Від теорії до практики: як об’єднані територіальні громади Черкащини використовують нові можливості

Про реформи в Україні говорять багато і натхненно. Та найкращим прикладом децентралізації на місцях є вже створені об’єднані територіальні громади (ОТГ), де люди справді відчувають зміни. У Черкаській області таких ОТГ три – Білозірська (Черкаський район), Мокрокалигірська та Єрківська (Катеринопільський район). Жителі громад вже сьогодні промовисто демонструють свою фінансову спроможність: ремонтуються школи, садочки, амбулаторії, дороги. У заклади соціальної сфери купується сучасна техніка та обладнання. Звісно, є і труднощі. Громади чекають прийняття законів щодо реформування сільськогосподарського землекористування, змін в бюджетний і податковий кодекси, шукають лікарів, заманюючи їх безкоштовним житлом.

– За рахунок бюджету, якій збільшився майже втрічі, громади мають змогу робити ремонти в школах, садочках, амбулаторіях; ремонтувати дороги; купляти сучасну техніку, обладнання; платити гарну зарплату своїм спеціалістам, надавати житло та багато іншого. Але що треба терміново - прийняти необхідні закони: щодо реформування сільськогосподарського землекористування, внести зміни в бюджетний та податкові кодекси, надати право об'єднуватися громадам різних районів, проведення виборів старост тощо, – зазначає радник голови обласної ради, член робочої комісії при Департаменті регіонального розвитку ОДА з питань децентралізації і член Комітету регіонального розвитку при Мінрегіоні Наталія Старікова.

Днями завдяки проекту «Київський діалог» спільно з Всеукраїнською ініціативою «Активна громада» та регіональним офісом реформ, а також Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА, журналісти Черкащини мали змогу відвідали три громади області, які працюють в статусі об’єднаних вже протягом 8 місяців. Ми поспілкувалися з головами громад, старостами та пересічними громадянами, і зрозуміли, що незважаючи на свою поверхову схожість, кожна ОТГ має свою родзинку. Так, в село Білозір’я їздять на роботу навіть з Черкас, Єрківська громада має власну пожежну охорону, а Мокрокалигірська громада думає про впровадження власного громадського транспорту. Тепер детальніше.

Білозірська ОТГ – велика і амбітна

Голова Білозірської об'єднаної територіальної громади Володимир Міцук одразу запрошує журналістів не в сільраду, а в Будинок культури і сідає перед ними на сцені за столом. Немов випадково, зазначає, що приймав в цьому залі півтора десятка делегацій. Міцук вже звик до публічності, вміє чітко розставляти акценти і хвалить вище керівництво. Амбітність цієї ОТГ характеризується хоча б тим, що громада розглядає можливість приєднання до себе навіть села Руська Поляна. При тому, що зараз до Білозір’я приєднане поки лише село Ірдинь. Водночас, сільський голова заради об’єднання радить іншим головам «знімати корону» і йти в люди.

Я пригадую, як спілкувався з одним з пасажирів автобусу міжміського сполучення, що повертався з роботи з Черкас до Білозір’я. Чоловік цікавився конфліктом навколо обленерго, ремонтом доріг в обласному центрі. Отже, близькість до Черкас визначає пріоритети об’єднаної громади. Тут вищі вимоги до стандартів життя, тут більше розвинутий бізнес, інфраструктура.

Голова ОТГ розповідає, що на підтримку громада отримала з бюджету більше 7 мільйонів гривень. Власні надходження сільської ради – майже 10 мільйонів. А ще ж є, за словами голови ОТГ, багато прихованих резервів «по майну, по приватних підприємцях». Все це було спрямовано на дороги, освітлення села, поновлення техніки комунального підприємства, на заміну вікон в Ірдинській школі та амбулаторії тощо. Значна сума коштів була спрямована на перебудову школи з пониженим ступенем під житло лікарям та дітям-сиротам. Там буде 2 квартири лікарям і 3 кімнати для дітей. От лише лікарів поки знайти важко.

