28 червня на День Конституції України смілянський Народний самодіяльний ансамбль козацької пісні „Заграва” виступив у Національному музеї народної архітектури та побуту України, що в селищі Пирогово під Києвом. На запрошення організаторів він брав участь у святі патріотичної хорової пісні „Червона калина”. Як наголосив у розмові завідувач відділом народного мистецтва та фольклору музею Олександр Босий, тут завжди раді бачити і чути „Заграву”.
– Колектив вирізняє високий професіоналізм, артистизм, вдало підібраний репертуар, – говорив він. – Безумовно, – це, насамперед, заслуга багаторічного художнього керівника ансамблю Володимира Голубничого, а також щира закоханість у народну пісню його учасників. „Заграва” завжди додає вогню виступам інших колективів, змушує їх викладатися на повну. Колектив освітлює і зігріває своєю самовіддачею будь-який захід.
День був дуже спекотний, тож, на жаль, глядачів було не так багато, як би хотілося. Але ті, що прийшли, зустріли виступ колективу вигуками „браво!”. І дійсно, „Заграва” співала так, що здавалося краще просто бути не може. А вона ж виступала не одна. На свято приїхали колективи з усієї України. Та сміляни показали такий рівень, який не кожному по плечу. Тож на їхній виступ завертали навіть ті відвідувачі музею, які до того не помічали заходу.
Виконавці зі Сміли у барвистих національних костюмах дуже вписувалися в атмосферу музейного комплексу. Адже Пирогово – то немовби машина часу, яка переносить нас в минуле України. Колись дуже давно тут була монастирська пасіка. Місцеві люди кажуть, що це благословенна земля. І справді, тут дуже добре. Відчуваєш себе не в передмісті Києва, а в затишному, запахущому селі, у безжурному дитинстві. Музей дає змогу побачити життя українського народу в XVII–XX століттях, познайомитися із предметами побуту звичайного будинку українця минулих часів, коли, власне, і співали ті пісні, які нині пропагує смілянська „Заграва”. Тому і здавалося під час їхнього виступу, що от просто зараз з-за рогу церкви виїдуть на конях козаки. Тим паче, що біля унікального храму, збудованого ще 1742 року у селі Зарубинцях, що на Черкащині, стояв мандрівний лірник Олександр Гончаренко. У перервах між виступами хорових колективів він награвав дуже старовинних пісень. Якийсь літній чоловік розчулився мало не до сліз. „Ти подивись яка краса, ти послухай пісень, які співають „Заграва”, лірник, – говорив він онуку. – Вони вічні. Не те, що ваші нинішні одноднівки”… Не дивно, що в учасників ансамблю брали інтерв’ю журналісти провідних телеканалів України.
А коли до „Заграви” приєдналися ще й учасники хору „Козачата” зі школи мистецтв, глядачі просто засвітилися радістю. „Добре що сміляни залучають до своїх виступів школярів, – схвально зауважив керівник хору ветеранів з Волині. – Буде кому передати естафету”.
На святі в Пирогово виступив ще один колектив зі Сміли. То був творчий аматорський колектив „Родовід” з мікрорайону Гречківка (художній керівник Людмила Хавренок). Пані Людмила поскаржилася на те, що організатори свята не подбали про відповідну апаратуру. Між тим, колектив уже звик співати під сучасний музичний супровід, так звану мінусівку. Довелося співати акапельно. І було гарно.
А „Заграва” тим часом співала десь біля вітряків уже просто для себе. І їй підспівували українці.
Олександр ВІВЧАРИК
Фото автора
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису