«Я звернувся до тодішнього губернатора Сергія Тулуба з пропозицію розробити програму комплексного оздоровлення черкащан, адже в нашому санаторії, розміщеному поблизу Черкас, хто тільки не відпочиває, а жителів області – одиниці. Я запросив Тулуба. Він приїхав, подивився, йому все сподобалося. Це була п’ятниця, а в суботу він зібрав силовиків і поставив їм завдання зробити так, щоб у санаторії можна було змінити власника...» – з цих спогадів про 2012 рік власника санаторію «Світанок», колишнього нардепа Валентина Зубова розпочалося знайомство черкаських журналістів, в тому числі й «Прочерку», із минулим та сучасністю закладу.

... Історія «Світанку» розпочалася майже півстоліття тому, в грудні 1965 року, коли на зборах уповноважених представників сільських господарств області було ухвалено рішення про створення поблизу Свидівка Черкаського району міжколгоспного будинку відпочинку й піонертабору. Вже у 1967 році будинок відпочинку став санаторієм. Заклад активно розвивався, розбудовувався, і згодом давав робочі місця трьом сотням працівників.

У 1990-ті роки історія «Світанку», як і його засновників-колгоспів, пережила крутий перелам. Відпочинок тут став нерентабельним, санаторій і піонертабір занепадали, працівники роками сиділи без зарплати. Щоб якось вижити, заклад мусив продавати корпус за корпусом.

– Коли я побував тут у 2004 році, мене буквально вразили дві речі. З одного боку, заклад повністю занепав, приміщення руйнувалися. З іншого... Я бував у багатьох країнах світу, але такої дивовижної краси природи, як тут, я ніде не бачив! Повірте, ніде й ніколи! – емоційно розповів журналістам Валентин Зубов.

У 2005 році він уклав із санаторієм інвестиційну угоду, за якою виплатив усі борги підприємства, в тому числі борги по зарплаті. А у 2007 році, взявши кредит у банку, придбав санаторій у обласної ради колективних сільгосппідприємств.

Зміна власника стала ще одним зигзагом в історії закладу. Оскільки санаторій не приносив прибутку, майже всіх працівників довелося звільнити. А розпочати відновлення закладу пан Зубов вирішив із найбільшого – шестиповерхового корпусу. Планувалося, що він почне приносити дохід, і за рахунок цього відбудовуватимуться й інші корпуси, поки що законсервовані. Також розбудовували відпочинкову й лікувальну інфраструктуру: побудували набережну, зробили дві свердловини для видобутку «Світанківської» мінеральної води, за вмістом аналогічної «Миргородській»...

Незважаючи на те, що в багатьох спорудах санаторію й нині панує пустка, а лісова ділянка й сьогодні має вигляд не окультуреного парку, а природного соснового бору (з підліском, сухостоєм, палими колодами та гілками), значна частина санаторію має досить привабливий вигляд.

Вдалося викупити раніше розпродані корпуси. Шестиповерховий корпус не поступається найкращим черкаським і багатьом київським готелям. Тут навіть узимку опалюють, для чого придбали економічний німецький газовий і український твердопаливний котли. На березі Дніпра облаштовано широку мощену набережну й пляжну ділянку, на сусідній острів перекинуто місток. З’явилися квіткові клумби, а властиві радянським санаторіям паркові скульптури отримали друге життя. У їдальні готують смачні українські страви.

– Коли після п’яти років робіт із відновлення шестиповерхового корпусу і 39 мільйонів вкладених гривень санаторій нарешті почав діяти, ми зіштовхнулися з несподіваною проблемою: відпочивальників, особливо місцевих, було обмаль. Тоді-то мені в голову й прийшла фатальна думка запросити Тулуба... – пригадує власник.

Валентин Зубов розповідає, яких великих зусиль йому коштувало зберегти за собою санаторій. Як йому стало відомо «від осіб, близьких до тодішнього губернатора», Сергій Борисович планував відібрати у Зубова заклад і подарувати його синові Президента Олександру Януковичу.

– Визнати приватизацію незаконною було неможливо, оскільки від 2007 року минуло більше, ніж три роки. Тоді було заарештовано голову Черкаської райдержадміністрації. Й хоча він підписав державні акти на землю, виконуючи рішення Вищого господарського суду (саме до цього рівня мені довелося дійти), керівника району було визнано винним у порушенні закону. І за «нововиявленими обставинами» почали пред’являти до нас претензії, – розповідає пан Зубов.

