БЮТе тяжело было?
Хто Вас обирав, на одного козака 10 гетьманів
Стрічка RSS коментарів цього запису