У Нью-Йорку 30 червня закінчується 10-ий щорічний фестиваль «Наше наследие», організований Російсько-американською фундацією. На ньому поряд з художниками з Біробіджану, фотовиставкою «Євреї царської Росії», концертом російськомовних співаків міських кабаре, святом бухарських євреїв було заявлено виставку черкаських художників, Черкаський академічний народній хор і тріо «Вербена».
У розісланій програмі свята були зазначені пресова конференція з участю української преси, зустріч з провідниками української громади, переговори про співробітництво з українським бізнесом, семінар в Українському інституті Америки (УІА), частування українськими стравами в ресторані «Татьяна» за участі провідників української громади.
Ці передбачення передовсім здивували саме провідників української громади, котрі про наступні зустрічі не чули й не відали. Напередодні семінару в УІА директор інституту Лідія Зайнінгер повідомила, що про такий семінар нічого не знає.
Перед виїздом з Черкас голова ОДА Сергій Тулуб повідомив пресу: «Це не тільки російський фестиваль. Так, росіяни виступають організаторами. Але у заході беруть участь Україна і Литва. Усе це йде через Міністерство закордонних справ. Ми отримали дозвіл Адміністрації Президента. Маємо всі погодження».
Очевидно, Міністерство закордонних справ видало необхідні вказівки Постійному представництву України в ООН і Генеральному консульству України в Нью-Йорку, які зробили усе можливе, щоб допомогти черкасцям у перебуванні на американській землі. На жаль, не все від них залежало...
Попри усі «погодження» учасникам подорожі не вдалося своєчасно вилетіти з Москви до Нью-Йорку. Одні кажуть, що літак компанії «Росавіа» в Києві був несправний і своєчасно не привіз пасажирів до Москви, звідки трансатлантичний рейс почався без них. Інші згадують про негаразди з візами і квитками... Але Сергій Тулуб перед виїздом заявив: «Ця поїздка готувалася більше, ніж півроку». Чому ж не «погодили» усе з переїздом, чому обрали авіакомпанію, яка перебуває на межі банкрутства?
Однак прилетіли... Постійний представник України в ООН Посол Юрій Сергеєв домовився про відвідання черкасцями бібліотеки ООН, де вони й побували. На виставці черкаських мистців «Арт-модерн» в галереї Національного арт-клубу побував мій колега Юрій Симчик, якого я пробачу лише у вівторок і розпитаю. Я ж був на зустрічі в УІА. Спершу я сфотографував делегацію перед палацом УІА, який подарував українській громаді Василь Джус, винахідник корисного пристрою для авіації, завдяки якому став мільйонером.
На зустрічі спершу показали кольоровий фільм про Черкащину. У цілому гарний, але дещо незвичними для сучасного світу булі застарілі технологічні споруди «великої хімії», збиті з обаполів великі скрині з плодами полів, прив”язані ланцюгами корови, котрі намагалися дотягнутися до кинутого на бетон корму, надпотужні пострадянські трактори, котрі нівечили структуру чорноземів. Зате розповідь Сергія Тулуба була сповнена оптимізму. Ми дізналися, що за останні два роки завдяки зростанню економіки на Черкащині створено 11 тис. нових робочих місць і безробіття не перевищує 3 відс., допомога пенсіонерам, ветеранам, сиротам і багатодітним родинам стала «потужною і стрімкозростаючою», платня працюючих зросла на 20 відс., 300 промислових підприємств продукують здебільшого вироби світових стандартів. Область має великі перспективи для інвесторів.
Далі Сергій Тулуб зупинив переклад за усталеним текстом і сказав, що імпровізуватиме. Він заявив, що відколи президентом став Віктор Янукович, в області подолали спад виробництва, здійснюються важливі «життєстимулюючі заходи».
Славослів”я з уст губернатора стало сигналом для Канівського міського голови Віктора Ніколенка, який теж перервав свою розповідь про місто «імпровізацією»: «Віктора Януковича так щиро любить Канів! Ми, українці, щиро радіємо, що маємо такого президента!»
Виступили ректор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького д-р Анатолій Кузьмінський, головний технолог горілчаної компанії Надія Свиридова. Представник ТОВ «Українські аграрні інвестиції» з Києва Андрій Таранов розповів про успішний продаж українського зерна, зокрема до Росії. На жаль, він не згадав, що інвестором товариства, яке орендує землю в кількох областях України, став саме російський «Інвестбанк».
На зустрічі у гарних виданнях були представлені місто Сміла, Черкаська ТЕЦ, Молочний альянс, «Золотоніський бекон» та інші цікаві для інвесторів об”єкти.
На кілька хвилин заскочив до інституту голова Сенату штату Нью-Йорк Дин Скелас, щоб вручити гостям вітальні прокламації і отримати від Сергія Тулуба подарунки - горілку і рушник. При нагоді сенатор розповів про проблеми, які вирішує уряд штату, що викликало ентузіязм Сергія Тулуба, який сказав, що й Черкащина, виявляється, має проблеми, які можна вирішувати спільно. При цьому Сергій Тулуб виголосив ще одну “імпровізацію”, цього разу виключно для сенатора: «Ми працюємо над вирішенням цих проблем під керівництвом нашого лідера Віктора Януковича для модернізації економіки України». Здавалося, що губернатор очікував на щось подібне на адресу президента США з уст сенатора, але той лише сказав, що його бабуся була походженням з Києва і попрощався,
У перерві я переказав Сергієві Тулубові запитання черкаських журналістів: «Хто дав гроші на цю поїздку?» До речі, відповідь мав би почути й Микола Томенко, який ще 20 червня дивувався тому, що робитиме купа державних чиновників в Америці і сказав, що йдеться про виконання в Україні проекту «Русского мира» на фестивалі, який об”єднує російськомовних усього світу і на й якому пропагується російська культура».
Сергій Тулуб пояснив, що державні службовці приїхали за рахунок держави, підприємці - за власні гроші, а митці скористалися щедрістю меценатів. Яких саме? Відповіді не знаю.
Увечорі того дня делегація вечеряла в єврейському ресторані на Брайтон-біч, а хористи парилися в автобусі, повертаючись з далекого концерту.
А щодо державних відряджень, то не дивно Сергієві Тулубові - випускникові Вищої партійної школи при ЦК КПСС, яка теж існувала за державні гроші, що він не знає, звідки беруться ті гроші в державному бюджеті, бо інакше не ганяв би за океан цілу бригаду чиновників.
Щодо Черкаського хору, я радий, що співаки побували в Америці, але шкодую, що вони прилетіли лише на два дні і виявилися зайвими на бруклінському фестивалі, тоді як у наступні тижні могли б викликати овації на великих українських фестивалях у Гантері й на оселі «Союзівка» в штаті Нью-Йорк.
Фото автора
Коментарі
де ти там рускіх бачив? там аж цілих три хазарина сидить...
Три старі діди,яким байдуже хто там на сцені?
Це ж ПРИНИЖЕННЯ як хору,так і всієї "делегації"!
Їм в очі піс....,а вони кажуть дощик іде
З тим же результатом,тіл ьки про цей візит забули всі ще у день відізду.
Так собі,покаталися хлопці за океан.
Ще треба поіхати в Баден-Баден за інвестиціями та Сейшели.
Стрічка RSS коментарів цього запису