Приїжджаючи в Кам’янку о 9 ранку з Черкас, чуєш сповіщення про хвилину мовчання в гучномовець. У самому центрі громади постійно курсує поліцейський патруль. На міськраді три прапори – синьо-жовтий, червоно-чорний та прапор Європейського Союзу. З однієї з вулиць удалині видно поле з сонячними панелями – підприємство одного з інвесторів, що наповнює бюджет. Тут у місті є алея сакур. Також край Тясмину розроблений і облагороджений туристичний маршрут уздовж каньйону, зокрема алея, якою прогулюється багато гостей міста у теплий період року.
Кам’янка має стати європейським містом та вийти в лідери з надання туристичних послуг в області. Так казав міський голова Кам’янки, а нині керівник Кам’янської міської територіальної громади Володимир Тірон. Та це було до повномасштабного вторгнення. Нині більше думають про безпеку. У громаді облаштували укриття, тут виділяють кошти на ЗСУ, приймають переселенців. За два роки повномасштабного вторгнення їх тут зареєстрували до 3 тисяч ВПО. Зрозуміло, що залишилися не всі. Частина їхала транзитом далі на західну Україну.
Як кажуть у самій владі, «хоч потенціал у громаді є, та поки про розвиток не йдеться», бо вільні залишки йдуть насамперед на ЗСУ.
«За попередніх керівників, голів ОДА громада була обділена, бо коли формується допомога з обласних фондів, то до приходу Табурця нас ображали, нині ситуація краща», – кажуть у владних коридорах тергромади.
– Коли на початку 2018 року ми стали фінансово незалежними, самостійними, то зіткнулися з дефіцитом коштів на освіту у розмірі близько 3 мільйонів. Це був страшенно важкий рік. Довелося робити оптимізацію, і вже 2020-й рік закінчили з плюсом у 1,2 млн. Це дало можливість жити, і коли приєдналися інші громади, то ми не проводили одразу оптимізацію, – каже начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Кам'янської міської ради Анатолій Могилка.
Водночас зауважує: щорічний процес з оптимізації не може спинитися. Малокомплектні школи, де менше 25 осіб, доводиться закривати.
– Маємо сьогодні 6 шкільних автобусів. Де треба, діток довозимо в школи. Загалом станом на сьогодні всі заклади освіти, а це і садочки, і школи, і позашкілля, мають укриття. За ці два роки з місцевого бюджету на безпеку було виділено близько 3 мільйонів гривень, – розповідає Анатолій Могилка.
Для облаштування укриттів шукали і кошти ззовні. Так, у комунальному закладі «Кам'янський ліцей №1» спільно з Міжнародним надзвичайним фондом допомоги дітям при ООН (UNICEF) реалізували проєкт і облаштували укриття.
– Укриття до цього не існувало в ліцеї, було лиш підвальне приміщення, не обладнане для таких цілей. Тепер тут перебувають під час тривоги діти молодших класів, укриття опалюється, тут є спеціальний розподільний пристрій з генератором, який дає світло у разі можливої відсутності його в усьому ліцеї. Укриття відкрили в жовтні 2023 року, до цього діти вчилися онлайн, – розповідає виконуюча обов’язків директора ліцею Марина Касян.
Освітяни кажуть: вдалося обладнати все на десятки мільйонів гривень. Сам навчальний заклад, звісно, таких коштів не мав.
До речі, днями в школі за підтримки відділу освіти і спонсорів реконструювали історичний музей. Зробили нові стенди, розмістили нові експонати (зброя і амуніція), розробили нову експозицію по темі російсько-української війни.
Водночас фінансування освіти в громаді не дотягує до середньообласного рівня. Про це каже радник із питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Черкаській області Микола Гулько, програми, яка спрямована на розвиток місцевого самоврядування.
За 2023 рік середні видатки на загальну середню освіту в розрахунку на 1 учня по громадах Черкаської області складають 51 814 грн. По Кам’янській громаді цей показник нижче середнього і становить 39 944 грн.
Заступник міського голови Олександр Потапенко розповідає: коли розпочалася війна, у селі Тимошівка школа на 2,5 тисячі квадратних метрів почала приймати переселенців. Там облаштували хаб на 120 місць. Перший час це місце виконувало транзитну роль. Люди приїздили і їхали далі. Прийняли десь до 700 осіб.
– Нині в нас є два місця тимчасового перебування ВПО – на 32 і 52 місця. Друге якраз облаштовуємо. Лишилося доукомплектувати меблями, і буде діючий хаб. Це була стара школа, ми зробили ремонт і перегородки, вийшло 17 квартир. Там поселятимуть евакуйованих зі сходу. Воду підвели, зробили нові туалети, нову електропроводку, бо попередня була дуже стара. Завезли техніку, ліжка, стільці і столи. Чекаємо ще деякі меблі, і як все облаштуємо, то будемо приймати людей, – показує хаб Олександр Потапенко.
Каже, що все зроблено за бюджетні кошти, лише деяке обладнання надали спонсори.
На облаштування виділили 2 мільйони 200 тисяч гривень.
– Зараз в нас у громаді 1800 ВПО. За даними центру зайнятості, лише півсотні з них зареєстровано і 9 працевлаштовано. Дехто працює у школах, дехто на сільськогосподарських підприємствах. Найбільше переселенців у селах Телепине і Косарі. Чомусь саме там спершу люди опинилися, і потім кликали інших. І тепер знайти вільний будинок для продажу в тих селах неможливо, – каже Олександр Потапенко.
До слова, після початку війни в селі Телепине з’явився хороший лікар. Валерій Володимирович – переселенець.
– Чоловік їздив по всій Черкащині, шукав умови, вакансію. У нас саме помер сімейний лікар, а Валерій Володимирович приїхав в Кам’янку та довідався, що є вільне місце, - каже Олександр Потапенко.