Суть претензій полягала у порушеннях під час приватизації. У 1966 році Рада Міністрів УРСР виділила «Світанку» земельну ділянку в 20 га. Але, відповідно до двосторонньої домовленості з місцевою владою, для «Світанку» було додатково огороджено ще 41 га лісу для створення лісопаркової та санітарно-захисної зони, побудови спортивних та ігрових майданчиків тощо. У 1967 році санаторію та піонертабору було офіційно виділено ще 5 га. Загалом вийшло так, що станом на 2008 рік санаторій використовував земельну ділянку в розмірі 62 га, а державний акт було оформлено лише на 25 га. Решту землі також використовували з 1966 року, але документальні підстави для цього знайти не вдалося. Незважаючи на це, господарський суд взяв до уваги тривалий час користування санаторієм всією 62-гектарною ділянкою й дозволив її приватизацію. Але при Сергії Тулубі (як, утім, і після зміни влади) саме таку приватизацію було визнано незаконною.

Після серії судів різних інстанцій Вищий господарський суд визнав державні акти на всі земельні ділянки, що належать санаторію, дійсними. Але прокуратура області направила в господарський суд новий позов до санаторію «Світанок». На думку правоохоронців, вилучення лісових земель для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом, завдало державі збитків, які залишилися невідшкодованими.

Валентин Зубов твердить, що згадані «лісові землі» санаторій використовує вже майже півстоліття, а отже з «лісогосподарського виробництва» їх ніхто не вилучав. Але заступник прокурора області Вадим Семенов зауважує, що, згідно з листом міськрайонного управління Держкомзему, земельна ділянка площею 36,58 га до визнання права власності обліковувалася як землі лісового фонду (ліси 1 групи), а тепер вважається землями оздоровчого призначення; те саме з іншими, меншими за розмірами, ділянками. Загалом, вилучення лісогосподарських угідь із господарського обігу, на думку прокуратури, призвело до втрат у розмірі 3 488 316 грн, які й пропонується відшкодувати Свидівоцькій сільській раді.

У «Світанку» такий позов розцінюють як намір фінансово знищити санаторій. Утім, останнім часом і крім цього позову заклад має чимало проблем.

Після того, як персонал санаторію довелося в багато разів скоротити, стосунки між цим підприємством і жителями Свидівка помітно зіпсувалися. В березні місцеві жителі вийшли до санаторію на акцію протесту й виявили «незаконну вирубку 4 га лісу» під забудову. Згодом під стіни санаторію приходили із автомобільними покришками, блокували тут рух транспорту тощо. Поговорюють навіть про націоналізацію санаторію.

– Ми запланували повномасштабне блокування санаторію «Світанок» на 26 січня, – зазначив у коментарі «Прочерку» місцевий активіст Максим Савченко.

За словами Максима Валерійовича, зрізано ліс, ведеться забудова й намив берегу поблизу старого стадіону санаторію «Світанок». Натомість Валентин Зубов твердить, що ця територія «Світанку» не належить, і як раз нарікає на те, що санаторій «підпирають» цими новобудовами.

Позицію пана Савченка висвітлено в обласних ЗМІ. У листі до начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області від 7 грудня активіст вимагав вжити невідкладних заходів щодо ліквідації порушень природоохоронного та земельного законодавства на території санаторію «Світанок».

17 грудня державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області провели обстеження території санаторію «Світанок». Відповідно до їхнього висновку, в межах прибережної захисної смуги будівництво не ведеться, на території проводяться вибіркові санітарні рубки згідно з лісорубним квитком. Порушень не виявлено...

– Ми обурені звинуваченнями на нашу адресу. Цілком, абсолютно безпідставними! – заявили працівники санаторію, які зібралися для зустрічі з журналістами.

... Великий комплекс проблем, які останнім часом навалилися на заклад, Валентин Зубов вважає такими, що кимсь направляються і координуються. Після створення Антикорупційного бюро він планує звернутися по допомогу туди. Крім того, на думку Зубова, посприяти санаторію міг би голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, але зустрітися з ним Валентинові Сергійовичу поки що не вдалося. Крім того, Зубов сподівається на те, що знайдеться іноземний інвестор, який допоможе якнайшвидше завершити відновлення «Світанку».

– Для мене «Світанок» – це гуманітарний, а не бізнесовий проект, – каже Валентин Зубов. – Якщо нас позбавлять двох третин території, санаторій втратить і перспективу, і унікальність. Лісопаркова зона – це основа санаторію. Так, зараз вона має не надто привабливий вигляд. Але зробити її раєм на землі – не так важко, були б гроші.

Після завершення офіційного спілкування журналістів із Валентином Зубовим, уже прощаючись, він зауважив:

– Раніше я був нардепом, політиком. До політиків можна ставитися по-різному. Але тут я – господарник. І від моєї діяльності є реальна користь. Без зайвої скромності: якби не я, тут було б уже п’ять котеджних містечок, як уздовж майже всієї прибережної смуги. Ну добре, знищать мене, знищать санаторій. А що далі?..

реклама