Черкаські журналісти бажають працювати у законних та етичних рамках, при цьому самі не приховують своєї заполітизованості. «Прочерк» опитав представників черкаських мас-медіа, щоб дізнатися, наскільки легше чи важче стало їм працювати за нової влади. Всі дружньо заявляють, що вони законослухняні громадяни і розміщують у своїх ЗМІ виборчі матеріали згідно чинного законодавства. Ніхто, мовляв, не нав’язує нічого і навіть «не робить пропозицій, від яких неможливо відмовитися». Хіба що влада змушує черкащан передплачувати лояльну до неї «Молодь Черкащини».
Володимир Мамалига, один із засновників медіа-групи «Антенна», кандидат на посаду міського голови Черкас:
– Ми як працювали так і працюємо. Ситуація не змінилася ні на краще, ні на гірше. І ніколи не скаржилися на утиски влади і ніколи не хвалилися сприянням влади.
– У серпні цього літа на сторінках свого видання ви заявляли про тиск на черкаські ЗМІ з боку нової обласної влади. Крім того, як відомо, ви досі не отримали відповідь хто замовник замаху на вас та власника медіа-групи Валерія Воротніка, джип якого підірвали ще торік…
– Прокуратура і МВД заявляють, що вони знають і хто замовник, і хто виконавець, але справа ця немає терміну давності, бо це замах на життя. Вони заявляють, що у них немає доказової бази. Тому дуже цікаво і обурливо спостерігати, що правоохоронці все знають, але нічого не роблять.
– У газеті «Антена» ви також писали про перевірки в обласних комунальних газетах «Нова доба» та «Черкаський край», після яких обласне керівництво може також вдатися до певних організаційних та кадрових висновків. Чи не зацікавились контролюючі органи приватними ЗМІ?
– Та ні, через нас же не йдуть бюджетні гроші. Але цілком доцільно перевіряти бюджетних наркоманів, таких як газети «Місто», «Нова Доба» і «Черкаський край». На них же використовуються народні гроші. Тож перевірки правильні.
Сергій Халупінський, головний редактор обласної газети «Черкаський край»:
– Я б не сказав, що щось змінилося в роботі журналістів з приходом нової влади. От у мене як був цейтнот, так він і залишається. Тиску з боку влади не відчуваю. Крім того я не знаю, що таке тиск. Для когось може здатися тиском, що йому пропонують опублікувати відповідно до статутних зобов’язань офіційне повідомлення облдержадміністрації. Комусь може здатися тиском вимога опублікувати іншу подію, пов’язану з засновниками. Але чи це тиск? Варто говорити про формалізацію стосунків. У нас це і відбулося. Є засновники і видання. Тобто є співпраця. Трохи більше стало порядку в питаннях співпраці з прес-службою. Є повідомлення прес-служби, які нам офіційно надсилаються, адже відповідно до статутних документів ми висвітлюємо діяльність органів влади і в робочому порядку ми їх опрацьовуємо і публікуємо. Раніше це все було більш в хаотичному і авральному порядку. До речі, у нас щодо співпраці з владою все по закону: не більше 20% площі ми надаємо нашим засновникам. При всій повазі до попередньої влади, до пана Черевка (екс-губернатор Черкащини), то у нас інколи вимагали і понад 100% видання! Зокрема, якщо у нас номер газети з п’ятницю нараховує 16 сторінок, то у нас вимагали інколи надрукувати і 20 сторінок на відповідну тему, що ми приймали в штики. От тоді можна було говорити про тиск. От пам’ятаєте, коли вимагали опублікувати зміни до Конституції, які пропонував Ющенко. От тоді збирали всіх редакторів і вимагали…
– А як до політизації черкаських журналістів ставитеся? Багато з них нині йдуть у політику, зокрема, за списками партій в міську та обласну ради. Є інфо, що і ви у списках Партії регіонів до міськради.
– У вас неправильна інформація. До мене теж такі чутки доходили. Але я є членом цієї політичної організації з 2004 року, але участі в кампанії не беру. Свій багнет я збережу для іншої роботи, для роботи рядовим членом партії.
