«Золотоніські спартанці» зійшли на Говерлу

Перемоги бувають різні. Політичні, виробничі, творчі. Але в пам’яті людини найбільше закарбовуються ті, що по-справжньому окрилюють її й змушують задуматися над сенсом життя. Саме такою перемогою для золотонісців стало нещодавнє сходження на Говерлу.

Більше 300 осіб на чолі зі своїм міським головою Віталієм Войцехівським та депутатом Черкаської обласної ради Віктором Полозовим підкорило на Трійцю найвищу гору України. І замайорів над нею величезний національний стяг, котрий гуртом розгорнули всі учасники заходу. Відтепер на Говерлі є і герб Золотоноші. Міста, де живуть працьовиті й горді люди, котрі всім серцем люблять свою Батьківщину. «Я – українець!», – лунала над Карпатами величезним багатоголоссям пісня заслуженого артиста України Юрія Васильківського, який разом із золотонісцями підкорив вершину. Неповторні емоції й почуття справжнього патріотизму зашкалювали!

– Кожний, хто дійшов сьогодні на це плато, є переможцем, бо якоюсь мірою подолав сам себе! – поділився своїми враженнями Віктор Полозов, який взяв на себе левову частку фінансових витрат організації проекту. – І велика заслуга в цьому Віталія Войцехівського, котрий зумів згуртувати громаду і повести за собою. Він – справжній лідер, за яким люди йдуть не за примусом, а за велінням свого серця.

Сам же міський голова Золотоноші пояснює подорож золотоніської громади у Карпати досить просто: «Ідея подолання Говерли виникла під час гри «Ліга сміху», яка весною проходила в Золотоноші. Зацікавленість учасників гумористичного заходу, і глядачів була такою активною, що завершити його необхідно було якось по-особливому. От і вирішили всі гуртом піднятися на плато найвищої української вершини».

– Незважаючи на фізичну втому, оглядаючи з висоти неймовірної краси місцеві пейзажі, нам здавалося, що за спиною виросли крила і по-справжньому хотілося літати! – не стримувала своїх почуттів молодь біля карпатської ватри, яку запалили для золотонісців на полонині гостинні гуцули.

Тож легендарна Ліна Костенко, яку по праву називають совістю нації, знала, що говорила. Людина нібито й не літає… А крила має!