реклама
Будівельна компанія надія
Черкаська загальноосвітня школа №21 не належить до числа елітних чи експериментальних. У ній навчаються «прості» діти, які живуть поруч із навчальним закладом у старовинному черкаському мікрорайоні Кривалівка. Чим живе звичайна українська школа, як долає ковідні випробування та впроваджує освітню реформу, чи забезпечена вчителями і що педагоги думають про нові шкільні програми – в інтерв’ю із директоркою школи Світланою Осадчою.

1  

– Нашу школу побудували в 1965 році поруч із житловими новобудовами для працівників щойно створеного тоді заводу «Азот», – розповідає Світлана Анатоліївна. – Від часу побудови жодних капітальних реконструкцій у нас не було. Навіть спортивний зал, який обіцяли добудувати, так і не добудували. Тож обходимося без другого спортивного залу. На сьогоднішній день у нас 672 учні, школа носить ім’я відомого українського кінооператора, кінорежисера, політика, громадського діяча Юрія Іллєнка, родина якого жила поруч зі школою.

«Потрібно, щоб дитина розуміла, для чого вона вчить той чи інший предмет»

– На офіційному рівні часто хваляться реформою «Нова українська школа» (НУШ), мета якої – щоб «дітям було приємно навчатися» і щоб школа «давала дітям не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у житті». А що думають про цю реформу вчителі?

– Найстарші учні, які почали навчатися за програмою «Нової української школи», цьогоріч перейшли в 4 клас. Тому увагу організаторів освітнього процесу зосереджено передусім на початковій школі. Вчителі початкової школи по декілька разів на рік проходять курси підвищення кваліфікації. Зараз до впровадження НУШ готуються викладчі, які в наступному році почнуть навчати п’ятикласників.

«Нова українська школа» вимагає від учителів дещо іншого ставлення до навчального процесу. В її основі – дитиноцентризм, створення індивідуальних освітніх траєкторій для кожного учня. Навчання в школі доступне всім, в тому числі і дітям з особливими освітніми потребами. Для них створюємо відповідні умови. Наразі будемо турбуватися про встановлення пандусу.

Працівники школи спостерігають стрімкі зміни в світогляді, поведінці, спілкуванні сучасної молоді. Маємо йти в ногу з цими змінами, тому і дітей, і батьків бачимо своїми партнерами в освітньому процесі – такі стосунки допомагають  учням здобувати якісні знання, застосовувати їх в житті.

Державна та місцева влада надають нам суттєву підтримку у розбудові НУШ. Закупляється обладнання. Всі кабінети початкової школи мають телевізори, комп’ютери, принтери, сканери, ксерокси для роботи вчителів. Тільки цьогоріч наша школа отримала 12 ноутбуків.

Ви питаєте, що думають про НУШ учителі. Більшості з них «Нова українська школа» подобається! І, до речі, подобається вчителям різного віку. Заведено вважати, і не без підстав, що старші люди більш консервативні, не завжди готові сприймати новації. Але це не стосується вчителів нашої школи, працюємо злагоджено.

Що ж до конкретних результатів змін програм у початковій школі – про це ще говорити зарано.

– А які зміни чекають на середню освіту в подальшому?

– З кінця 2020-х років загальноосвітня школа складатиметься з трьох частин: початкової школи (1-4 класи), гімназії (5-9 класи) і ліцею зі спеціалізацією учнів за окремими предметами (10-12 класи). Деякі школи матимуть усі три ступені, деякі – дві чи одну. Але це буде згодом. Для цього школи повинні напрацювати матеріальну базу, департаменти освіти – карти: де зможуть навчатися діти, які живуть у тому чи іншому районі тощо.

2  

– Як щодо шкільних програм? На старі програми було багато нарікань, їх вважали занадто складними... З приходом НУШ ситуація виправляється? Програми стають кращими?

– Вони стають іншими. Зараз вивчається не така велика кількість матеріалу, яка вивчалася за старими програмами. Але такого, щоб щось змінили зовсім, а нового не запровадили, – такого немає. Програми НУШ більш спрямовані на практичність, на те, як можливо використовувати набуті знання. У початкових класах активно використовуються конструктори Lego. Це допомагає і розробляти моторику рук, і зробити мислення більш скерованим на практичне виконання завдань. Багато уроків проходить на відкритому повітрі. Навчання стає інтегрованим. Уроки поєднуються спільною тематикою. Наприклад, якщо вивчається квадрат, то діти розглядають цю тему не тільки на математиці, а й, скажімо, на природознавстві: вони шукають квадрати в природі, будинках... На трудовому навчанні складають квадрати із конструктора тощо.

