реклама
Будівельна компанія надія

Рік як ми живемо в нових умовах, нових реаліях. Чи не найбільше викликів постало перед системою освіти, оскільки бракувало технічного забезпечення (та й зараз бракує), рівень цифрової грамотності також мав би бути кращим. Опитані батьки кажуть – часто освітній процес "виїжджав" на плечах батьків, яким доводилося активно долучатися до нього.

24_main

Карантинні обмеження, у яких вже рік працюють українські школи, загалом знизили якість освіти. Це доводить соціологія. За даними опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, 72% респондентів вважають, що з введенням дистанційних інструментів та методів навчання стало ще гірше.

«Я маю і гроші заробляти, і налаштовувати освітній процес дітям. Це складно»

Фото з Фейсбуку Віталія Латишева

Фото з Фейсбуку Віталія Латишева


Черкащанин Віталій Латишев має трьох школярів удома. Діти ходять у 1-й, 4-й та 8-й класи. Найбільше, зізнається, хвилювалися, як адаптується з вересня 2020 року до навчання першачок. Передбачаючи дистанційне навчання, пан Віталій відмовився від відрядження, яке планувалося на початку осені.

– Та навіть без дистанційного навчання слід було розуміти, що трьох школярів треба як мінімум зібрати, відвести, а тут теж нюанси, бо в когось навчання починається о 8-й, а в когось о 8.50. Коли ж школи перейшли на дистанційку, то постало питання технічного оснащення родини. Добре, що в нас були ноутбуки, але вони були старі і не підтримували деякі програми, наприклад, Zoom. Довелося купувати дітям смартфони, які б підтримували Google Клас, Ошкола тощо. Водночас, ми не мали окремої кімнати для кожної дитини, тож декому довелося сидіти в навушниках. Важко було дотриматися вимог вчителів, які хотіли, щоб під час навчання на задньому плані ніхто не ходив. Але зрозумійте, що трьом школярам постійно треба щось налаштовувати. У одного звук пропав, в іншого відео. Я не міг працювати, бо моє завдання лиш забезпечувати безперебійність навчального процесу, а ще ж треба робити самому, заробляти гроші, – каже Віталій Латишев.

Чоловік зауважує, якби всі працювали на одній платформі в інтернеті, було б, можливо, легше. Але комусь було зручно в Zoom, комусь ще інакше. Комусь потрібно було зробити знімок екрану (скріншот) з правильними відповідями і надіслати вчительці. А є ж родини, де батьки були на роботі і вдома лише бабуся, яка не може зробити скріншоти абощо…

292752daf613f8b40cb54350c8c66e52 Володимир Мамалига – відомий у Черкасах в минулому як журналіст, депутат міськради. Побувавши на війні, пан Володимир пішов здобувати ще одну освіту – психолога, щоб легалізувати своє захоплення психологією. Зараз він – один з небагатьох чоловіків-психологів у дошкільних закладах міста. Каже, що до змін, продиктованих пандемією, закладам важко призвичаїтися, зокрема, і через слабку технічну базу.

– Державні мужі спромоглися створити міністерство цифрової трансформації, створили звітність, а тоді переклали на плечі засновників матеріальну базу, а засновники – це здебільшого органи місцевого самоврядування. Що ж виходить? У мене, наприклад, комп’ютер 2003 року випуску. Є і молоток в садочку 2003 року. За потреби десь підбити цвях молоток справляється, а от комп’ютер зі своїми завданнями справляється гірше. Не оновлюється програмне забезпечення. Тож про онлайн-зустрічі можемо говорити з натяжкою. І це я лиш про матеріальну базу освіти. А якщо говорити про дітей, то вони взагалі вимагають безпосереднього контакту, особистісного підходу, – каже Володимир Мамалига. – В мене вдома торік було троє осіб, які займалися дистанційним навчанням. Якщо ми беремо американського професора, який в реальному часі через інтернет веде лекцію, то в нього є камери, і студенти можуть ставити питання в живому часі, як це було б в аудиторії, там є і емоції, і зворотній зв'язок. Наше дистанційне навчання дуже не дотягує в плані зворотного зв’язку. Технічно я як батько не був готовий. Уявіть – троє студентів. Та навіть двоє дітей, що навчаються, мають в усіх родинах все необхідне. Та й педагоги не всі готові працювати.

