Війна за мальовничі угіддя на берегах Кременчуцького водоймища розпочалася ще два роки тому, коли в об’єднаному садівничому товаристві «Славутич», розташованому в селі Коробівка, що на Золотоніщині, відбулися вибори голови правління.
– Не порадившись із колективом «Славутича», Золотоніська райдержадміністрація безпідставно відібрала в нього 20,6 гектарів землі і 10 гектарів найкращих угідь. Із них віддала в оренду колишньому головному екологу області пану Савицькому. А той спритно наділив ласими земельними шматками своїх родичів. По 2 гектари кожному, – стверджує Юрій Бедуля і обурено додає. – Уявіть собі, що цю землю можна було б розділити між 80 членами кооперативу і стануть зрозумілими масштаби цієї оборудки.
Але не тільки це вивело з рівноваги голову правління «Славутича», котрий відразу після свого обрання провів нову реєстрацію членів товариства, розробив статут кооперативу, який був затверджений загальними зборами і поновив усі дозвільні документи. В тому числі й департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, Державної екологічної інспекції області та Державного агентства водних ресурсів України. І навіть не те, що, розібравшись із документацією, Юрій Михайлович зрозумів, що пан Мельников, крім законно відведеної землі, «прихватизував» собі ще кілька соток, і практично на воді (!) побудував свій маєток. А те, що, незважаючи на розроблений проект захисту земель від підтоплення і заболочення місцевої землі, на наявність усіх дозвільних документів, голова Золотоніської районної ради Валерій Саранча несподівано для членів кооперативу став на бік Володимира Мельникова.
– Восени, коли ми на законних підставах розпочали роботи з осушення землі «Славутича» і будувати дренажно-поливальні канали, бо інакше нам не дозволили б користуватися угіддями, пан Саранча прислав на будмайданчик іногородніх молодиків, які назвалися черкаськими автомайданівцями і зовсім не приховували, хто їх «скерував» у Коробівку. Молодики намагалися силою зупинити будівництво, – говорить Юрій Михайлович. – Насправді, як би вони себе не називали, а поводилися, як горезвісні тітушки.
Зі слів члена кооперативу Сергія Чорновола, котрий знаходився тоді на місці події, хлопці, а їх було близько 15 осіб, зупинили бульдозер, зняли з нього акумулятор і намагалися відібрати в механізаторів дизпаливо. Сергію Григоровичу ледве вдалося тоді переконати непроханих гостей, що діють вони протизаконно.
Відтоді й почалися «наїзди» на «Славутич». Найбільше ж людей обурило те, що, звернувшись за допомогою до голови Золотоніської районної ради Валерія Саранчі і ознайомивши його з листом директора обласного департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи, в якому чорним по білому написано, що в ході перевірки екологічними службами області роботи з осушення земельної ділянки садово-огороднього товариства «Славутич» проводяться на законних підставах та не завдають шкоди навколишньому середовищу, Валерій Петрович зізнався, що є співзасновником одного з місцевих засобів масової інформації і вищезгаданий лист відразу переслав електронною поштою до її редакції. Та ж, у свою чергу, на думку членів кооперативу, перекрутивши факти, ображаючи директора департаменту в нечесності, а членів «Славутича» називаючи загарбниками землі, надрукувала однобоку, оскільки з жодним членом об’єднання не спілкувалася, і неправдиву інформацію, чим безпідставно образила більше 200 осіб.
Віктор Мельник, який також є членом кооперативу і особисто вручив вищезгаданий лист Саранчі, не знаходить слів, щоб висловитися з цього приводу:
– Просто не віриться, що чиновник такого рівня може займатися відвертою підлістю. Якщо це піар, то дуже ганебний і не принесе йому користі. Люди все одно дізнаються правду.
Сам же голова Золотоніської районної ради, якого, як стверджує Юрій Бедуля, ознайомили з усіма дозвільними документами «Славутича», повів себе і справді незрозуміло, оскільки прокоментував ситуацію, що склалася на шпальтах газети так: «Ми не проти будівництва як такого. Однак воно повинне проводитися згідно із законом. Мають бути відповідні дозволи. Сільська рада має прийняти відповідне рішення».
– Не знаємо, як можна вирішувати якісь ділові справи з людьми, які себе так нечесно поводять, – зізнаються керівники ТОВ «МС Золотоніська механізація», батько й син Михайло та Олександр Забудські, які досить вагомо допомагають сьогодні воїнам АТО. – В той час, коли необхідно згуртовувати громаду, її штовхають до протистояння. Кілька тижнів тому за заявою деяких депутатів Коробівської сільської ради міськрайвідділ відкрив кримінальне впровадження нібито по питанню самозахоплення землі нашим «Славутичем». Тобто виходить, що ми самі в себе захопили угіддя. Як з’ясувалося, дехто з депутатів, чиї прізвища стоять під цією заявою, навіть не знають про її існування. Зокрема, Сергій Кир’яченко, котрий теж звернувся в міліцію із заявою розібратися, хто насправді поставив за нього підпис на липовому зверненні.
– Мене найбільше зачепило те, що Саранча, котрий постійно хвалиться в районній газеті, як він піклується про військових АТО, зовсім не звертає уваги на те, що членами «Славутича» є і сьогоднішні захисники нашої Вітчизни. Приміром Геннадій Путинець, який нещодавно повернувся з фронту і ризикував своїм життям заради спокою українців. Золотонісці зустрічали його як справжнього героя. А тепер таких як він із подачі Саранчі називають загарбниками, – не приховує своєї образи член «Славутича» Сергій Ващейкін.
Проте надія на закінчення земельної війни в членів кооперативу таки з’явилася. 5 квітня в присутності міжрайонного прокурора Олександра Підліснюка, начальника міськрайвідділу Станіслава Шинкаренка та представника Координаційного комітету сприяння обороні України Сергія Кузнецова, з ними зустрівся новопризначений голова Золотоніської райдержадміністрації Олександр Лісовий. Всі присутні дійшли згоди, що в садово-огородньому товаристві «Славутич» необхідно провести земельну експертизу і інвентаризацію угідь.
– Тоді й стане ясно, хто й скільки приватизував землі кооперативу, – поділився своїми думками Сергій Кузнецов. – Повилазить із шпарин усе і стане зрозуміло, кого ще, крім колишнього обласного еколога, намагається захистити пан Саранча і для чого це йому потрібно. Таємне ж завжди рано чи пізно стає явним.
Коментарі
багато запитань до влади , до правоохоронних органів( якщо їх так можна назвати).Хочуть забрати землю у людей та наділити собі по пару гектарів, як Савицький. Але я впевнений ,що правда переможе!!!!!
На світанку пишуться лише дурниці.
Нападение- лучший способ защиты.Что и делают в...ры- кричат "лови вора".Саранча к Ленину-каким боком? О себе любимом...
Повністю погоджуюся. І, здається, у зацікавленої особи прізвище на "Са" починається і на "ранча" закінчується.
Та ні. Він так виріс (в уяві лжеактивістів), що вже не поміщається на площі.
Стрічка RSS коментарів цього запису