Якщо раптом – дистанційка...

– Санітарні лікарі не виключають, що цьогоріч знов доведеться запроваджувати карантин. Школа готова до цього?

– Готуємося. Вчителі пройшли курси з дистанційного навчання, які організували раніше підготовлені педагоги-тренери. Дуже зручно, що замість багатьох інтернет-платформ тепер запроваджено єдину – Google Workspace. Введення спільного майданчика дозволяє школі чітко дотримуватися розкладу. Сьогодні всі вчителі нашої школи володіють цифровими інструментами і готові застосовувати їх в разі переходу на дистанційне навчання. Вести урок вони зможуть як із дому, так і зі школи – майже всі кабінети підключено до мережі. Представники адміністрації школи мають можливість віртуально відвідати будь-який урок і таким чином допомогти вчителю якісно організувати освітній процес.

– Сьогодні в соціальних мережах багато жартів про низьку ефективність дистанційної освіти...

– Діти є різні. Деякі з них можуть не навчатися і при фізичній присутності вчителя в класі. Звісно, за умов дистанційного навчання учні дещо розслаблені. Але, якщо вчитель правильно налаштовує їх на роботу, суворо дотримується розкладу, освітній процес іде нормально.

За результатами ЗНО 2021 року наша школа – на 15-му місці в рейтингу шкіл Черкас. Непоганий результат. Навчання залежить і від майстерності вчителів, і від кожної дитини та родини, в якій вона виховується.

Міфи про вчителів і сучасних учнів

– Часто кажуть, що великою проблемою освіти є погане оновлення кадрів. Що молоді вчителі не хочуть іти працювати до школи...

– Звісно, така проблема є. Якщо досвідчений учитель змінює місце проживання або через поважний вік іде на пенсію, то це є проблемою для школи. Нового вчителя знайти важко, особливо це стосується вчителів іноземних мов, які мають можливість знайти краще оплачувану роботу в інших галузях. Наша школа забезпечена кадрами. Є серед них і молоді вчителі.

– Якщо не секрет, скільки отримує молодий учитель, який ще не заробив різноманітних надбавок?

– На жаль, зовсім небагато. На руки – близько 4 тисяч гривень.

– Від людей старшого покоління, в тому числі й від педагогів, часто можна почути, що нинішнє покоління – невиховане, не має поваги до старших. А ви як думаєте?

– Діти є діти. Вони такі, якими їх виховують батьки, суспільство. Ми справді іноді спостерігаємо неповагу деяких учнів до вчителів. Але чому тут дивуватися: про школу багато негативу можна зустріти в соціальних мережах, у засобах масової інформації. Батьки іноді теж дозволяють собі критикувати вчителів у присутності своїх дітей, а дехто навіть застосовує ненормативну лексику. Чого тоді чекати від дітей? Адже для дитини завжди на першому місці родина, де вона виховується.

Але будемо щирі: якщо вчитель поважає учнів, ставиться до них як до особистостей, то в нього й менше негараздів в освітньому процесі.

Сучасні діти відкритіші. Вони не бояться запитати щось у вчителя. Більшість із них дуже багато знають, багато чим цікавляться.

– Ви наводите позитивні приклади. А можете приблизно оцінити, який відсоток дітей справді хоче вчитися, а який – категорично не хоче?

– Не думаю, що тут може бути якась точна статистика. Дуже хочуть вчитися відсотків 30-40. Ще відсотків 20-25 навчаються під тиском батьків. Ще стільки ж – навчаються в залежності від ситуації. Ну, а 10-15 відсотків просто ходять до школи, «бо так треба».

– Часто кажуть, що сучасні діти мало читають.

– Більшість із них мало читають книжок, це правда. Такого раніше не було, щоб діти у 5-6 класах читали на рівні нормативів 3-4 класів. На заваді – сучасні гаджети. Працюємо над тим, щоб зробити їх корисними в шкільному житті.

