реклама Делікат

Сагунівська громада об’єднує три села і на сьогодні налічує понад 5 тисяч мешканців. Голова громади Ірина Бодяненко, як і декілька років тому після обрання, працює без заступників, бо бракує кадрів. Робочих місць у громаді небагато. Вона отримує кошти до бюджету насамперед з податку на землю, крім того – знаходиться в пошуках інвесторів та фахівців. Хоч і перше, і друге частково вирішено. Чим живе громада і перед якими труднощами постає сьогодні?

ofct81kzepoaoxnsd8ue

За сприяння ООН тут готуються в центральному селі громади відкрити хаб. Тут у кожному селі дуже красива озеленена центральна частина. Тут плетуть сітки для захисників, тут очікують на побудову вітряків для вироблення електрики і мріють про створення реабілітаційного центру

Зараз громада одна з перших закінчує комплексні плани

Загалом територіальну громаду можна назвати об’єднанням переселених сіл. Адже всі села громади: Сагунівка, Топилівка і Боровиця – були колись переселеними через створення Кременчуцького водосховища. Нині села розташовані компактно одне за одним, усі біля Дніпра. До слова, розташування сіл породжує тут рибний промисел, тож робота рибних господарств – одне з чинних підприємств в Сагунівській громаді. Проте є тут і сільські господарства, які орендують навколо поля і шукають свій шлях. Якщо раніше одне з підприємств займалося вирощуванням яблук, то нині перейшло на овочі – так звану борщову групу.

o_1hbgh8eecuo81mqdjh95q41fe72m

– На сьогодні маємо в громаді підприємство, що вирощує насіння кукурудзи. Це французький агрохолдинг, що працює за євростандартами. Саме це підприємство цікаве тим, що завозить у село молоко і люди можуть купувати якісний продукт, яке відповідає усім нормам. Звісно, маємо й інші вигоди. Підприємство утримує футбольну команду, частково ремонтує дороги. Разом з іншими підприємствами взимку розчищають своєю технікою дороги. Окрім того, зверталися до підприємств, які у нас працюють і за іншими потребами. Коли робили бомбосховище, потрібні були то ківш, то інший транспорт, то пісок…, – каже голова громади Ірина Бодяненко.

Щодо інфраструктури, то у громаді зараз є дві школи і два садочки: у Сагунівці і Боровиці. А в Топилівці діє навчально-виховний комплекс, де досить небагато дітей, тож опалення там здійснюється електрикою в невеликому приміщенні. Водночас освіта є і найбільшим навантаженням на бюджет – 60% коштів з загального кошика йде саме на неї.

– У нас в Сагунівці було 2 школи на 400 місць. У одній школі було 200 дітей, а в іншій 50, така ж ситуація була по садочках: в одному було багато діток, в іншому геть мало. У підсумку ми закрили одну зі шкіл (там було всього 50 учнів, але на її обслуговування йшли мільйони) і нам передали на баланс стару будівлю, яка більш як півстоліття не ремонтувалася. Проте ті школи, що є, намагаємося оснастити. Купуємо мультимедійні дошки, у садочки проєктори, вдалося оснастити освітні заклади за допомогою проєкту уряду, – каже Бодяненко.

o_1hbghcpks113u19r6ol68g51n7k4v

Зараз громада одна з перших закінчує комплексні плани ТГ. Робота тривала два роки. І нині справа на завершальному етапі. 390 тисяч субвенції на це дала область. І враховуючи, що це був пілотний інститутський проєкт, то сам інститут зменшив ціну. Тож замість 2 мільйонів громада заплатила близько 500 тисяч.

– Туди входить моніторинг всіх будівель, споруд, об’єктів, і ми вже можемо визначити, куди заводити інвесторів. Окрім того, ми вже інвестиційний паспорт переклали на іноземні мови, направляли німецькій стороні. Адже вже знаємо, що є в нас, наприклад, покинута ферма, є певна ділянка, куди можна заводити інвестора, щось будувати. Так, у нас було в планах розміщення морозильних камер для ягід-фруктів, – розповідає голова громади.

Зауважимо, в умовах децентралізації влади кожна громада прагне розробити комплексний План просторового розвитку, що є обов’язковою умовою її розвитку. Очікується, що протягом 2022-2024 рр. у територіальних громадах мають з'явитися відповідні документи, покликані зупинити хаотичну забудову в регіонах і встановити чітке призначення кожної земельної ділянки громади.