«Що могли за рік зробили»

3f422c98a23c6b36df463f4d588c7205 Начальник управління освіти і науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський каже, якщо брати попередній рік, то за цей час зробили багато. Зокрема, звернули більше уваги на технічну складову, організували курси підвищення кваліфікації для вчителів.

– Те, що залежало від фахівців галузі, ми зробили. Та розуміємо, що не все ідеально. Близько 40 відсотків населених пунктів Черкащини не мають належного забезпечення. Звісно, Черкаси, Умань, Сміла, Золотоноша мають змогу отримати інтернет належної якості. Але більшість сіл, що розташовані далеко від великих міст, не мають надійного інтернету, а це перешкода для використання інструментарію на всі сто відсотків. Окрім того, на початку обмежень, на початку березня минулого року, в нас не було чітких алгоритмів, що і як робити. Освітні працівники самі повинні були орієнтуватися, як виконувати навчальний план, як адаптовувати навчальну програму, де дітям дивитися той чи той урок дистанційно. На сьогодні, звісно, робота налагоджена, та на початку було складно. Тому, вважаю, завершення минулого року було дещо змазаним. Інше питання, коли міністерство рекомендувало дітям початкової ланки продовжувати навчання, але хтось у класі починав хворіти. І весь клас припиняв навчання. Ми побачили, що діти початкової ланки були дуже не готові до самостійного здобуття знань. Для них, м’яко кажучи, це не найкраща форма навчання. Знаємо, що і батьки часто були не в захваті від дистанційного навчання, – каже Валерій Данилевський.

Зараз Міністерство освіти і науки рекомендувало продовжити за потреби канікули в школах і, в разі запровадження «жовтого» чи «помаранчевого» рівня небезпеки, «переводити на дистанційне навчання учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти, учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти та студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти».

– Те, що чуємо від батьків, то вони хочуть скасовувати дистанційне навчання. Мовляв, безпосередньо в класі вчитель бачить, наскільки дитина засвоїла той чи інший предмет. А дистанційно менше контролю… – каже Валерій Данилевський. – На жаль, якість дистанційних знань поступається якості очних знань. І це більше пов’язано з глибинними сутнісними аспектами. Водночас, ми намагаємося запроваджувати все те, що зараз вимагає час. Так, вже маємо, як і за кордоном, електронні журнали, електронні підручники. Також сказав би, що все ж маємо деякі переваги дистанційної освіти у тому сенсі, що діти, які хотіли вчитися, отримали більше самостійних рішень для отримання знань: у якій формі їх отримати, звідки саме? Вони можуть зараз спокійно сісти і детальніше вивчити те, що зацікавило.

_ASS1831

Начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки України Юрій Кононенко каже: діти повинні ходити в школу, дистанційка - це не підвищення якості освіти. Негатив від цього буде мати "довгограючий" ефект. Та, водночас" освіта вже не буде такою як раніше, буде більша технологізація, змінюватимуться підходи.

Є й інший нюанс – наскільки спрацьовують місцеві органи влади. Адже, за матеріально-технічний стан закладів освіти відповідають засновники. Це органи місцевого самоврядування, тож питання щодо матеріальної бази стосувалося й місцевої влади.

– 2600 шкіл мають інтернет зі швидкістю менше 30 мегабіт. Причому 43 заклади в 5 областях взагалі не мають підключення до інтернету. Це не дозволяє в повній мірі використовувати елементи дистанційного або змішаного навчання, – зазначив Юрій Кононенко на панельній дискусії “Рік в онлайні: як впоралася система шкільної освіти з викликами пандемії? Досвід України та Естонії”, організованої Українським кризовим медіа-центром у співпраці з Естонським центром східного партнерства.