Вчителі української мови і літератури багато уваги приділяють розвитку навичок читання. Адже якщо дитина погано читає – вона не зрозуміє ані математики, ані фізики, ані хімії. Тому ми просимо батьків, особливо тих, чиї діти навчаються у початковій школі, приділяти більше уваги читанню дітей удома. Уроку для цього недостатньо.

2
  

Між школою і репетиторством

– Давайте поговоримо про старші класи. На що спрямовані основні зусилля вчителів: на підготовку учнів до подальшого життя чи до складання ЗНО?

– І на те, і на те. Одне від другого відірвати не можна. ЗНО – це підсумок навчання дітей впродовж 11 років. У школі немає непотрібних предметів. Навіть якщо дитина буде складати ЗНО, наприклад, із математики, української мови і літератури та історії України, є ще середній бал атестату по всіх предметах. Кожен учень повинен набути в школі багаж знань, який зможе потім використовувати у виші, а потім – усе життя.

Зрозуміло, що має значення і спеціалізація. Наприкінці 9 класу ми опитуємо учнів, які приблизно предмети їм найбільше знадобляться в подальшому. В 10 класі утворюємо профільні класи, із факультативами з певних предметів. В нас були різні профілі: фізико-математичний, філологічний, історичний.

– І який профіль виявився найпопулярнішим?

– Українська філологія. Адже основний предмет, який складається при вступі до вишу, – це українська мова і література. Але ми вирішили робити так: у профільованому за українською філологією класі ми додаємо також факультативи з математики, історії, які найчастіше потрібні для складання ЗНО.

– Чому, незважаючи на всі зусилля шкільних учителів, діти у випускних класах зазвичай усе-таки потребують послуг репетиторів?

– Тут є декілька моментів. По-перше, в тестах ЗНО, на жаль, зустрічаються питання, які просто не вивчалися в школі. По-друге, на уроці вчитель дає знання, орієнтовані загалом на весь клас. А в класі є діти різних здібностей, різних зацікавлень, діти, які збираються вступати на різні спеціальності. Тому хтось із них потребує більш докладного розбору певних тем. Деякі діти краще засвоюють матеріал, коли спілкуються з учителем один-на-один. При роботі з репетиторами діти, як правило, більше стараються, бо знають, що батьки платять за урок. Іноді батьки перестраховуються: вважають, що уроку, де вчитель займається одночасно з тридцятьма учнями, недостатньо... Буває по-всякому.

У нашій школі заведено розділяти власне шкільне навчання і репетиторство. У приміщенні школи наші вчителі репетиторством не займаються.

Говорячи про репетиторство, знов наголошу, що все залежить від дитини. Репетитори потрібні не всім. У нас було дві дитини, які, не займаючись із репетиторами, склали ЗНО з української мови і літератури на 200 балів. Тому багато що залежить від талантів дитини і від її цілеспрямованості. Якщо дитина знає, що батьки не мають коштів на репетитора, але бажає досягти більшого в житті, вона досягає всього сама: старанно вчиться, ставить додаткові запитання вчителям, читає – відповідно і є результат!

Харчування, шкільна форма, відеоспостереження

– В останні роки багато говорили про реформу шкільного харчування. Чи є якісь реальні зміни?

– Позитивні зміни в місті є. Відбувається заміна кухонного обладання. Взагалі шкільному харчуванню приділяється набагато більше уваги.

Наша школа три роки тому була в пілотному проєкті «Меню на вибір»: діти і батьки наперед замовляли, які страви вони хотіли б бачити в меню на наступному тижні. Вибирали з пропозицій у 5-6 страв. У результаті діти харчувалися з більшим бажанням, доїдали свої порції. Але було дуже велике навантаження на вчителів, які мусили складати всі ці списки. Крім того, в початкових класах діти, дивлячись на страви своїх сусідів, часто вже під час прийому їжі хотіли щось змінити. Це створювало певні складнощі. Потім пілотний проєкт закінчився. Але ми набули певного досвіду: знаємо, які страви дітям більше до смаку. Тож їдальні їх переважно і готують.

Негативним моментом є, на жаль, недостатнє фінансування, щоб зробити меню більш різноманітним.

– Що ви можете сказати про шкільну форму? Вона у вашій школі є?

– У нас – немає. Ми просимо батьків, щоб діти вдягалися відповідно до ділового стилю.