Валерій Алтунін немов додав у село нового життя. Більше того, він зареєстрував групу в «Фейсбуці», постійно інформує громадян про необхідність щеплення, пише щодо програм НСЗУ по безкоштовних ліках, зустрічається зі школярами в просвітницьких цілях.
Кам’янська громада утворювалася в 2017 році. В муках, як каже голова громади,
–Це відбувалося за протистояння з районним керівництвом. І ми через цю непотрібну боротьбу втратили багато часу. Та все ж ми об’єдналися, спершу з Тимошівкою і Юрчихою, і показали гарні результати. А потім вже після завершення добровільного об’єднання і продовження планів децентралізації до нас доєднали решту 11 сіл. Ми були спроможними і насамперед дбали про парк техніки, бо треба мати чим надавати людям послуги, – розповів очільник Кам'янської громади Володимир Тірон.
Нині автопарк комунального підприємства налічує більше 20 одиниць авто. Пару років тому громада в області зайняла перше місце в системі благоустрою.
Володимир Тірон зосереджується на бюджетних питаннях. Каже, торік виступав з заявами, пропонував до 1 січня 2024 року не чіпати ПДФО.
– ПДФО були враховані в наших бюджетах, а кошти забрали, – запевняє він. – Окрім того, я звертався в листі до керівництва держави щодо термінової легалізації допомоги ЗСУ від українських громад. Відповідну петицію про термінове прийняття законопроєкту №9560-1 зареєстрував на сайті Верховної Ради України виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Петиція спрямована на надання органам місцевого самоврядування прямого права здійснювати виплати з місцевих бюджетів для допомоги ЗСУ. Адже місцеві ради не мають прямого права здійснювати виплати для армії. І лише нещодавно зареєстрували потрібний для цього проєкт закону. Попри це, ми брали на себе відповідальність і допомагали коштами та матеріально Збройним силам. Загалом допомогли на суму близько 39 млн грн. Ми також в області на п’ятому місці по закупівлі дронів!
Загалом цьогорічний бюджет громади на рівні 200 мільйонів, як і торік.
– Закриваємо захищені статті за рахунок залишків 2023 року. Та 2025 рік може бути проблемний. Бо кошти в нас забрали у верхи, а витратні всі частини лишили. Звісно, найбільше коштів іде на освіту – це 64%, – каже Володимир Тірон.
Радник із питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в області Микола Гулько каже:
– За 2023 рік до загального фонду (без трансфертів) місцевого бюджету Кам’янської територіальної громади Черкаської області мобілізовано 210,77 млн грн доходів. Порівняно з 2022 роком доходи громади збільшилися на 57,9 %, або на 77,31 млн грн… Якщо порівнювати тільки з громадами Черкаської області, то в середньому доходи виросли на 20,4 %. Тобто Кам’янська громада досягла показника вище середнього з надходжень у 2023 році не лише в області, а й по Україні (по Україні в середньому виросли на 11,5%), – підкреслив радник.
При підготовці аналітики фахівець використав дані, які оприлюднені на Державному веб-порталі бюджету для громадян «Open budget» та на інформаційно-аналітичному дашборді «Бюджети територіальних громад України».
Микола Гулько підкреслює, що громада має фінансовий потенціал, спроможність забезпечувати громаду за рахунок ресурсів, які генеруються на її території.
– Ми постійно працюємо над наповненням бюджету. Торік знайшли близько 70 гектарів землі, яка використовується, а податки не сплачувалися. Але ж бюджет наповнюється у тому числі з податків за землю. Тож тут слід бути уважним, - каже Володимир Тірон.
Окремо голова громади виділяє компанії з голландськими інвестиціями «Чиста Енергія-2011», що встановила в місті сонячні панелі для вироблення електроенергії.
Її діяльність помітна в містечку. Інвестори сплачують всі відшкодування і податки до бюджету, реалізовано вже кілька соціальних проектів для покращення життя у громаді: виділено кошти на сакури для алеї Дружби міст України, профінансовано асфальтування вулиці Сонячної, організовано безкоштовні курси англійської мови.
– Зараз представники компанії допомагають і медичній галузі, і соціальні проєкти реалізують. Загалом до 2-х мільйонів витрачають на нас у рік. Є в громаді і кілька спиртзаводів, які не в найкращому стані… Зокрема, у 2021 році держава продала Косарський спиртзавод на аукціоні за 162 млн гривень. Однак гроші від переможця торгів – “агрофірми імені Горького” отримала лише влітку 2023 року. Новий власник не міг почати роботу, оскільки в ємностях підприємства зберігався заарештований кілька років тому судом спирт. Його вивезли влітку торік, - каже Володимир Тірон.
Також практично простоює машинобудівний завод, де сьогодні працює небагато робітників, хоч може працювати кілька тисяч.
Водночас сьогодні по громаді створюють благодійні рахунки для збору коштів від всіх підприємств, організацій та благодійників.
27 лютого було передано три десятидюймових FPV-дрони для 118-ї окремої бригади територіальної оборони. Їх закупили за рахунок коштів, які надіслали на благодійний рахунок виконавчого комітету Кам'янської міської ради аграрії громади…
Про те, як живуть громади Черкащини у час війни і з якими викликами зіштовхуються, показуємо у серії матеріалів проекту «Дія громад». Нині готується матеріал про Степанецьку тергромаду
Коментарі
Навіть регіони своїх прапорів на приміщеннях органів влади не вивішували.
Можеж зі скаргою звернутися у Лігу захисту прав сексуальних меншин, там її розглянуть...
Заголовок спочатку прочитав "Ковбасна міська територіальна громада".Подумав тренківський звіт
Стрічка RSS коментарів цього запису