До речі, на початку року у Головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області відбулася зустріч першого заступника начальника Головного управління Олександра Безбородька, начальника управління Державного земельного кадастру Людмили Пазинич із Тетяною Буряк, представником розробника плану просторового розвитку території Сагунівської територіальної громади Черкаського району – консорціуму «Архітектура Геодезія Землеустрій».

– Сагунівська територіальна громада – одна з перших в Україні, для якої розробляють комплексний план просторового розвитку, що одночасно поєднує містобудівну документацію та документацію із землеустрою. Цей план сприятиме розвитку території громади: створенню соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури, умов для роботи місцевого бізнесу й залучення інвестицій, формуванню екомережі, рекреаційних зон, охорони і збереження культурної спадщини й земель, організації єдиної системи обслуговування населення тощо. Вихідними даними для комплексного плану є також і відомості про об’єкти Державного земельного кадастру, тому фахівці обласного Держгеокадастру консультуватимуть розробника та надаватимуть потрібну допомогу для успішного завершення цього проєкту, що може стати зразком для інших громад не лише Черкащини, а й усієї України, – зазначив Олександр Безбородько.

Про медичну сферу: у громаді є ФАП і дві амбулаторії. Є також потреба в лікарях. Окрім того, громада була б рада бачити реєстратора в ЦНАПі, якого не можна знайти два роки, а також громада у пошуку вчителя музики, бо має духові інструменти.

o_1hbghfjs41kat14vh196b1at55ov5l

До слова про ЦНАП. Ірина Бодяненко пригадує, як його обладнували за сприяння регіонального офісу «U-LEAD».

– Загалом, нам ця організація дуже допомогла. Бо там була допомога не лише матеріальна, а більш навчальна та освітня. Нас залучали до семінарів, консультування. Був же певний етап децентралізації, коли нам доводилося відстоювати створення громади. А тоді був якраз етап голосування депутатами змін до Перспективного плану формування спроможних громад регіону. Тобто, якраз оці освітні, законодавчі експертні моменти, які нам надавали, дуже допомагали в роботі, коли ми стали на ноги, – каже Ірина Бодяненко. – Ми мали змогу тоді поїхати і побачити роботу інших громад, порівняти. Зараз, щоправда, обіцяють теж організувати таку освітню зустріч з іншими громадами і я цього очікую.

У бібліотеці планують ремонт, щоб облаштувати хаб_фото автора

У бібліотеці планують ремонт, щоб облаштувати хаб_фото автора


У Сагунівському будинку культури, де знаходиться бібліотека, діє танцювальний гурток. Тут навіть працює ляльковий театр. Сьогодні, враховуючи, що є така потреба і для ВПО, яких прихистила громада, тут створюють хаб. Коштами допомагає організація «МХП-громаді» (у межах конкурсу соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!») та UNCHR (Агентство ООН у справах біженців). Тут діє така собі синергія влади і активних громадян.

– Коли почули про грантовий конкурс, де можна одержати до 100 тисяч гривень підтримки, то почали діяти, – розповіла керівник бібліотеки Ніна Пустовойченко. – Ми почали описувати в документах на конкурс наш проєкт і знайшли підтримку від інших організацій. Сподіваємося, за пару місяців завершити облаштування хабу.

До слова, вона очікує, що можливе відключення світла в майбутньому може лише додати популярності бібліотеці. Каже, так було вже торік, коли люди через відключення електроенергії частіше ходили в бібліотеку за книгами.

У селі Сагунівка для дітей діє танцювальний гурток. Навчає дівчат та хлопців вимушена переселенка з Бахмутського району Валерія Руденко. Їхала з дому з рідними спершу машиною, потім автобусом. Каже, сюди приїхали першими родичі, потім вона. 18-річна керівниця гуртка приїхала на Черкащину з бабусею та дідусем. Валерія пригадує, як торік лишатися у домівці в містечку Часів Яр стало неможливо. Сьогодні розуміє, що повернутися, швидше за все, буде нікуди. Тож починає життя тут.

Переселенка вчить дітей із Сагунівки хореографії

Переселенка вчить дітей із Сагунівки хореографії


Дівчина здобуває вищу освіту за відповідною спеціальністю. У ролі наставниці вона вперше. Спершу було багато діток, більш як півсотні, але згодом відсіялися, хтось просто зосереджений на навчанні в школі, хтось змінив гурток.