– Так, не вистачає кадрів. Над цим ми працюємо і будуємо лікарям житло. Це буде однокімнатна квартира з усіма зручностями на 40 квадратів і двокімнатна на 80 квадратів. Опалення централізоване. Я думаю, ми зможемо найти сімейних лікарів, – зазначив Міцук. – І хочемо дійти до того, щоб кожен лікар був забезпечений обладнанням.

Реформа торкнулася і штатної структури виконавчого апарату сільради. Кількість осіб зросла з 14-ти до 46 осіб. Три особи працюють в Ірдині, інші - в Білозір’ї.

– Ці чутки, що людям з інших сіл треба їздити до центру об’єднаної громади, не відповідають дійсності. Так, за 8 місяців до мене приїхало з Ірдиня лише декілька осіб. Усі послуги надаються на місці, бо там працює староста і адміністратор. І розприділення коштів на одну особу у селах однакове. Тож не потрібно боятися об’єднання. У нас на нещодавній сесії були пропозиції звернутися до Дубіївки, Степанок, Хацьок, та навіть до Руської Поляни, щоб вони розглянули можливості приєднання до нас, – зазначає Володимир Міцук.

Окремо він говорить про проект «Опорна школа», який успішно пройшов затвердження у верхах. Втім, як і інші проекти, що готують фахівці ОТГ, адже Міцук обрав собі в підлеглі багатьох фахівців, що колись працювали в районі, тож уже мають певний управлінський досвід. І тепер, з вересня діти у Білозір’ї прийшли в удосконалений навчальний заклад – з новими партами, дошками, майже всіма заміненими вікнами, а що найцікавіше – з новим обладнанням на сотні тисяч для кабінетів фізики, хімії, біології.

Зараз ще проходять торги із закупівлі мультимедійних дощок для класів. Очікується і облаштування пришкільної території. Гордістю також у Білозір’ї є центр культури та дозвілля, бо в художній самодіяльності задіяно близько 200 осіб.

Зараз також у планах громади реалізація інших проектів у різних сферах. За кожен успішний проект Міцук заохочує підлеглих преміями.

Читайте також: Білозірська об’єднана громада підписала угоду з івано-франківськими «колегами»

– Також ми будемо пілотним проектом щодо надання соцзахисту і соцдопомоги. Це має бути з 1 січня. Бо чому я маю субсидію, яка нам приходить, надавати в район, а тоді чекати відрахування звідти. У районі в цьому плані спротив, – зауважує Володимир Міцук. – Загалом вже зазначу, що проблемою в деяких районах є небажання керівництва  випускати з рук те, що вони мають. Ось що блокує реформи.

Серед нагальних проблем – невирішене питання з Ірдинськими торф’яниками та підприємством, що орендує там землі. За словами сільського голови, підприємство нині винне значні кошти за оренду і питання взаємин стоїть на першому місці, бо з тих територій можна отримувати значні кошти і залучати туди інвесторів.

Підсумовуючи, Володимир Міцук зазначає, що для об’єднання потрібно бажання місцевої влади та серйозний підхід до цього, зокрема, вивчення закону та скрупульозний підрахунок коштів.

– У делегаціях, що приїздять, люди не знають структури бюджету, бояться, що більше село «з’їсть» менше. Звісно, спершу було страшно, та не шкодую, що зробив першим цей крок, – зазначає сільський голова. – І я б радив нашим людям не бути такими нетерплячими і не чекати вирішення всіх клопот вже завтра після об’єднання, коли ще гроші не надійшли від держави. Все має відбуватися поступово.

Єрківська ОТГ – промислова і привітна

Після Білозірської потрапляємо в Єрківську ОТГ. Голова об’єднаної громади Леонід Польовий запрошує у сільраду, не забуваючи зауважити, що тепер приїжджі перебувають на території батьківщини відомого в Україні політика, громадського діяча і політв’язня СРСР В’ячеслава Чорновола.

