Унікальні розкопки на Черкащині проводять романтики на гроші єдиного мецената. Французького

Засмаглі тіла, пітні обличчя, пилюка, палюче сонце, щіточки, ножі, лопати, гори ґрунту та унікальні пам’ятки культури, яка існувала кілька тисячоліть тому, – трипільська експедиція триває 30 років.  Наталка, студентка 3-го курсу спеціальності «Культурологія» Києво-Могилянської академії приїхала до Тальянок на Черкащину вперше.

– Виходимо о 7 годині ранку. Перебуваємо тут до 13:30. Відпочиваємо, коли хочемо. Єдине, що турбує, – дуже жарко і жодної тіні. Але ми беремо побільше води, позитивного настрою, тому працюється легко, – розповідає юна дослідниця. – Ви бачите тут відшукано ціле житло. Ми уже розкопали кухню та вхід. Із дрібнішого, то є цілі кубочки, розписана, проте потрощена, кераміка, скіфський наконечник, амулет, грузило з ткацького верстату. Ці знахідки допомагають зрозуміти, чим саме займалися трипільці, – усміхаючись, додає вона.

Студенти-археологи починають розкопки о 7-ій ранку

Президент Києво-Могилянської Академії Сергій Квіт приїхав у Тальянки взяти участь у міжнародній конференції та підтримати своїх студентів

Саме студенти Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. та Києво-Могилянської академії на розкопках є основною  робочою силою.

Трипільські знахідки

– Тальянки – це найбільше свідоме поселення трипільської культури. Його розміри – близько 450 гектарів, – розповідає керівник експедиції Володимир Круц. – Завдяки дешифруванню аеро-, фотознімків, зроблених військовим топографом у 60-х роках, виявлено поселення-гіганти. В Інституті археології у 1981 році створено трипільську експедицію. Щорічно досліджують від одного до чотирьох об’єктів, – додає пан Володимир.

Розкопки тривають вже тридцять років

Нині, за його словами, з 2700 споруд розкопано 46 наземних споруд і одну заглиблену. Спостереження дали можливість реконструювати зовнішній вигляд жител та елементи інтер’єру. Виявлено овальний котлован для будівництва та виготовлення посуду. Під шаром ґрунту знайдено матеріали, що характеризують різноманітні аспекти життя населення. Це колекція кераміки, пластика, що зображає людей і тварин, моделі будинків і транспортних засобів, знаряддя праці. Цього року археологи відшукали унікальну жіночу підвіску з ікла оленя.

Для студентів трипільська експедиція - жива практика

Унікальні знахідки стародавнього поселення містяться у державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура».

– У 2003 році рішенням Кабінету Міністрів та розпорядженням голови Черкаської ОДА створено заповідник. До його складу ввійшли 11 трипільських поселень (територія Уманського, Тальнівського та Звенигородського районів). Цікаво, що спочатку приміщення музею збудовано як фельдшерсько-акушерський пункт. Згодом частину лікарняної будівлі було передано заповіднику. Далі була державна програма «Золота Підкова Черкащини». Проте через два роки грошей не стало. І починаючи з 2008 року кошти на завершення музею не виділяються. Ми власними силами розширюємо кімнатку за кімнаткою. Крім того, воюємо за заповідну. Адже ця територія нині обробляється та засіюється кукурудзою. На сьогодні вдалося домовитися за заборону на проведення глибокої оранки. Проте кожної миті ми можемо втратити культурний шар, – говорить директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк.

Зручності для "трипільських пань"

Організуй сам?

Француз Бертран Кост каже, що віддячує меценатством країні, яка дозволяє заробляти його бізнесу

Розкопки на Тальнівщині є спільним проектом Інституту археології Національної академії наук України та американського благодійного фонду «Search Foundation». Уже протягом 10 років кошти у проект вкладає французький меценат Бертран Кост. Його щорічний внесок складає 30 тисяч доларів. Щодо державного фінансування, то за словами пана Владислава, 2006-2007 року допомогу експедиція де-юре отримала від обласної влади близько 2 млн. Нині розкопки проводять виключно на кошти пана Бертрана.

Меценат своє зацікавлення українською культурою пояснив дуже просто: «За професією я не археолог, проте мені дуже близька трипільська тематика. Протягом 15 років працюю на території України і коли мій бізнес поступово став на ноги, я вирішив віддячити державі, що дозволяє мені заробляти у ній».

Експонати місцевого музею трипільської культури

Незважаючи на проблеми з фінансуванням, дослідження триватимуть. Земля ховає ще багато цікавих пам’яток, археологи не втрачають ентузіазму. Однак, до романтики студентів-«копачів» варто додати державну підтримку та національне зацікавлення, інакше наступні покоління читатимуть про трипільську культуру лише у підручниках з історію, а матеріальні пам’ятки назавжди зникнуть під колесами тракторів.