– У вашій школі діє система відеоспостереження. Вона продемонструвала свою корисність?

– Звичайно! Вона дисциплінує учнів, які краще поводяться в коридорах. А найголовніше, дозволяє розв’язувати життєві проблеми: приміром, дитина загубила десь кошти – ми подивилися, побачили, де загубила, хто їх знайшов тощо. Система відеоспостереження – річ потрібна, і добре, що нам її встановили безкоштовно. Але ж її треба підтримувати. Дві великі камери надворі в нас уночі вкрали, одна зламалася. На відновлення кошти не передбачені.

4

 
– Зараз у деяких школах запроваджують систему розпізнавання облич. У вас установлення такої не планується?

– Можливо, вдасться виграти для цього якийсь грант... Для нашої школи поки це не планується.

Розмову вів Максим Степанов.

Фото Сергія Редька.

реклама


Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+1 #13 ганс 08.09.2021 11:05
Цитую /Solid:
Цитую ганс:
дитиноцентризм- это что такое?
директорше стыдно признаться, что задача НОВОЙ ШКОЛЫ- делать из людей дэбилов.
на уборке клубники в польше особых знаний не нужно

Перднув МОЩНО!
А пофакту?
А нічого. Бо вчителі - працюють і вчать дітей.

оценки не ставятся- это оскорбление бедного дитяточки..Читать на время не заставляют..
учеба - игра в конструктор лего. обьемы часов по дициплинам сокращены до предела..
Это что если не дебилизация?
Биология, география, физика, химия, экономика и астрономия обьединяются в единый курс- «Естественные науки».
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+9 #12 ЮЗР 06.09.2021 14:13
Цитую Степанич:
Цитую ЮЗР:
Так как я сюда давненько незаходил
Лучше бы ты никуда не заходил, дабы дурь твоя не была видна

Повторяю для тугодума 8) Закрой хлебало,что б дурь невылатала! 8) Прыгай в лес Степашка
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #11 /Solid 06.09.2021 12:07
Цитую ганс:
дитиноцентризм- это что такое?
директорше стыдно признаться, что задача НОВОЙ ШКОЛЫ- делать из людей дэбилов.
на уборке клубники в польше особых знаний не нужно

Перднув МОЩНО!
А пофакту?
А нічого. Бо вчителі - працюють і вчать дітей.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-15 #10 Степанич 06.09.2021 10:27
Цитую ЮЗР:
Так как я сюда давненько незаходил
Лучше бы ты никуда не заходил, дабы дурь твоя не была видна
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #9 ЮЗР 06.09.2021 09:27
Цитую Степанич:
[quote name="ЮЗР"]Слышь ты Степашка, с чего ты взял что то Я?[/quot кроме тебя больше никто таким не занимается.

А оказывается занимается :lol: Так как я сюда давненько незаходил 8) Прыгай лесом Степашка
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-12 #8 Степанич 05.09.2021 17:48
Цитую ЮЗР:
Слышь ты Степашка, с чего ты взял что то Я?

************* кроме тебя больше никто таким не занимается.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+9 #7 ЮЗР 05.09.2021 15:49
Цитую Степанич:
ЮЗР, лошара, досить вже мене мінусувати :lol:

Слышь ты ***чер-Степашка 8) С чего ты взял что то Я?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-7 #6 Я черкащанин 05.09.2021 14:22
Цитую Степанич:
Цитую ганс:
дитиноцентризм- это что такое?
директорше стыдно признаться, что задача НОВОЙ ШКОЛЫ- делать из людей дэбилов.
на уборке клубники в польше особых знаний не нужно
Ану розкажіть нам, що не так з Новою Школою? Не голослівно, а з фактами? Цікаво прочитати ваші аргументи.

Та які там аргументи? Закортіло написати щось вумне та критичне - і написав.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-15 #5 Степанич 05.09.2021 13:55
Цитую ганс:
дитиноцентризм- это что такое?
директорше стыдно признаться, что задача НОВОЙ ШКОЛЫ- делать из людей дэбилов.
на уборке клубники в польше особых знаний не нужно
Ану розкажіть нам, що не так з Новою Школою? Не голослівно, а з фактами? Цікаво прочитати ваші аргументи.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-18 #4 Степанич 05.09.2021 13:53
ЮЗР, лошара, досить вже мене мінусувати :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Делікат
реклама

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