Юлія Сакун, редактор обласної газети «Нова молодь Черкащини»:
– Нині здійснюються спроби контролювати зміст нашого видання, зокрема, через СБУ. Якщо порівнювати ті часи, коли областю керував помаранчевий губернатор Олександр Черевко, з нинішніми, то можу сказати, що раніше наша газета була взагалі відлучена від двору губернатора. Нам був закритий вхід в облдержадміністрацію на прес-конференції. Зараз все увійшло в норму: нам не хамлять, перед нами не закривають двері, нам повідомляють про прес-конференції. З новою владою все увійшло в нормальне русло. Принаймні, на гострі запитання влада відповідає нормально. Однак нині використовуються методи недобросовісної конкуренції: одній газеті – «Молодь Черкащини» – робиться тираж більший за допомогою органів влади. Всі ж газети напрацьовували свої тиражі роками. Газетний ринок взагалі важкий, люди витрачають масу зусиль, щоб наростити тираж. І на сьогодні органи влади фактично забирають у нас читача для іншої приватної газети. І я знаю, що стривожені й інші редакції. Бо якщо людина під тиском передплатила одну газету, то по своїй волі вона вже не буде передплачувати іншу, бо не так це дешево. Оце такими єзуїтськими методами діє влада.
Тетяна Воронцова, журналістка обласної газети «Нова молодь Черкащини»:
– Ви є у списку УНП до облради. Наскільки заполітизовані сьогодні журналісти?
– Як на мене, дуже сильно заполітизовані. У Черкасах я не бачу якоїсь рівновіддаленої газети чи телеканалу від усіх політичних сил. Всі політично заангажовані певною мірою. Якщо взяти ту ж медіа-групу «Антенну», то ми добре знаємо, що Володимир Мамалига йде в мери, а відповідно використовує свою газету і телеканал для власної агітації. Так само телеканал «Вікка», який пов'язаний з ім’ям чинного мера Сергія Одарича. Нині Одарич використовує цей телеканал у власних цілях для розкрутки себе як міського голови, так і для розкрутки своєї команди Партії Вільних Демократів. Якщо брати державні ЗМІ, то всі вони ,по суті працюють на Партію регіонів. Сюди ж можна додати і газету «Молодь Черкащини», яка навіть не приховує цього. Звичайно є кілька видань – можливо, газети «Акцент», «Вечірні Черкаси», – які беруть всю рекламу, але ми бачимо, що все-таки там переважає реклама однієї політичної сили – Партії регіонів. Чи вони розміщують цю рекламу за гроші, чи від страху певних переслідувань контролюючими органами. Тож немає в нас політично незаангажованих видань. От і журналісти, як більшість громадян, не можуть стояти осторонь політичних процесів і мають свої симпатії і антипатії і активно їх проявляють на шпальтах своїх видань чи в ефірі телеканалів. Що ж до себе особисто, то я позапартійна, але партії УНП, де я в списку, симпатизую. Імпонують мені й інші опозиційні сили на Черкащині: це і «Батьківщина», і «За Україну!» і «Свобода» тощо. Тобто в принципі весь правий опозиційний табір мені симпатичний і коли надійшла пропозиція від УНП, то я погодилась. Бо не вважаю, що це йде у розріз з моїми політичними і професійними вподобаннями. Я завжди була в опозиції до влади, з самого початку своєї журналістської діяльності. І газета наша завжди була в опозиції до влади. І це логічно, що я з’явилась в списку центральних опозиційних сил.
– Якщо вас оберуть депутатом обласної влади, то будете продовжувати працювати журналістом?
– Журналіст – це ж моя професія. А депутатство – це можливість на щось вплинути.
Тетяна Єщенко, директор експертного клубу «CherkassyNews.TV»:
– Виокремлю декілька складових. По-перше, зараз чомусь як ніколи став відчутним розподіл журналістів на своїх та чужих. Свої це мається на увазі державні медіа, облтелерадіокомпанія та газета «Молодь Черкащини», яка користується лояльністю з боку губернатора. А щодо решта ЗМІ, то вже інше ставлення. Ми це бачили на прикладі телекомпанії «Вікка», коли журналістів цього каналу не пустили на партійну конференцію. Я жодного тиску не відчуваю нині. Немає такого, щоб хтось робив пропозицій, від яких неможливо відмовитися. Але все може бути, тому ми не виказуємо своїх симпатій до тієї чи іншої політичної сили. Просто виконуємо роботу з надання інформаційних послуг.
– А як ставитеся до політизації журналістів, до того, що прізвища ваших колег є у списках партій до місцевих рад?
