Восени минулого року черкащан вразила історія Людмили Архіпової – пенсіонерки, яка втратила на війні двоюрідного брата-добровольця Михайла Слісенка та доглядала його 95-річну маму. Людмила Іванівна більше року намагалась захистити честь брата, якого вважали безвісти зниклим і допускали, що він міг перейти на бік противника. Через це його мама не могла отримати жодних соціальних виплат, передбачених законом. Втрачені нерви, купи документів та підірване здоров'я – Людмила Архіпова через суд досягла того, аби її брата визнали загиблим. Здавалося б, тепер старенька бабця Марія зможе отримати компенсацію за сина, але… Після тяжкої судової тяганини Людмила Іванівна померла. ЇЇ син Руслан, інвалід другої групи, «успадкував» продовження паперової війни та стареньку бабцю Марію, за якою потрібен догляд.
- Маму дуже вимотав цей суд, - з тугою на обличчі зізнається кореспонденту «Прочерку» Руслан Архіпов. – Вона почала займатися цими документами після смерті Михайла, восени 2014 року і цілий рік продовжувалась тяганина. При цьому вона доглядала бабцю. Це дуже виснажливо. Перед смертю вона сказала мені: «Стільки зусиль витратили, стільки часу – доведи до кінця, хай бабця отримає ці гроші». А також попросила не залишати стареньку. Звичайно, як я її залишу, в неї ж більше нікого немає.
Руслан розповідає, його мама за тиждень перенесла два інфаркти і померла напередодні того дня, коли родичі Михайла Слісенка змогли забрати свідоцтво про його смерть. Сам Руслан спочатку не мав змоги займатись документами для отримання соціальних коштів, бо був у стресовому стані. Зараз говорить, що шкода зусиль матері і хоче досягти справедливості.
До того ж, гроші потрібні для утримання бабусі. Зараз вона знаходиться в лікарні, їй щодня потрібні ліки та інші необхідні речі, не говорячи вже про їжу.
Але як з'ясувалось, більш ніж річна робота Людмили Архіпової – це лише маленька частина процедури отримання коштів за загиблого АТОвця.
Єдина соціальна виплата від держави, яку отримала мама загиблого – 500 гривень, що нарахували в якості одноразової допомоги за наявністю довідки про участь Михайла в бойових діях. Далі були лише одні обіцянки. Коли минулого року журналісти звертались до сільської ради Боровиці, де проживала мама Михайла, тодішня очільниця села Тетяна Збарацька говорила, що АТОвця вважають безвісти зниклим і до того ж, він не був прописаний у селі. А тому, жодних виплат сільська рада здійснити не може.
Зараз влада у селі змінилась, а аргументи – ні. Секретар сільської ради Галина Мироненко також зауважує у розмові з «Прочерком», що Михайло офіційно не був зареєстрований у селі. Наполягаємо: на соціальну виплату претендує його мама, яка прожила в Боровиці майже усе життя і була офіційно прописаною. Пані Галина погоджується і говорить, що родичі мають привезти до сільської ради свідоцтво про смерть Михайла. Тоді, обіцяє секретар сільради, питання буде розглянуто на сесії, де, можливо, ухвалять рішення про виділення коштів для матері героя. І знову чекати…
Після офіційного визнання Михайла загиблим, Руслан Архіпов звернувся до священика і той порадив поховати та відспівати бійця, хоча його тіло із зони АТО забрати не вдалось. Ховали пусту труну у рідному для воїна селі Боровиця на Чигиринщині.
У законі передбачено, що кошти на похорон АТОвців мають також виділятись із місцевого бюджету. Поки що цих грошей родина Михайла не отримала.
Заступник начальника управління соціального захисту Чигиринської райради Валентина Вакуленко говорить, що гроші за похорони обов’язково виділять. Для цього потрібно дочекатись сесії обласної ради, де буде розглянуто це питання. Тільки тоді управління соціального захисту зможе здійснити виплати. Знову чекати!
«Родина загиблого воїна має право отримати одноразову матеріальну допомогу у розмірі майже 700 тисяч гривень», - наголошують «Прочерку» у Черкаському обласному Центрі допомоги АТОвцям.
Раніше перешкодою для отримання законних коштів була відсутність довідки про смерть бійця. Зараз довідка на руках – коштів нема.
Що, зрештою потрібно, аби отримати ці багатостраждальні гроші? Цікавимось у юриста.