Увага буде до смартфонів

51048248318_8b3a54924a_z

У бюджеті 2021 року на заходи, пов’язані з COVID-19 в частині освіти, виділено понад мільярд гривень. Ці кошти, підкреслив Юрій Кононенко, направлять для облаштування комп’ютерним обладнанням робочого місця вчителя. Передусім – закупівлю ноутбуків для організації дистанційного навчання.

У якості успішно реалізованих проєктів уряду все ж є, що показати.

Найбільш відомим проєктом стала “Всеукраїнська школа онлайн”. Про те, як вона з’явилася і який вплив справила на організацію освітнього процесу в умовах пандемії, розповів заступник директора Українського інституту розвитку освіти Юрій Рибачук.

– З’ясувалося, що потреба у такому ресурсі в суспільстві надзвичайно велика. Навесні уроки виходили в ефірі провідних телеканалів країни і транслювалися в YouTube-каналі Міністерства освіти і науки. Проєкт стартував 6 квітня, і буквально за добу цей канал набрав 50 тисяч підписників. За тиждень кількість переглядів відео вже досягла 3,5 мільйонів. Що стосується телевізійної аудиторії, то деякі провідні канали за неї конкурували між собою, – наголосив Юрій Рибачук.

До цього освітній простір в Україні жив за традиційними правилами. Діти ходили до школи, вчителі занурювались в навчальні плани, а єдиною онлайн-формою комунікації вважався вайбер.

З кінця минулого року запрацював новий формат Вищої школи онлайн, яка стартувала 11 грудня. Її заснували Міністерство освіти і науки та Міністерство цифрової трансформації. Замовником був Український інститут розвитку освіти. Виконавцем – громадська спілка “Освіторія”.

На сьогодні платформа містить відеоуроки, тести і матеріали для самостійної роботи з 18 предметів. Це фактично шкільна програма від української мови і літератури до математики і мистецтва. Всі уроки об’єднані в курси.

Принцип, за яким будується урок – мікронавчання. Він складається з невеликої відеолекції до 7 хвилин, конспекту та завдань для самоперевірки.

По завершенню можна побачити свій прогрес. Зараз на сайті представлені 73 курси, понад 1000 онлайн-уроків з 18 предметів для учнів 5-11 класів.

У розробці цих уроків взяли участь 80 вчителів зі всієї України. З ними працює команда з 43 методистів. Що цікаво, на платформі 140 тисяч зареєстрованих користувачів зі 100 країн. Серед них – США, Канада, Нідерланди, Велика Британія, Польща, Німеччина.

У планах на цей рік – довести кількість уроків до 3,5 тисяч. Це дозволить повністю тематично і календарно покрити шкільну програму року навчання для учнів 5-11 класів. Потім – з 2022 року – ставиться завдання охопити проєктом ще початкову школу.

_ASS1876

Серед новацій, які очікують незабаром – відкриття на платформі кабінету вчителя. Він зможе формувати клас, бачити активність учнів, проводити оцінювання та готувати необхідну звітність.

Також влада планує акцентувати увагу на створенні мобільних додатків, бо дослідження показують: часто навчання онлайн відбувається саме через телефон.

Про те, як це працює, розповів в Українському кризовому медіа-центрі фахівець із Естонії Георгі Лагвілава. Він працює адміністратором системи eKool Талліннської 53-й середньої школи. Це звичайна школа звичайного району столиці. Проте, в уявленні українців технічне оснащення цього навчального закладу — це щось захмарне. У кожному класі є проєктор для вчителя. Усього ж налічується 150 настільних комп’ютерів, 110 ноутбуків, 60 планшетів, 200 комплектів для занять технологіями, що допомагають маленьким дітям вивчати IT-світ.