– Тут була управа, потім школа, потім дитсадочок. А вже з 1997 року ми перебралися сюди і тепер це наша адмінбудівля. Проводимо тут ремонти, щоб розмістити всіх працівників органу місцевого самоврядування, – коротко знайомиться Леонід Олексійович і роздає журналістам брошурки з інформацією про здобутки громади.

Єрки – нетиповий центр ОТГ, бо тут зосереджено значний промисловий потенціал району. У цьому, як зазначає Леонід Польовий, як перевага, так і недолік ОТГ, бо якщо Білозірська та Мокрокалигірська ОТГ отримують дотації з держбюджету, Єрківська громада, навпаки, має віддавати до держбюджету реверсну дотацію в сумі майже мільйон гривень. Крім того, на противагу наявності робочих місць є питання до екологічного стану довкілля.

Усі охочі не поміщаються в сільраді, тому прямуємо до місцевої школи, де в актовому залі голова громади детальніше знайомить усіх з ОТГ. Дорогою показує площу перед селищною радою, акуратно заасфальтованою, з державним прапором на щоглі.

– Якби ви знали, що тут було раніше. Це був жах. А тепер ось бачите. Шкода, що не залишаєтеся до вечора, то побачили б, як гарно підсвічується прапор у темну пору доби, – зазначає Польовий.

Щодо фінансової діяльності, то за словами Леоніда Польового, на 5 590 осіб населення надійшло 2,6 млн освітньої субвенції (річний план сягає 3,9 млн), 2,2 млн — медичної субвенції (річний – 3,3 млн), 743 тис. субвенції на розвиток інфраструктури із запланованих 1,3 млн гривень. Власні надходження на серпень становлять 11,3 млн гривень при плані 8,8 млн (торік надходження складали 3,6 млн.). Кошти були спрямовані на вуличне освітлення (побудовано близько 4 кілометрів), асфальтування доріг (600 метрів в селі Залізнячка), зроблено ямковий ремонт протяжністю 3,5 км, ремонт школи, придбання стоматологічної установки для Єрківської амбулаторії тощо.

Цікаво, що з 1 вересня школярі Єрківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів ім. В Чорновола харчуються безкоштовно за рахунок місцевого бюджету.

Оновлена школа

Також пишається громада тим, що має власну місцеву пожежну охорону. На сьогодні утримання обходиться в 480 тис грн. на рік. Та Леонід Польовий, який обіймає керівну посаду вже 5 скликаннь, каже, що жодного разу про витрачання коштів на пожежну охорону не пожалкував.

– Найбільшим противником, що не сприйняли це об’єднання, була районна державна адміністрація. Та в будь-який час я скажу, що рішення про об’єднання в нас було правильним. Це пішло нам на користь. Тепер до нас хоче приєднатися Стебне. Розглядаємо таку можливість, – каже Леонід Польовий.

У Єрках Схожа із білозірською проблема з кадрами. Тут також працює тепер багато фахівців, що до цього обіймали посади в районі. Але тут також бракує лікарів.

– Нам потрібно два лікаря сімейної медицини. І квартири в нас є, а лікарів немає. Ми звернулися до вищих закладів, пре покищо питання невирішене, – зазначає голова ОТГ.

Мокрокалигірська ОТГ – розселена і завзята

Ця громада об’єднує найбільшу кількість населених пунктів – аж шість (Мокра Калигірка, Любисток, Суха Калигірка, Єлизаветка, Ярошівка, Надвисся)

Керує ОТГ Вікторія Пипа, якій лише за тридцять. Мати двох дітей, пані Вікторія ніколи не мала такого досвіду управлінської роботи, як її колеги з двох інших ОТГ. До реформи вона займалася в сільраді різною документацією.

На запитання, як зважилася на такий відповідальний крок, відповідає:

– Перші три місяці справді було важко. Я до цього була начальником облікового столу, паспортні документи і оформлення соціальних допомог були на мені. Що потім спонукало очолити ОТГ? Знаєте, в мене багато знайомих, друзів, які мене підтримували, радили подавати свою кандидатуру на вибори. Казали, що бачать в мені потенціал. Я й згодилася, ризикнула, – зазначає Вікторія Вікторівна.

Мокрокалигірська громада утворювалась з подачі тодішньої голови Катеринопільської РДА Ольги Ніколенко і згідно з запропонованим Перспективним планом об’єднання територіальних громад. Населення ОТГ – більше 4 тисяч осіб, тож економічний відділ прораховував усі видатки і доходи, перш ніж зважитися на об’єднання.

– Власних надходжень зараз маємо 10 мільйонів, хоч планувалося біля семи. До об’єднання по Мокрій Калигірці бюджет складав до 2 мільйонів гривень. У нас сільськогосподарський регіон, тому наповнюємо бюджет в основному за рахунок сільгосппідприємств, що платять орендну плату. Звісно, є й підприємства, наприклад, «Сиророб» з виготовлення твердих і плавлених сирів, та насамперед кошти отримуємо від оренди земель, – зазначає Вікторія Вікторівна, пояснюючи чому їхня об’єднана громада найбільше чекає від парламенту законодавчих зрушень щодо земельних питань, розмежування земель та прав власності. – Зараз спрямовуємо кошти на ремонти, бо за роки накопичилося багато проблем. Ремонтували школи, садочки, будинки культури, ФАПи. Лише днями при співфінансуванні місцевого і обласного бюджетів придбали шкільний автобус. Розглядаємо ще питання створення власного громадського транспорту, щось на зразок маршрутки, яка б їздила по колу, бо саме так в нас розташовані села, і підвозила людей на роботу.

Відремонтований торік ФАП, який ділить площу з дитсадком. Село Єлизаветка

У підпорядкуванні Мокрокалигірської громади також є аграрний ліцей, психоневрологічний інтернат. Цікаво, що громада має більше сотні так званих вихідців, які самі обробляють землю, тож самостійних людей, які звикли самі приймати рішення щодо свого життя, тут вистачає. Це з одного боку позитив, а з іншого, за словами Вікторії Пипи, з такими людьми не так просто порозумітися і схилити їх до спільного рішення.

Невирішеним тут також є кадрове питання. І ця громада потребує лікарів.

– Торік в Єлизаветці за грантові кошти ми зробили капітальний ремонт ФАПУ і встановили піролізний котел. З іншого боку кімнату для лікаря ми перепрофілювали під дитсадок (який після ремонту працює цілий рік, а не лише в теплу пору року, як було раніше). Також створили свій центр надання первинної медико-санітарної допомоги. Оформляємо ліцензію на медичну практику. Центру будуть підпорядковані дві амбулаторії і 4 ФАПи. Ми придбали хорошу ділянку для лікаря. Там 25 соток, рівна площа. У дворі вода, каналізація, газ. Ми звертались в усі медичні навчальні заклади, аби нам направили молодих спеціалістів. На сьогодні нам потрібні три сімейних лікаря. У Ярошівці також є восьмиквартирні будинки, які за потреби ми пристосували б лікарям, – зазначає Вікторія Пипа.

Мокрокалигірський садибний парк створений у кінці XVIII ст. – пам'ятка садово-паркового мистецтва. Тепер тут посталвили літню сцену. Згодом парк планують більше облаштувати.

Прихильники реформи кажуть, що об’єднання громад необхідне для концентрації людських, інфраструктурних, земельних ресурсів, щоб нова адміністративна одиниця стала більш потужною та спроможною.

– Ці три громади – наші локомотиви! Це ті, на яких рівняються всі. І в нас щотижня відбуваються засідання експертних груп з питань формування наступних територіальних громад, зокрема, в Тальнівському, Корсунському, Смілянському районах, – говорить заступник голови Черкаської ОДА Ярослав Березань. – На жаль, багато хто заробляє собі політичні дивіденди на критиці реформи. Бо в результаті децентралізації на місця приходитиме більший ресурс, а в результаті об’єднання цим ресурсом доведеться ділитися.