Гарячі номера телефонів

Презентацію проекту «Шлях, позначений сіллю. Солона історія Сходу України» провели переселенці з Донеччини 10 січня у Палаці молоді в Південно-Західному районі Черкас, про це повідомляє кореспондентка видання «Прочерк».

20230110_160047

Проект «Шлях, позначений сіллю» реалізують за сприяння громадської організації «Крила» з 2020 року. Його розробили з метою розвитку туризму Північної Донеччини. В основу проекту покладений соляний промисел Сходу України.

«Ще рік тому нашим маршрутом їздили туристи, занурювалися у шахти, підіймали на гори, спостерігали краєвиди Донеччини та захоплювалися сходом України», – розповіла фахівець з розвитку внутрішнього туризму, голова громадської організації «Крила» Яна Синиця.

За матеріалами досліджень минулих років, видано книгу  і розроблено панорами для віртуальних подорожей локаціями «Шляху, позначеного сіллю». Книгу присвячену солевидобутку та солеварінню у співавторстві видали: краєзнавець Михайло Кулішов, редактор Оксана Драмарецька та відповідальна за організаційну частину Яна Синиця.

20230110_160442

«Зараз, поки всі наші плани «на паузі» через повномасштабну війну, поки ми слідкуємо за новинами та переживаємо, нас рятує ця книга. Завдяки їй ми маємо можливість розповідати про Схід і ділитися спогадами. Матеріали для книги збирали багато років. Михайло Кулішов – людина, яка знає багато про історію Сходу. Він збирав усе в свою велику цифрову бібліотеку і за допомогою його напрацьованої інформації вдалося створити цей проект», – зазначила Яна Синиця.

Загалом випустили 50 примірників книги «Шлях, позначений сіллю». Усі фотографії, які увійшли до збірки, зроблені до 2021 року і, на жаль, вже є історією, так як майже всі ці міста зруйновані російськими окупантами.

20230110_155416

Член національної спілки краєзнавців України, співавтор книги «Шлях, позначений сіллю» Михайло Кулішов зауважив: «Ця книга повністю присвячена солоній історії Сходу України, починаючи від зародження соляних промислів на Донеччині і до сучасності – 2021 року. Ці матеріали я збирав з 2015 року, потім їх систематизували та зібрали у книгу. Я бував у всіх соляних шахтах, які описано у нашій книзі, особисто все фотографував. Також до роботи залучив архівні матеріали, краєзнавчі музеї та бібліотеки – це був трудомісткий процес зі збору інформації».

Фото з книги надрукували на листівках та оформили в окрему виставку. Наприкінці заходу усі бажаючі могли взяти собі фотокартку на згадку.

«Ця збірка об’єднала у собі соляні історії відомих Слов’янська, Бахмута і Соледара. Також до них ми додали інші міста, які пов’язані з соляною промисловістю, наприклад, Кремінна та Лисичанськ і такі маленькі селища, як Ямпіль. Ще вдалося торкнутися Харківщини, зокрема Ізюмщини», – додав Михайло Кулішов.

Навесні, опинившись на Черкащині, через повномасштабну агресію росії проти України, команда продовжила реалізовувати проект. Нині його спрямовують на адаптацію ВПО у приймаючих громадах.

«Як тільки переїхали до Черкас, ми думали, що будемо тут відшукувати сіль, але нас настільки знову захопила наша історія, що ми бачимо перспективу розвивати її далі. Якщо у міста та області буде бажання співпрацювати з нами по солоній історії, то можливо. Але наразі ми ще не вирішили, чи будемо вести тут якусь туристичну діяльність», – поділилася Яна Синиця.

20230110_160320

Переселенка із Бахмута Наталія розповіла, що такі заходи допомагають не втрачати віру та триматися, перебуваючи далеко від дому:

«Переселенці спілкуються між собою. Коли познайомилися з пані Яною, вона нам почала розповідати про свою діяльність. Дізналися від неї стільки фактів про соледобування, які ми не знали, навіть проживаючи там. Тому ми залюбки прийшли на захід сім’єю, щоб дізнатися ще більше цікавої інформації про Батьківщину. Хочеться знати, що було до нас і доносити ці факти до всіх. Також такі заходи допомагають нам триматися духом. Ми були у багатьох місцях, які описані у цій книзі, там дуже захопливо. Коли заходиш туди зачаровуєшся і хочеш повернутися ще».

Захід відвідали не лише переселенці з Донеччини, але й черкасці, які прагнули дізнатися більше про Схід України.

Спікерка учнівської міжпарламентської асамблеї Анна Кравченко зауважила: «Ми зараз постійно чуємо про Донецьк, але в основному лише про те, що там війна. Учні та діти взагалі не знають про Донбас нічого, окрім того, що там була зона АТО, а зараз військові дії. Тому, мені здається важливо, щоб молодь дізнавалася більше про Схід України саме з аспекту історичної спадщини та туризму».

20230110_162100

Під час презентації продемонстрували вироби із солі. Побувати на екскурсії, які раніше проводили шляхами соляних шахт могли усі бажаючі за допомогою окулярів віртуальної реальності.

«Одягнувши окуляри, я побувала у копальні, там дуже гарно, враження незабутні. Коли опускала голову та дивилася вниз, навіть почала крутитися голова від 3D-ефекту та відчуття невагомості», –  поділилася відвідувачка заходу Тетяна.

Анастасія Бут

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100