З приходом пандемії місто Таллінн допомогло школам у додатковому оснащенні робочих місць вчителів. Тепер у кожного з них є веб-камера і навушники, і можна легко організувати дистанційний урок. Все це фінансується за рахунок бюджетів місцевих самоврядувань та європейських структурних фондів. А ще у школі повне покриття wi-fi, що забезпечує безкоштовний доступ дітей до інтернету у будь-якій точці. Естонська модель онлайн-освіти – лише один з результатів масштабної кампанії зі створення у країні потужної Е-держави.

Поки йде адаптація навчального процесу до викликів, які ставить пандемія, слід не забувати про загрози, які приходять з дистанційкою. Це, серед іншого, – навантаження на очі. Фахівці кажуть, що нині більше дітей стали звертатися зі скаргами на порушення зору. Ось що радить дитячий лікар-офтальмолог, завідувачка офтальмологічного відділення Черкаської обласної дитячої лікарні, головний позаштатний офтальмолог Управління охорони здоров'я Черкаської ОДА Тетяна Євтушевська.

За її словами, насамперед потрібно встановити таймер, який нагадуватиме дитині робити перерву кожні 20 хвилин. Необхідно чергувати читання паперових та електронних книг. Також заохочуйте дитину відводити погляд за вікно або вгору та закривати очі на 20 секунд. Існує правило 20-20-20: 20 хвилин ми працюємо, 20 секунд відпочиваємо і знову 20 хвилин працюємо.

Батькам треба переконатися, що дитина користується ноутбуком на відстані витягнутої руки. В ідеалі монітор має розташовуватися не вище і не нижче, а на рівні очей. Планшети, до речі, також треба тримати на відстані витягнутої руки.

Щоб зменшити відблиски, джерело світла треба розташувати не за екраном, а за спиною дитини. Налаштувати яскравість та контрастність екрану так, щоб дитині було комфортно. Не бажано користуватися екраном на вулиці чи в приміщенні з дуже яскравим освітленням. Відблиски на екрані від сонця чи лампи можуть спричинити додаткове напруження очей.

Дітям не слід користуватися комп’ютером в темній кімнаті. Яскравість екрану може посилити напруження очей.

600x400-images-news-0120212-6f0b22af12fb04cd936a92a397f26e32

Статтю підготовлено в рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства «Побудова демократичної стійкості в Україні шляхом зміцнення місцевих та регіональних ЗМІ», який фінансує Фонд Emerging Donors Challenge та Міністерство закордонних справ Естонії за рахунок коштів з розвитку співпраці.

Автор: Назарій Вівчарик

реклама

Коментарі  

 
-1 #7 польский пан 07.04.2021 17:40
На польских грядках образование не нужно
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #6 Не дебіл 05.04.2021 20:24
Цитую Освітянин:
Цитую Андрій:
потрібно з дистанційкою завершувати, бо виростуть дибіли

Ти сам дебіл, в класі 35 учнів і незнаєш хворі вони, чи ні

Дистанційна лише рік, а проблема з дебілми існує давно, так що причинно- наслідковий зв'язок відсутній. Навпаки чим менше спілкуються в школі тим менший шанс ним стати.а дебіли це ті, що не бачать загрози від коронавірусу.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #5 Правда 02.04.2021 07:39
Влияет не пандемия, а методы борьбы. Это тот случай когда от борьбы с проблемой страдают больше , чем от проблемы.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #4 черный властелин 26.03.2021 18:32
С офлайн обучением буллинг невозможен, кроме того теперь родителям придёься проводить со своими чадами намного больше времени, может теперь они поймут каково учителям.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+7 #3 Освітянин 26.03.2021 10:19
Цитую Андрій:
потрібно з дистанційкою завершувати, бо виростуть дибіли

Ти сам дебіл, в класі 35 учнів і незнаєш хворі вони, чи ні
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-6 #2 Андрій 26.03.2021 09:38
потрібно з дистанційкою завершувати, бо виростуть дибіли
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #1 Морква 25.03.2021 21:53
влияет исключительно негативно...
учеба полностью переходит на родителей,школа от этого процесса полностью самоустраняется ....
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