– Подобається бачити палкі очі дітей, які чекають тренування. Хочуть навчитися. Мені це теж цікаво! Ми вже плануємо поїздку на змагання, – каже Валерія Руденко.

Центр села має бути охайним

Голова громади Ірина Бодяненко потрапила у ці краї за розподіленням, тут стала працювати і створила родину. Сьогодні її донька працює в Черкасах, а чоловік загинув при захисті Донецького аеропорту.

Зранку пані Ірина викопує зі своєї клумби частину рослин і везе до Боровиці. Там чекають працівники старостату, облаштовують клумбу навколо майбутнього водограю.

o_1hbghj4tps681e441l5m4mf1nk28e

Ірина Бодяненко була ініціатором створення парку в Топилівці, одному з сіл громади.

А от водограй у Боровиці допомагає облаштовувати місцеве підприємство. Загалом планується облагородити всю площу, яка буде зроблена в пам'ять про захисників з села. Також планують встановити лавки. Загалом такі зелені опорядковані зони є далеко не в кожному селі області.

Поки йде робота з облаштування клумби, староста села Олександр Малиношевський показує будинок культури і, зокрема, знайомить з добровольчою організацією «Оберіг». Тут місцеві у вільний від роботи час збираються і плетуть сітки, які вже поїхали в багато різних підрозділів.

– Тут ми збирали і продукти, й іншу допомогу. Нині люди, переважно літнього віку, плетуть сітки. Раніше плели зі звичайної тканини, але вона виявилася заважка, тому тепер беруть агроволокно, – каже староста.

07 а

У Боровиці діє ТОВ «Дружба», підприємство, що провело меліорацію води з Дніпра для місцевих полів. А це дало і робочі місця для обслуговування систем.

Якщо ж говорити про останні роки роботи громади, то каже, що більше робили нагальних речей, а це, наприклад, опалення і реконструкція каналізації в будинку культури, де діють гуртки, це облаштування бомбосховища в освітньому закладі, проте воно не вміщує всіх дітей, тому навчання відбувається у дві зміни.

Сьогодні також громада в пошуку інвестицій. Як каже Ірина Будяненко, зараз ведуться пошуки зручної ділянки для встановлення вітряків.

Є й інший проєкт в громади – це вітряки. Компанія сама з Херсону. Вони зараз роблять геозйомку, визначають напрямок вітру. І, врешті, коли поставлять вітряки на землях громади, то це було б добре.

– Навіть якщо це буде не так, то кампанія вже зареєстрована саме у нас і кошти будем отримувати ми. До слова, там будуть і робочі місця. Адже вітряки будуть охороняти, обслуговувати, – каже голова громади.

До слова, якби не війна, то громада б мала і туристичний маршрут. А конкретніше – веломаршрут, щоб зі Слободи вздовж набережної їхати аж до Чигирина. Взагалі, сільська школа тут їздить на велосипедах уся. Велопарковка біля місцевої школи заповнюється ще зранку. За 20 хв. до початку занять їх зазвичай уже близько 60. Велосипеди у школярів різних розмірів та кольорів. Обирають такий вид транспорту не лише учні, а й вчителі. У «годину пік» в селі в теплу пору перед ґанком школи стоять близько 200 велосипедів. Безпечну їзду тут інструктують.

o_1hbghkkje14f51orn33fnupecaj

– Також ми внесли в комплексний план громади питання облаштування реабілітаційного центру на півострові, який маємо. Бо були охочі там зайнятися усілякими приватними розважальними центрами. Та все ж вдалося все оформити, зафіксувати документально, – каже Ірина Будяненко.

Цікавим є питання подальшого життя громади. Сьогодні український уряд ініціював вилучення у місцевих громад податків на доходи фізосіб, які сплачують військовослужбовці. Як ідеться у пояснювальній записці, цим законопроєктом уряд пропонує, зокрема, з 1 жовтня 2023-го по 31 грудня 2024-го так званий військовий ПДФО в повному обсязі зараховувати до спеціального фонду Державного бюджету України. Водночас голова громади каже, що цей крок, ймовірно, стане катастрофою для них, адже ці кошти вже враховані у бюджетах і є ледь не основною статтею надходжень. Слідкуватимемо, як розвиватимуться події у громаді надалі.

***

Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

bigmir)net TOP 100