– Тут нічого нового немає. В принципі те саме відбувалося на всеукраїнському рівні на попередніх парламентських виборах, коли до парламенту йшли журналісти – Ірина Геращенко, Андрій Шевченко, Володимир Ар’єв. Таким чином можливо люди сподіваються себе реалізувати, отримати більше інструментів впливу, а можливо дехто просто не бачить подальшої перспективи в своїй професії і хоче реалізуватися в іншій сфері. Я вважаю, що кожен має право самостійно визначатися. Будь-хто може для себе вирішити, чи він хоче бути журналістом, чи він хоче йти в політику. Я вважаю, що не можна цих людей критикувати. Ми можемо лише говорити, про що свідчить таке явище. Я вважаю, що нинішня черкаська ситуація є продовженням тієї, яка відбувалася раніше на всеукраїнському рівні. Але вважаю, що перелічені мною журналісти нічого нового не привнесли ні в журналістику, ні в політику. Ми не побачили ні суспільного телебачення, ні якихось нових тенденцій, щоб свідчили і про зростання демократії і про зменшення залежності ЗМІ від власників. Думаю це втеча від загроз журналістської професії в більш сите владне середовище.
Андрій Кравець, головний редактор громадсько-політичного тижневика Черкащини «Прес-Центр»:
– На мою думку журналісту комфортно працюється в будь яких умовах, якщо він дійсно працює а не б’є байдики. І немає значення, хто при цьому при владі. Якщо журналіст професійно працює над збором інформації він завжди знайде альтернативне джерело там, де навіть не матиме доступу інформації. Я зараз по своїй редакції не відчуваю дефіциту в новинах і в джерелах інформації. Що ж до нинішніх виборів, то зазначу, що мені абсолютно комфортно працюється з усіма політичними силами, ніхто не пробує сьогодні наступити на мозоль, незважаючи на те, що у нас є досить різкі публікації.
– А щодо політизації журналістів?
– Я не вважаю заполітизованими журналістів, які на час виборів йдуть працювати в прес-служби, якщо це не суперечить внутрішнім переконанням журналіста, і він при цьому не переступає якісь етичні межі, не займається «чорним піаром». А те, що журналісти сьогодні масово поділися в списки різних політичних сил, це дійсно впадає у вічі. Мабуть, такого ще в нас на Черкащині не було. Але в принципі? не бачу відмінності у професії журналіста від будь-якої іншої професії, якихось обмежень, які б забороняли журналісту йти в політику. Але він при цьому немає переносити свої політичні вподобання на тексти і ЗМІ не повинне перетворюватись в бюлетень якої-небудь партії.
Любов Правдіна, генеральний директор ТРК «Вікка»:
– Якби не останній прикрий випадок, коли журналістів нашого каналу не пустили на партійну конференцію, то можна було б сказати, що мої журналісти ніколи не скаржилися на те, що їх кудись не пускають. Взагалі ж, вважаю, що хороший журналіст повинен знайти десять підходів до влади, щоб отримати якийсь коментар.
– Вашу телекомпанію пов’язують з іменем чинного мера Сергія Одарича. Як вам вдається дозувати політичну рекламу?
– Діючий мер не значиться у нас в керівному складі, в наглядовій раді чи серед засновників. Тож в принципі ми відкриті для всіх. З усіма політичними силами, чи то Партія регіонів, чи «Батьківщина», ми заключаємо угоди. Тому ніхто з кандидатів не може сказати, що не отримав у нас ефірний час. Зрозуміло, що повідомляючи, наприклад, про те, що вже зареєстровано 15 кандидатів на посаду міського голови Черкас ми не можемо зробити 15 сюжетів. Тому ми вибираємо якусь цікавинку. Людям цікаво наприклад, що у списку є однофамілець нинішнього мера абощо.
реклама
Коментарі
Партия Регионов лишает людей права выбора!!!
-
http://www.youtube.com/watch?v=6TBPjqwFrHk&feature=player_embedded
-
- и вот еще
-
http://www.youtube.com/user/zagidkrasnov#p/u/1/x4nYzS51aIM
-
http://www.youtube.com/watch?v=x1ATP4obri8
Беспридел Регионалов По Днепропетровски !!!
Это нужно увидеть!!!
http://www.youtube.com/watch?v=3UFAHk-0DgM&feature=player_embedded
"Імпонують мені й інші опозиційні сили на Черкащині: це і «Батьківщина», і «За Україну!» і «Свобода» тощо".
Пані Тетяна, а я стосовно твоєї статті "Тягнибок не пройшов тест Луценком.
В українських націоналістів є дивна слабкість - вірить німцям", яка була опублікована № 19 від 20 травня 2009 р. на першій та третій сторінках під рубрикою «І ти Брут?» в "Новій молоді Черкащини"? Змінили свої погляди?
Стрічка RSS коментарів цього запису