- Для отримання одноразової грошової допомоги потрібно в першу чергу свідоцтво про смерть АТОвця. Також, якщо кошти отримує мама воїна, вона повинна надати свідоцтво про народження, чим підтвердить, що загиблий – її син. Також потрібні копії паспорту та довідки про участь у бойових діях (все це Руслан має, - ред.). Але крім цього, необхідні документи безпосередньо з військової частини: довідка про включення до особового складу, довідка про виключення з особового складу у зв’язку зі смертю та довідка про те, що солдат загинув під час виконання бойових дій, - роз’яснює «Прочерку» юрист київської громадської організації «Юридична сотня» Олена Розвадовська.
За її словами, всі ці документи потрібні для того, аби отримати посвідчення родича загиблого воїна АТО. Тільки тоді можна звертатись до управління соціального захисту та претендувати на пільги і одноразову грошову допомогу.
- Основна проблема, з якою стикається більшість АТОвців та їх родин – складно зв’язатися із військовою частиною, де боєць проходив службу, - говорить координатор обласного Центру допомоги АТОвцям Олександр Тимошенко.
Центр взяв під свій контроль питання Михайла Слісенка. Координатори обіцяють зв’язатись із військовою частиною та отримати необхідні документи. Але скільки чекати?
- Будемо реалістами. Ця процедура займе близько чотирьох місяців, - говорить Олександр Тимошенко.
Тобто, якщо все складеться найкращим чином, гроші за загиблого сина його мама отримає через два роки після його смерті...
Звичайно, Черкаський центр допомоги АТОвцям при усьому бажанні не може вплинути на прискорення процесу.
- Така процедура, - пояснює координатор Центру.
- Незрозуміла бюрократія, - говорить Руслан Архіпов.
Цікаво, а з якою швидкістю поїде ця бюрократична машина, якщо, припустимо, владі потрібно не віддати кошти, а забрати їх. Для прикладу беремо конфіскацію квартири та звертаємось за поясненнями до спеціаліста. Скільки потрібно часу, щоб конфіскована у громадянина нерухомість відійшла державі?
- Після того, як винесено рішення суду про необхідність конфіскації квартири або іншого об’єкту нерухомості, господарі мають 15 діб на добровільне виселення. Якщо цього не відбулось – тоді відбувається примусове виселення, - говорить «Прочерку» службовий виконавець Станіслав Сагайдак.
15 діб і 2 роки – відчуваєте різницю?!
Ще одна юридична проблема, яка не вкладається у голові звичайного громадянина. Справа в тому, що Михайло Слісенко мав будинок, який будував сам, але не встиг завершити роботи. Це помешкання має відійти у спадок найближчому родичу померлого – його мамі. Але вступати у спадкові права родичі мають право протягом 6 місяців після смерті. Раніше цього зробити не можна було, адже тривав суд і свідоцтва про смерть рідні бійця не мали. Він вважався безвісти зниклим. Зараз це свідоцтво на руках, але термін оформлення спадкування уже пройшов...
- Отримання свідоцтва про смерть – це є нововиявленою обставиною. А тому, потрібно звернутись у суд, і в судовому порядку продовжити цей термін, - говорить «Прочерку» юрист Тарас Щербатюк. – Зайняти ця процедура може близько двох тижнів.
Знову судитись. Руслан Архіпов, який має проблеми зі здоров'ям, не в змозі витримувати цієї паперової тяганини. А скільки точно вона триматиме – невідомо нікому.
- Я вже не сподіваюсь на ті захмарні суми. Дайте бодай якісь кошти, щоб я міг нагодувати бабцю, купити їй ліки та памперси. Її пенсія – це крапля в морі, - у відчаї говорить Руслан.
Люди зневірились у тому, що можуть отримати законні кошти. І наче б то, місцеві чиновники хочуть допомогти. Руслан не має претензій до управління соціального захисту, намагаються посприяти у Центрі допомоги АТОвцям. Але результату як не було, так і немає. Стає зрозуміло – причина у системі. Бездушній і безпощадній системі, яка не розуміє, що старенькій бабці Марії вже не повернути сина, а їжа і ліки їй потрібні навіть тоді, коли тривають чергові судові засідання.
У Центрі допомоги учасникам АТО повідомили, що до Черкаської обласної адміністрації з Чигирина невдовзі мають надійти документи для виділення родині Михайла Слісенка грошової допомоги у рамках обласної «програми турботи». Сподіваємось, родина захисника Вітчизни зможе найближчим часом отримати ці кошти і забезпечити стареньку маму героя усім необхідним.
реклама
Коментарі
Завтра может быть поздно, ведь бабушке более 95 лет.
Фамилии и факты, пожалуйста. Или принципы не позволяют конкретных воров поимённо назвать? Легко ругать абстрактную власть. А вот конкретного чиновника за конкретное преступление в глаза вором назвать - тишина!
Стрічка RSS коментарів цього запису