Колишній міліціонер лікує людей бджолами

Для 65-річного Микола Григоровича Вовка, колишнього міліціонера з Катеринополя, вихід на заслужений відпочинок став поштовхом до нових шляхів реалізації, який привів у бджільництво, пишуть „Вісті Черкащини“.

— Якийсь час він не знав, що робити з вивільненим часом, просто розгубився, а потім захопився бджолами й став професійним пасічником, - каже донька Людмила Ердман (Вовк), яка приїхала провідати батька з Черкас.

Микола Григорович, як справжній бджоляр, веселий, бадьорий і фанатично закоханий у свою справу. Він може годинами розповідати про бджіл, цілющі властивості бджолиних продуктів та меду. Пан Микола освоїв не лише бджільництво, а й ази народної бджолиної медицини, що називається апітерапією. Добре знає, який мед і при якій хворобі краще вживати. У нього є різні види меду (акацієвий, липовий, весняний), численні бджолопродукти: перга, пилок, підмор, прополіс, воскова міль. І все це він збирає не просто так, а з лікувальною метою.

— Звичайно, ні мед, ні бджоли не можуть повністю замінити стаціонарної медицини, але вони можуть суттєво вплинути на імунітет, загальний психічний та фізичний стан людини, а це вже крок до здоров’я. До мене часто приїжджають люди з тяжкими недугами: після хіміотерапії, стресів, нервових розладів, з простатитом, захворюваннями шкіри, а через якийсь час телефонують, дякують, - розповідає Микола Григорович.

— Чому ваша пасіка так далеко від дому? Адже ви проживаєте в іншому районі Катеринополя?

— На Студінці живе моя сім’я. А я більше тут живу, цей куток називають Гишволи. Для бджіл тут рай. Тут і поля поруч, і садки, й берег. Раніше в мене пасіка вдома була, але одного разу бджола вкусила дружину, ледве врятували. Добре, що швидка поруч. Тож довелося перебиратися на Гишволи. Купив тут хату, облаштував пасіку, прикрасив її іграшками, щоб онукам цікавіше було.

— Вони, мабуть, люблять тут гратися?

— Старший, Вадим, йому скоро 17 років, уже більше помагати приїжджає, а менший – 5-річний Влад – звичайно гратися або оздоровлюватися на „бджолиній лежанці“.

— А що таке „бджолина лежанка“?

— О, це чудова річ! Така собі лежанка над вуликами. Бджоли гудуть, випромінюють біотоки, які, мов рентген, проходять крізь тіло, і люди зцілюються. Всі, хто пробував, усі задоволені. Температура у бджолиній сім’ї 37-39 градусів. Якщо в людини хворий якийсь орган, то на лежанці вона відчуватиме навколо нього тепло. Я свою зробив з дощок та очерету ? екологічно чисті матеріали. На той час, як я її майстрував, ні в кого такої не було. Мої дівчата в захваті ? і дружина, й доньки. Та й гостей вистачає ? їдуть з усього світу! Кажуть, що дуже добре допомагає при радикуліті, стресі, тиску, зобі, приїжджали на реабілітацію після інфаркту, навіть, після хіміотерапії. Відгуки тільки позитивні. Багато хто проситься на повторний курс оздоровлення.

— Довго треба лежати на ній, щоб відчути лікувальний ефект?

— Найкраще близько години. Але, як немає часу, то можна й менше. Заспокоює й нормалізує біоритми однозначно.

А як ваш кіт? Не сумує на пасіці?

"Ні! Він у мене балуваний. Зустрічає гостей на воротях і голосно нявкає. Люди дивуються, а хто вже був, то знає, що треба йому нести щось смачненьке. Так його попередні гості привчили, то він уже це сприймає, як треба. Він не пропаде. Недавно білченят поїв, а потім і білку вполював. Ох, я його й сварив! Але навряд, щоб дійшло. Він ще той розбишака!"

У цьому році багато меду буде?

"Акація цвіла, як ніколи, а меду через дощі бджілки дуже мало наносили, навіть їм самим не вистачає. Але літо тільки почалося. Бджілки - дуже трудолюбиві комашки. Є у них час, щоб надолужити, я в цьому впевнений."