Поліцейські будні: як працюється черкаським патрульним?

Поспішаємо. Екіпаж патрульних поліцейських у складі Наталії та Олександра до 10 години ранку в вівторок уже встиг побувати на двох викликах і прямує на третій, по дорозі поспіхом забираючи журналіста «Прочерку».

- «Укртелеком» заявив про викрадення кабелю, - каже  патрульний Олександр Бондаренко, керуючи поліцейським «Пріусом».

Інформацію про це його колега Наталія Мартиненко щойно отримала на планшет разом з адресою виклику. На карті Черкас у планшеті навіть стоїть точка виклику, а також є номер телефону заявника. Ним і користується Наталія, коли разом з поліцейськими прибуваємо за потрібною адресою, а заявника на горизонті не видно.

Працівник «Укртелекому» відійшов перевірити, чи на місці кабелі на інших вулицях. Повернувшись до поліцейських, зазначає, що з ними вже знайомий – крадіжка кабелю в Черкасах не рідкість. Тож і процедуру оформлення знає добре.

Патрульні приймають заяву та беруть пояснення у можливих свідків – мешканців вулиці. А також викликають слідчу групу. Олександр пояснює: слідча група викликається лише на кримінальні правопорушення.

У слідчій групі 4 працівники. Жінка та троє чоловіків, один з яких з фотоапаратом фіксує місце злочину.

- Майже рік не крали, а тут на тобі, - каже заявник.

Повз проходить чоловік, з цікавістю оглядає скупчення людей у цивільному і поліцейських. Потім висуває свою версію підозрюваних:

- Може безхатьки?

- Якісь дуже сильні безхатьки. На стовп ще треба залізти, - каже заявник.

Тим часом жінка-слідчий з усмішкою просить патрульних допомогти їм з понятими. Ті йдуть по сусідах. Особливого ентузіазму стати понятим у людей зазвичай немає. Тому патрульний користується жезлом та зупиняє проїжджаючу повз машину і просить водія приділити кілька хвилин часу. Той погоджується.

Цю місію ми разом з патрульними виконали. Рухаємось далі.

У нагрітій на сонці машині, яка навіть від вранішнього сонця стає схожою на духовку, спілкуємось з патрульними. Молоді поліцейські Наталія та Олександр кажуть, в Новій поліції вони із самого початку. Хоча освіту мають зовсім іншу. Хлопець вчився на плиточника-штукатура-кам’янщика. Зараз же здобуває вищу юридичну освіту.

Наталія ж з дитинства мріяла бути прокурором, хоча і здобула освіту інженера. Потім загорілась бажанням працювати в новій поліції.

- То може це старт до мрії стати прокурором?, - припускаємо.

- Цілком може бути, - з усмішкою відповідає Наталія.

Патрульні пригадують: після присяги нової поліції, стражі порядку кілька місяців викликали цікавість у черкащан.

- Що, і фліртували з вами?

- Було таке. Дівчата підходили, просили номер телефону, - пригадує Олександр.

- Дружина прочитає, буде тобі!, - жартує Наталія.

Разом з тим патрульні одноголосно заявляють: якби реформи не було і нині залишалась стара міліція, служити там вони не хотіли б.

До роботи поліцейськими Олександр та Наталія вже звикли, як і до роботи в одному екіпажі. При формуванні екіпажів, кажуть, враховувались і особисті побажання. Сформувати їх усі за принципом «хлопець-дівчина» не вийшло б, оскільки прекрасна половина людства у лавах поліції в меншості. Та й двох дівчат в один екіпаж не ставлять, бо ситуації бувають різні – від курйозних до небезпечних.

- Був один кумедний випадок, - каже Наталія. – Викликали нас о 5-тій ранку. Заявниця стверджувала, що у її сусіда працює кондиціонер і в неї від фреона пухнуть ноги. Та коли ми приїхали, вона не пускала нас у під’їзд, а казала: ідіть спочатку з ним поговоріть. 5-та година ранку! Ми ж не будемо у всі квартири дзвонити. Зрештою, пустила нас і почала скаржитись на сусіда та його кондиціонер. Ми відібрали пояснення, та складу злочину в таких ситуаціях немає.

Разом з тим дівчина пригадує і найдовшу погоню за автомобілем порушника.

- Колись нас один водій майже півгодини водив містом. Через квартал Луначарського у прилеглі села. У машині було 4 чи 5 людей. Коли ми їх наздогнали, з машини вийшла дівчина і почала кричати, що вона вагітна. Але хіба можна на такій швидкості їздити, коли вагітна?

Розмову перериває черговий виклик, який приходить на планшет. Його Наталія з рук не випускає.

- ДТП. «Газель» наїхала на мотоцикл.

Вулицями міста – тягучка через ремонті роботи. У рації повідомлення про перекриття однієї з вулиць. Тому патрульних просять об’їжджати ту ділянку.

У відповідь іронічне зауваження від когось із патрульних, що працюють у цей час:

- Дуже вчасно повідомили!

- Мабуть якраз потрапили в затор, - припускає Олександр.

Попри поодинокі жарти, патрульні виглядають серйозними і зосередженими, навіть говорячи на віддалені теми.

Перед тим, як поїхати на виклик, заїжджаємо на заправку. Там можна сходити в туалет, бо «оформлення ДТП – справа не швидка», - попереджає Олександр.

Там же, на заправці, патрульний робить зауваження одному із водіїв, який повертав просто перед машиною поліцейських і не ввімкнув сигнал повороту. На зауваження водій реагує спокійно.

Олександр сідає до машини і пояснює:

- Таким чином можна перевірити, чи водій тверезий. Інколи буває, підходиш до водія з метою зробити попередження через якесь незначне порушення, а в нього всі ознаки сп’яніння.

Рушаємо. Дорогою до місця ДТП Олександр розповідає історію, як йому довелось оштрафувати водія міського голови Черкас.

- Надійшло повідомлення, що водій порушив правила дорожнього руху. Коли ми приїхали, було багато очевидців. Говорили нам: «Ви що, будете складати протокол? Це ж водій мера!». Ну то й що? Це не звільняє його від відповідальності. Склали відповідні матеріали, виписали штраф…

При цьому патрульні зазначають, інколи трапляються й неадекватні «люди зі зв’язками».

- Якось одна доросла жінка поводила себе, мов невихована 15-річна дитина. Погрожувала поліцейським, ніяк не реагувала на попередження. При чому таких багато. Інколи, ті, хто знає когось із керівництва, каже: «Зараз я подзвоню кому треба». Ми відповідаємо: дзвоніть, але це нічого не вирішить, - каже Олександр.

Під’їжджаємо до місця виклику. Але поблизу не видно жодного ДТП на проїжджій частині. Виявляється, «Газель» і мотоцикл не розминулись обабіч дороги.

Патрульні виходять з машини та вдягають спеціальні жилети, які необхідні за інструкцією. У поліцейській машині, крім жилетів, присутні також конуси, дальномір, аптечка, гумові кийки. В особистій комплектації – газові балончики, кайданки та зброя. Ні зброю, ні балончики Олександру та Наталії використовувати ще не доводилось, - зізнаються вони.

В одному з черкаських патрульних автомобілів, окрім усього перерахованого, є ще й спеціальне обладнання, що носить назву «Рубіж». Ця система включає в себе камеру та монітор, і допомагає вираховувати викрадені авто, або ті, які знаходяться в розшуку. Якщо система «бачить» сумнівний номер, вона дає про це знати. Як каже Олександр, система себе виправдовує і доволі часто знаходить розшукувані автівки.

Підходимо до місця ДТП. Газель, на якій водій привіз товар до однієї з торгових точок, випадково зачепила припаркований мотоцикл. Обурений власник мотоциклу переповідає:

- Я йому кажу: плати мені гроші. Він каже: у мене таких грошей нема. Дзвонимо його шефу, а він мені таких матюків нагнув. Я кажу: «ну вас в баню, пацани, викликаємо поліцію».

Ціна питання – 200 доларів.

Патрульні, немов завченим текстом пояснюють, що у разі складання матеріалів поліцейськими, у водія-порушника заберуть права, надавши йому тимчасовий дозвіл на керування автомобілем лише за наявності документів, що посвідчують особу. А постраждалий не зможе ремонтувати мотоцикл аж до судового розгляду. Альтернативний варіант – складання євро-протоколу.

Пошкоджений мотоцикл

Кілька хвилин вагань і учасники ДТП вирішують обійтись без поліції. Патрульні ж, переконавшись, що їх допомога більше не потрібна, прямують далі.

За кілька хвилин 13-та година – пора обідати. Встановленого часу для перерви у патрульних немає. Можливість перекусити знаходять між викликами. Обідати можна теж де завгодно, однак при цьому потрібно повідомити чергового про своє місце розташування.

Ми ж разом з Олександром та Наталією направляємось до їдальні управління патрульної поліції. Наталія каже, кожен робить як йому зручно. Хтось бере обід із собою, хтось – користується їдальнею. Середній обід патрульного із супом, гречкою, котлетою та узваром у поліцейській їдальні обійдеться стражу порядку в 35-40 грн.

Пообідавши, Олександр та Наталія мають приємні турботи – на склад прибула нова форма.

До слова, форма поліцейського – це його власність. Кожен патрульний доглядає її сам. Так само доглядають і патрульний автомобіль, який стражі порядку після зміни миють власноруч.

Зміна у патрульних офіційно починається о 8 годині ранку і триває до 20-ї. Та з’явитись в управлінні потрібно ще о 6-40. О 7-10 поліцейські отримують зброю. Працюють дві поспіль зміни вдень. Потім мають два вихідних. А після цього – дві поспіль зміни вночі і знову два вихідних.

Перерва закінчується, сідаємо до авто. Для худенької Наталії нової форми потрібного розміру не знайшлось. Каже, що чекатиме, поки привезуть інші комплекти.

Відразу після обіду новий виклик – чоловік конфліктує із сусідами. Поки їдемо за вказаною адресою, пропонуємо нашим патрульним імпровізовану гру – моделюємо різні ситуації, із якими на вулицях міста може зіткнутись пересічний черкащанин.

- Ви ідете містом у неслужбовий час і бачите, що двоє хлопців застосовують силу до однієї дівчини, б’ють її та заштовхують до автомобіля. Які ваші дії: викличете поліцію чи втрутитесь самотужки, навіть якщо ситуація вимагатиме фізичного втручання?

Наталія майже без роздумів відповідає:

- Якщо людину без її волі саджають до автомобіля, то поки приїде патруль, її відвезуть у невідомому напрямку. Однозначно, потрібно втручатись самому. Якщо я навіть просто закричу, приверну увагу, то може ще хтось підійде і допоможе.

Олександр додає:

- Навіть у законі вказано, що поліцейський є поліцейським 24 години на день, 7 днів на тиждень. Тому ми не тільки маємо право, а й повинні втручатись у подібних ситуаціях.

Наступна імпровізована ситуація:

- Ви їдете власним автомобілем у неслужбовий час і бачите водія, який явно перевищує швидкість і створює небезпеку, зокрема і для пішоходів. Чи будете ви зупиняти порушника, чи викличете патрульних?

- Справа в тому, що якщо ми рухаємось своїм власним, а не службовим авто, то ми не можемо його переслідувати на високій швидкості та цим самим порушувати правила дорожнього руху. Потрібно викликати патрульний екіпаж і за можливістю прослідкувати напрям руху порушника та передати цю інформацію поліції, - говорить Олександр.

І остання, найбільш провокативна ситуація:

- Ви приїхали до іншого міста, де від вас безпідставно вимагають хабаря патрульні поліцейські. Чи повідомите ви про це відповідні служби?

- Я не вірю в це, - каже Наталія. – Я думаю, таких ситуацій зараз не буває.

- Зараз патрульні не можуть безпідставно робити якісь зауваження людині, - додає Олександр.

Тим часом приїжджаємо на місце виклику. Чоловік скаржиться на сусідів, які звинувачують його в хуліганстві. Пише заяву.

Загалом, левову частину чергування патрульного поліцейського займає оформлення матеріалів. За день екіпаж може обслужити від 10 до 15 викликів. Іноді, за словами патрульних, буває і більше.

Після того, як матеріали складено, патрульні прощаються із заявником і вирушають далі. Оформлена заява буде передана дільничному інспектору, який надалі займатиметься справою заявника.

У нашого екіпажа видались кілька вільних хвилин – жодного виклику не надходить. Однак, і вільними їх однозначно назвати не можна. У вільний від викликів час поліцейські переходять в режим патрулювання. У такий проміжок часу можливий і перекур. Але одна умова: патрульні можуть курити лише у місцях, віддалених від очей перехожих. Ніхто не повинен бачити патрульного з цигаркою. Некурящі поліцейські можуть використати цей час, аби випити кави, або вмитись за спекотної погоди.

Кожен екіпаж, а їх щодня працює від 10 до 13, має свій квадрат патрулювання. В Олександра та Наталії це переважно центр міста, а також частина Митниці.

За кілька хвилин черговий виклик. Помешкання одного з черкащан обстріляли… Правда, із пневматичної зброї – попросту кажучи з «воздушки».

«Певне, хтось бавився», - припускає господар будинку.

Він каже, викликав поліцейських за великою мірою не для того, аби вони знайшли злодія, а щоб подібне більше не повторювалось, адже «стрілки» пошкодили пластикове вікно, які нещодавно встановили.

Патрульні, оформивши заяву, знов дочекались слідчу групу.

- А хіба ж це кримінал? - перепитуємо у патрульних.

Олександр пояснює:

- Ми не знаємо суми збитків, нанесених порушниками. Якщо вона перевищує 200 грн, то справою мають займатись слідчі. Не буде помилкою, якщо порушення перекваліфікують із кримінального в адміністративне. Помилкою буде, якщо навпаки, ми не викликали б слідчу групу, не було б проведено огляд, а потім виявилося б, що збитки тягнуть на кримінальне провадження.

Сідаємо до автомобіля. Попри те, що день відносно спокійний і він ще далеко не завершений, втома відчувається. В основному через постійне перебування в розпеченому на сонці авто, а також на вулиці. А відтак, вирішуємо завершити патрулювання. Добре, що журналіст це може зробити посеред робочого дня, а патрульні – ні. Вони ж запрошують на нічну зміну. Кажуть: вночі цікавіше!